Нерозвинена інфраструктура інвестиційного ринку
Українці дедалі більше цікавляться фінансовими інструментами: купують ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), інвестують у пайові фонди, структуровані продукти, криптоактиви. Але попри наявність інтересу з боку громадян, інвестиційний ринок в Україні залишається фрагментованим, слабко розвиненим і вразливим до зовнішніх і внутрішніх викликів.
Ключові бар'єри добре відомі: відсутність накопичувальної пенсійної системи, хронічна незахищеність інвестора, відсутність ефективної ринкової інфраструктури та державної політики щодо залучення дрібного капіталу. До цього додається правоохоронний тиск, слабка судова система, регуляторна непослідовність.
В умовах війни й економічної нестабільності український інвестор демонструє обережність, але також і зрілість: усвідомлює ризики інфляції та девальвації, намагається зберегти вартість своїх заощаджень і шукає нові інструменти. Проте замість підтримки від держави, часто стикається з байдужістю або навіть недовірою. Натомість у розвинених країнах дрібного інвестора цінують як основу стабільного фондового ринку – через пенсійні системи, податкові стимули та гарантії захисту прав.
Відсутність гарантій для інвестора та високі ризики
Україна залишається складним полем для інвестицій – і проблема не лише у війні. Три головні бар'єри для капіталу – корупція, свавілля правоохоронних органів і незахищеність прав інвесторів. Поки ці чинники існують, жодне зростання капітальних інвестицій не змінить загальної недовіри іноземного бізнесу до українського ринку. Про це у коментарі LIGA.net розповіла Наталія Морозова, адвокатка Ario Law Firm.
"Це тягне за собою чимало перепон, що стримують інвесторів на ринку України. Через тиск на бізнес з боку правоохоронних органів інвестори залишаються у невизначеному становищі – діяльність підприємства фактично блокується, на рахунки й майно накладаються арешти на невизначений термін, а це, своєю чергою, призводить до порушення зобов’язань перед інвесторами", – каже Морозова.
Вона додала, що права інвесторів стають фактично незахищеними, вони зазнають чималих збитків, а відновлення порушених прав є тривалим процесом.
Попри загальне зростання капітальних інвестицій у 2024 році на 35%, іноземний інвестор уникає України. За даними за 11 місяців 2024 року, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну склав $3,98 млрд, що на 14% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
"Вихід один – це системні реформи. Справжня, а не декларативна боротьба з корупцією, очищення правоохоронних органів від зловживань, реформа судової системи. Без цього Україна так і залишатиметься складною територією для інвесторів – навіть попри великий потенціал для зростання", – вважає Морозова.
Тарас Козак, засновник інвестиційної групи "Універ", говорить, якщо порівнювати Україну з іншими країнами, то за кордоном інвестиційний клімат значно кращий. Там захист інвестора – це майже релігія. Розвинені країни цінують кожного, хто вкладає гроші в економіку – неважливо, чи це акції, нерухомість чи інші інструменти. Там розуміють, що інвестиції – це потенціал зростання.
"В Україні ж уряд часто асоціює інвестиції з великою західною допомогою або іноземними корпораціями, ігноруючи дрібного інвестора. А насправді саме малі інвестори, яких багато, і створюють великі гроші", – пояснив Козак.
Відсутність пенсійної реформи
Ще одна глобальна проблема інвестиційного ринку – відсутність пенсійної реформи, а саме – запровадження обовʼязкової накопичувальної системи.
У світі малий інвестор накопичує через пенсійні фонди – державні, недержавні. Бо всі розуміють: у старості потрібно буде на щось жити, а на солідарну пенсію покладатися – це жити на межі виживання. Тому люди відкладають: добровільно або примусово. Ці накопичення – найбільші гроші у світі. Наприклад, у 2019 році у 23 найбільших економіках світу було понад 42 трильйони доларів у пенсійних фондах. Про це говорить Тарас Козак.
"В Україні ж накопичувальної пенсійної системи досі немає. Є добровільна, але без стимулів, і там близько 6 мільярдів гривень. Це менш як 0,1% від ВВП. У розвинених країнах пенсійні активи – це десятки відсотків ВВП. Пенсійну реформу в Україні обговорюють з 2001 року. Але вона не запускається, бо позитивний ефект буде лише через багато років, а негатив – одразу. А наші не хочуть сьогодні отримати негатив заради майбутнього", – вважає експерт.
Формальність фондового ринку
Попри те, що в Україні формально існує фондовий ринок, фактично він не виконує свою основну функцію – не є механізмом залучення широкого капіталу в економіку.
Володимир Гаркуша, партнер-управитель КАС Груп, аудитор, каже, що інвестиції в цінні папери українських емітентів – справа для національної економіки архіважлива. Гроші громадян, що лежать на депозитах у банках або десь удома "в банках", можуть працювати на економіку шляхом їх залучення в працюючий фондовий ринок.
Але цей ринок у нас так і не став таким, що повноцінно працює. Законодавча база є, інститути створено, механізми прописані й загалом відповідають міжнародній практиці. Проте ринок не функціонує природно. Бо "блакитні фішки" (акції найбільших, ліквідних і стабільних компаній), як і фішки інших кольорів, не працюють за природними законами фінансового ринку, вони мають своїх конкретних власників, обіг їхніх цінних паперів обмежений і відбувається радше виходячи з інтересів цих власників, аніж з попиту і пропозиції.
Наприкінці 2022 року Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) ухвалила рішення щодо допуску цінних паперів, що входять до фондового індексу S&P 500 до обігу на території України. Вони обліковуються на рахунку ПАТ "Національний депозитарій України", відкритому в міжнародній депозитарно-кліринговій установі Clearstream Banking Luxembourg. Отже, за гривні можна придбати акції, наприклад, Аpple, Amazon, Exxon, Johnson & Johnson, Coca-Cola та інших відомих закордонних компаній.
"Однак це не прямі акції, а їхні похідні, що обліковуються через Національний депозитарій. Кілька вітчизняних фінансових установ надають послуги в цьому питанні, наприклад, Сенс Банк."Складніше з цінними паперами іноземних емітентів. У воєнний час встановлено суттєві валютні обмеження. Винесемо за дужки можливість інвестування в іноземні цінні папери із закордонних рахунків громадянами України. Однак на міжнародних ринках цікавими можуть бути акції українських емітентів. Наприклад, МХП (Миронівський хлібопродукт), акції представлені на Лондонській фондовій біржі (LSE) під тікером MHPC, потужний гравець на європейському ринку м’яса птиці", – пояснив Гаркуша.
Керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко, додав, що запуск технологічної біржової інфраструктури (насамперед біржі, Розрахункового центру) в межах якої могли б підключатися брокерські фінтех рішення для надання доступу в проведенні біржових операцій широкому колу клієнтів.
"Наразі наявні біржі не є взірцем технологічного прогресу та не мають уніфікованих рішень згідно з міжнародними стандартами для своїх клієнтів, наприклад, можливість підключення за FIX-протоколом до торгів – відсутня. Відповідно робити запуск доступу до біржових торгів під мономожливість конкретної біржі є для брокерів стратегічно не вигідним і затратним", – зауважив Гончаренко.
Данило Гетманцев, депутат Верховної Ради від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики також нещодавно говорив про те, що фондовий ринок в Україні фактично відсутній через неспроможність НКЦПФР.
"Щодо фондового ринку. Ми можемо говорити не про "відродження", а загалом про створення ринку, бо насправді діяльність регулятора у цій сфері призвела до того, що фондовий ринок у нас фактично відсутній", – зауважив нардеп.
На його думку, значне падіння зареєстрованих акціонерних товариств, які не бачать можливості залучити гроші, – це лише наслідок безпорадності складу НКЦПФР.
Особові інвестиційні рахунки
В Україні досі не можуть запровадити особові інвестиційні рахунки, що допомагали б розвивати інвестиційний ринок на економіку країни. Відповідний законопроєкт – №8111 – мали подати на розгляд ще минулого року, але проблема досі залишається.
Особові інвестиційні рахунки – це аналог ISA (Individual Saving Account), тобто спеціальні брокерські договори, де клієнт інвестує кошти на кілька років. Кошти на цьому рахунку або лежать грошима, або з цього рахунку куплені різні фінансові інструменти (акції, облігації тощо), але дохід від цих інструментів не оподатковується, якщо ці кошти не знімаються протягом певного періоду.
Саме на цих рахунках збираються величезні суми коштів. У нас немає такого закону, таких рахунків, і тому немає коштів на ринку капіталу. Тому українській інвестор не має можливості інвестувати на довгий час і отримати пільгу – відсутність податку на дохід на цих рахунках. Тому єдиний вид інвестицій в Україні, дохід з якого не оподатковується, – це ОВДП.
Сергій Гончаренко додає, що запровадження інвестиційних рахунків з податковими пільгами, підвищило б привабливість серед населення таких фінансових інструментів, як: корпоративні облігації, акції, інвестиційні сертифікати фондів тощо, та значно б розширило брокерський бізнес інвест-фірм.
Ще на початку минулого року НКЦПФР розповідала, що такий інструмент, як особові інвестиційні рахунки, тільки-но готується до запровадження в Україні. Підготовлено законопроєкт, відповідно до якого передбачено особливості використання інвестиційних рахунків. Такі рахунки будуть відкривати й обслуговувати інвестиційні фірми, діяльність яких регулюється НКЦПФР.
Законопроєкт мав дозволити українцям звертатися до інвестиційної фірми з метою відкриття особового інвестиційного рахунку: одного рахунку з періодом дії не менше ніж 1095 днів і ще одного рахунку з періодом дії не менше ніж 2555 днів. Утім, пройшло вже багато часу, але розвʼязання цього питання так і не зрушило з місця.
Брак спеціалізованих інституцій, відповідальних за розвиток інвестиційного ринку
Ще одна проблема, яку виокремлюють учасники ринку, – це відсутність інституцій, що розвивають ринок капіталу. У нас немає органу, що був би зацікавлений у розвитку інвестицій.
"Комісія з цінних паперів (НКЦПФР) – регулятор, Нацбанк не втручається, Мінфін постійно зайнятий іншими справами, Мінекономіки – лише для великих інвесторів. Ніхто не розвиває український фондовий ринок", – додає Козак.
Він каже, що українці хочуть інвестувати – і це головне. Але без змін у державній політиці цей запит реалізується не в Україні, а за її межами.
