ДТЕК: інвестиції в умовах війни та блекаутів

ДТЕК – найбільший приватний інвестор у енергетику України (загалом понад €12 млрд вкладено з 2005 року). Після повномасштабного вторгнення у 2022 році компанія перебудувала стратегію на відновлення енергетики і прискорене впровадження «зеленої» трансформації. За словами CEO ДТЕК Максима Тімченка, «незважаючи на війну й обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу, ми продовжуємо інвестувати в Україну – не лише щоб відновити зруйновану інфраструктуру, але й будувати нові об’єкти відповідно до нашої довгострокової стратегії». Це підтверджує, що діяльність ДТЕК підсилює енергобезпеку країни у критичні часи.

Порівняння до/після 2022 року: До війни ДТЕК планомірно реалізовував багатомільярдні проєкти в усіх сегментах (відтепер згадані €12 млрд інвестицій). Після 2022-го акценти зміщено на аварійне відновлення пошкодженої інфраструктури та пріоритетний розвиток ВДЕ і систем накопичення, як рішення для пом’якшення енергетичних криз. У звітності та пресрелізах ДТЕК неодноразово наголошує, що війна змінила ситуацію: 90% теплових потужностей групи пошкоджені чи зруйновані, а масовані удари спричинили необхідність постійних інвестицій у їх відновлення.

Теплова генерація та відновлення ТЕС

Понад 190 атак ворога від початку повномасштабного вторгнення призвели до руйнувань ~90% теплової генерації ДТЕК. У відповідь Товариство «ДТЕК Енерго» скерувало величезні ресурси на ремонти та реконструкцію ТЕС. За підсумками 2024 року загальні інвестиції ДТЕК Енерго у відновлення ТЕС і шахт становили близько 11 млрд грн. Зокрема, понад 3 млрд грн вкладено у відновлення зруйнованих потужностей самих електростанцій. Це дало змогу відновити понад половину пошкоджених потужностей ще до початку опалювального сезону 2024/25. У жовтні 2024 р. лише за 10 місяців компанія вклала 2,6 млрд грн у ремонти ТЕС (у 2024 році очікувалося ~3,8 млрд). Як зазначив CEO Олександр Фоменко, ДТЕК Енерго «напрямовує всі можливі ресурси, щоб теплова генерація та енергосистема України могли стабільно працювати в умовах атак ворога».

Окрім ремонтів, продовжується модернізація і заміна обладнання на ТЕС. Наприклад, у 2024–2025 роках українські машинобудівники виготовили понад мільйон деталей та нових комбайнів для ДТЕК Енерго, щоб підтримати роботу шахт і ТЕС навіть під обстрілами. Інвестиції в розробку вітчизняного вугілля та роботу шахт склали близько 7,5 млрд грн у 2024 році, що дозволило забезпечити критичні запаси палива для теплових станцій. Загалом, ДТЕК вкладає власні кошти (майже 11 млрд грн у 2024-му) у зміцнення «енергетичного фронту» та поступове нарощування потужностей генерації.

Відновлювана енергетика

ДТЕК активно нарощує інвестиції у ВДЕ як в Україні, так і в ЄС. Найбільш показовим проєктом є розширення сонячного та вітрового спрямування. Проєкт «Тилігульська» (Миколаївщина, на узбережжі Чорного моря) – перша вітростанція у світі, збудована під час війни. Першу чергу (19 вітротурбін по 6 МВт, сумарно 114 МВт) було введено в експлуатацію у травні 2023 р., витрати склали €200 млн. Друга черга розширює цей парк до 500 МВт (з 19 до 83 турбін) – найбільша інвестиція в історії енергетики незалежної України (близько €450 млн). Фінансування: банки надають €370 млн кредиту за підтримки Данського експортного фонду (EIFO), решту вкладає сам ДТЕК. Очікується, що до кінця 2026-го «Тилігульська-2» вироблятиме ~1,7 ТВт·год на рік (достатньо для живлення 900 тис. домогосподарств).

Крім «Тилігульської», ДТЕК планує ще один великий вітропарк – 650 МВт у Полтавській області, як частину стратегії довести портфель ВДЕ в Україні до 2 ГВт до 2030 року. Також 200 МВт акумуляторних батарей мають запрацювати до 2025 року, щоб згладжувати надлишок генерації і підтримувати стабільність мережі.

Міжнародні проєкти ДТЕК у ВДЕ: через європейське підрозділ DRI (DTEK Renewables International) компанія реалізує низку купівель і будівництва закордонних проєктів. Серед них – придбання сонячної станції Glodeni I (49,38 МВт) у Румунії (проект фінської Finas Invest) в 2023 р., а також будівництво другої черги Glodeni II (60 МВт), яка буде введена в експлуатацію у 2025 р. (цей проєкт вже фінансується разом із румунською групою Finas). В Румунії також куплено 126 МВт СЕС Вакарешть і запущено 60 МВт вітропарк Ругіноаса.

DRI будує проєкти і в інших країнах. У липні 2024 р. завершено придбання акцій трьох батарейних проєктів у Польщі (загалом 133 МВт; цей проєкт Trzebinia став найбільшим у Польщі). У січні 2025 DRI оголосило про будівництво 120 МВт наземного вітропарку Ljubovo у Хорватії. Також заявлено про плани в Італії: ДТЕК прагне побудувати до 2 ГВт сонячних і акумуляторних потужностей (переговори про проєкти у Сардинії). Таким чином, портфель DRI «на пріоритетних ринках» вже становить близько 1,4 ГВт у різних стадіях розвитку.

Отже, пріоритет у секторі ВДЕ у 2022–2025 рр. – гігантські проєкти вітрової і сонячної енергії. Наприклад, розширення «Тилігульської» в 3,5 раза до 500 МВт та проєкт у Полтаві на 650 МВт, разом з численними європейськими інвестиціями, мають стати найбільшими капіталовкладеннями в українську «чисту» енергетику за останні роки.

Мережі та цифровізація

ДТЕК значно інвестує й у розвиток та модернізацію мережевого сектору – критично важливого у військовий і післявоєнний час. У листопаді 2024 р. «ДТЕК Мережі» презентував глобальний план проєкту «Мережі Майбутнього» на конференції Rebuild Ukraine (Варшава 2024). Цей план передбачає переведення розподільних мереж на Smart Grid технології: діджиталізацію підстанцій, цифрові двійники мереж та інші інновації. За проєктом, новітня інфраструктура буде реалізована у найбільших регіонах (Київ, Київщина, Одещина, Дніпропетровщина), що забезпечить підвищену надійність енергопостачання, зменшення втрат і можливість підключати додаткові потужності ВДЕ. Зокрема, на виставці презентовано «цифрового двійника» підстанції 110/35 кВ на Київщині – віртуальної копії реальної мережі, яка вже продемонструвала 7-кратне зниження середнього часу аварійного відключення (SAIDI) після впровадження всіх заходів оптимізації.

Також ДТЕК співпрацює з міжнародними партнерами над підвищенням надійності мереж. У березні 2025 р. ДТЕК отримав грант €11 млн від уряду Франції (програма «Фонд для України») на будівництво першої в Україні цифрової трансформаторної підстанції. У проєкті з GE Vernova загальна вартість нової ПС становить €15 млн (з них €11 млн – грант, €4 млн – інвестиція ДТЕК). Така підстанція з дистанційним моніторингом та «розумною» автоматика дозволить живити понад 65 тис. домогосподарств та бізнесів у постраждалих районах. Це є частиною ініціативи «Grid of the Future» – довгострокової програми цифровізації розподільних мереж України.

Крім технічних рішень, «ДТЕК Мережі» щоденно відновлює роботу після російських ударів: наприклад, Дніпровські і Київські регіональні мережі ДТЕК повернули світло мільйонам споживачів після новорічних атак (січень 2026). Таким чином, «Мережі ДТЕК» поєднують ремонтно-відновлювальні роботи з модернізацією системи для забезпечення сталого обслуговування.

Воднева енергетика

ДТЕК активно вивчає перспективи «зеленого» водню як елемент диверсифікації і декарбонізації. Ще до 2022 р. компанія сформувала інноваційні групи з пошуку водневих рішень. Так, у 2020–2024 роках ДТЕК брав участь у німецько-українських і українських конференціях, був першим українським індустріальним учасником Європейської водневої асоціації. Інноваційний директор Емануеле Вольпе у 2020 р. анонсував запуск пілотного проєкту з водню, як каталізатора розвитку сектора. У 2024 р. менеджер з інновацій Андрій Бондар доповів, що ДТЕК досліджує водневі технології протягом чотирьох років і вже готував кілька пілотних проєктів (тимчасово призупинених через війну). За оцінками компанії, для заміщення традиційних енергоресурсів воднем на рівні 2020 року України потрібно побудувати майже 60 ГВт поновлюваних джерел та 20 ГВт електролізерів. Представники ДТЕК наголошують, що водень має «великий потенціал» для таких галузей, як виробництво добрив, сталі та паливних синтетиків. Реальні великі інвестиції в цей сектор мають поки що попередній характер, оскільки для будівництва потужних ВЕ/електролізерів потрібні значні капітальні ресурси. Проте напрямок водню залишається у фокусі компанії як довгострокова можливість декарбонізації та зміцнення енергетичної незалежності України.

Експорт та інтеграція з Європою

ДТЕК залишається єдиним великим приватним виробником електроенергії, здатним експортувати її до ЄС. Компанія «ДТЕК Західенерго» управляє Бурштинською ТЕС і суміжними станціями («енергетичний острів» у Західній Україні), синхронізованими з об’єднаною європейською мережею ENTSO-E. Це дозволяє постачати до 645 МВт на експорт. Проте через обстріли та зростання споживання інфраструктура залишалася вразливою, тому з початку 2023 р. ДТЕК почав імпорт електроенергії з Європи (приблизно 0,5 млрд кВт·год на місяць) для покриття дефіциту. Така практика має на меті підтримати енергосистему країни у критичні зимові місяці (за зростання попиту). Угода уряду також гарантує безперебійне живлення промисловим споживачам – партнерам ДТЕК, які імпортують струм з ЄС.

Окрім прямих постачань електроенергії, ДТЕК розвиває сервісну складову: D.Trading (торгівля енергоресурсами) активно працює на внутрішньому та зовнішніх ринках, виступаючи контрагентом на перетин кордонів. З огляду на те, що значні внутрішні потужності були втрачені, здатність експортувати власну продукцію зараз обмежена, тому імпорт став пріоритетом у часи пікових навантажень.

Угоди злиття і поглинання (M&A) за участі ДТЕК

Навіть під час війни ДТЕК продовжує здійснювати угоди M&A, здебільшого в сегменті ВДЕ за кордоном. Так, у 2023–2024 рр. «DTEK Renewables» придбала низку проєктів та діючих об’єктів: наприклад, у Румунії – сонячну станцію 49,38 МВт (Фінес Інвест) та нові парки 60 МВт Glodeni II (спільно з Finas Group). У 2024 р. DTEK викупила 133 МВт батарейного сховища Trzebinia у Польщі (перший великий проєкт BESS у країні). Навесні 2025 DRI придбало або почало будівництво 120 МВт вітропарку Ljubovo у Хорватії. Загалом стратегія M&A спрямована на нарощення портфеля ВДЕ в Європі: після кількох угод портфель DRI перевищує 1–1,4 ГВт проєктів різної стадії розвитку.

В Україні ж крупні M&A угоди за часів війни публічно не оголошувалися – фокус зосереджено на вже наявних активах і проєктах, модернізації власних потужностей та спільному з державою відновленні енергосистеми.

Джерела фінансування інвестицій ДТЕК

Для реалізації масштабних проєктів ДТЕК використовує змішане фінансування: власні кошти, кредити банків, державні та міжнародні гранти. Наприклад, на проєкт розширення Тилігульської ВЕС (500 МВт, €450 млн) більшу частину кредитного пакету (€370 млн) надали провідні банківські установи під гарантії Данського експортного фонду EIFO, а решту грошей вклала сама компанія. На розвиток енергозберігаючих систем накопичення (200 МВт батарей) ДТЕК залучає як власні ресурси, так і кредитні лінії. Ключовим прикладом міжнародної підтримки став французький грант €11 млн для першої цифрової підстанції (кошторис €15 млн).

Ще один приклад – у червні 2025-го консорціум українських державних банків (Ощадбанк, ПУМБ, Укргазбанк) надав ДТЕК кредит ≈3 млрд грн (понад €67 млн) на будівництво енергонакопичувальних установок загальною потужністю 180 МВт (частина 200 МВт запланованих). Угоду очолював Ощадбанк, а частину витрат профінансує і сам ДТЕК. Залучення внутрішніх банківських коштів (спільно з державними гарантіями) стало прецедентом: банки об’єдналися, аби підтримати критичну інфраструктуру в умовах війни.

Отже, ДТЕК спирається на комбінацію власного капіталу і зовнішніх запозичень. Інвестиційні інструменти включають: кредити під гарантії державних експортних агентств (Данія, Франція та ін.), пільгові грантові програми від партнерів (ЄС, урядів), а також партнерські інвестиції. Компанія декларує співпрацю з міжнародними донорськими фондами – наприклад, під стратегію цифровізації мереж діє «Грантова Угода» між Україною та Єврокомісією.

Інвестиції ДТЕК в умовах блекаутів і пошкодження інфраструктури

Військові атаки на енергетичні об’єкти призвели до регулярних відключень (блекаутів). Це суттєво вплинуло на стратегію капіталовкладень ДТЕК. Замість пасивного накопичення проєктів компанія зробила акцент на децентралізації та наднадійності системи:

• Модернізація та розумні мережі. Проєкт «Мережі Майбутнього» та цифрова ПС (з французьким грантом) є прямою реакцією на вразливість централізованої системи. Впровадження смарт-решень (цифрові двійники, автоматизація) дозволяють швидше виявляти проблемні ділянки і знижувати час аварійних відключень – цифровий двійник у Київщині показав 7-кратне зниження середнього простою (SAIDI).

• Енергетичні сховища. Через блекаути важливо швидко балансувати попит і пропозицію. Тому до осені 2025 року ДТЕК будує 200 МВт акумуляторних батарей по Україні (інвестує €140 млн у проєкт). Система накопичення дозволить «збирати» надлишок генерації і «відпускати» енергію під час піків, підвищуючи стійкість мережі.

• Власна генерація. Масштабні інвестиції у вітрові та сонячні парки під час війни – також частина антикризової стратегії. «Тилігульська» ВЕС (500 МВт) й інші проєкти дають суттєві постійні джерела потужності, що знижує дефіцит базової генерації (особливо влітку).

• Локальні резерви та імпорт. ДТЕК забезпечує резервне живлення важливих об’єктів (больниць, шкіл тощо), а також завдяки Burshtyn island імпортує струм із ЄС (≈0,5 TВт·год/міс). Це дозволяє зменшити навантаження на пошкоджену інфраструктуру і гарантувати безперебійні поставки населення.

• Оперативне відновлення. ДТЕК Дніпровські й Київські мережі щоденно повертають електроенергію сотням тисяч споживачів після атак. Наприклад, тільки за грудень 2025 ДТЕК відновив світло для понад 5 млн домівок. Паралельно виконуються капремонти ТЕС: навіть після останніх атак масово піднімали станції з нуля понад 20 разів у 2024 році.

Таким чином, під час блекаутів ДТЕК активізував інвестиції саме у підвищення гнучкості та надійності системи. Компанія не тільки відновлює пошкоджені потужності, але й закладає основу для постійнодіючої протидії атак – через smart-технології, накопичувачі, розподілену генерацію і диверсифіковане постачання.

Висновки

ДТЕК у 2022–2026 роках здійснив низку знакових інвестицій та угод, пристосувавши стратегію до воєнних реалій. В експлуатацію введено нові об’єкти (наприклад, перша черга «Тилігульської» 114 МВт у 2023 р.), розпочато будівництва масштабних проектів (розширення до 500 МВт, 650 МВт Полтава, батареї тощо) та укладено низку міжнародних угод M&A (купівля 49 МВт СЕС у Румунії, 133 МВт проекту в Польщі, 120 МВт вітру в Хорватії тощо). Для цього ДТЕК залучив різні джерела фінансування: від власного капіталу до кредитів українських банків (консорціум ~3 млрд грн) і міжнародних донорів (грант €11 млн від Франції, експортні кредити Данії).

Інвестиції ДТЕК дали змогу компанії не лише швидко відновити від пошкоджень теплові потужності (понад половина ТЕС відновлена у 2024 році), але й закласти основу «новаційної» енергосистеми. Наприклад, цифрові підстанції і смарт-мережі створюють фундамент для інтеграції з Європою, а вітрові та сонячні проєкти зміцнюють енергетичну незалежність України. У підсумку, DTEK перетворює виклики воєнних руйнувань на прискорення розвитку чистої енергетики, демонструючи, що у війні інвестиції можуть стати опорою для стійкості країни.