Куди вкласти гроші у 2026 році: де найкраща дохідність інвестицій InVenture

Вступ

Будь-які заощадження з часом знецінюються через інфляцію — тому важливо інвестувати їх хоча б для збереження купівельної спроможності. В ідеалі хочеться ще й примножити капітал у реальному вираженні. Сьогодні, у 2026 році, світ інвестицій суттєво змінився порівняно з 2021-м: глобальна економіка пережила інфляційний шок 2022 року, подальше зростання ставок, технологічний бум та інші потрясіння. В Україні до цих викликів додалися наслідки війни — від валютних коливань до перебудови ринку нерухомості. Нижче ми розглянемо основні варіанти вкладень грошей у 2026 році, оцінимо їхню довгострокову очікувану дохідність і актуальну ситуацію, спираючись на досвід і дані як глобальних, так і українських інвесторів.

Визначимося з дохідністю: номінальна vs реальна

Насамперед уточнимо, що під дохідністю ми будемо розуміти довгострокову середньорічну реальну дохідність до сплати податків. Це означає, що нас цікавить середній прибуток на рік у відсотках з урахуванням інфляції (реальна), який актив здатен приносити на довгому горизонті (наприклад, 10–15 років і більше). Саме реальна дохідність показує, чи зростає ваш капітал швидше за ціни. Наприклад, депозит під 15% за інфляції 10% має реальну дохідність близько ~5%, а за інфляції 18% — вже від’ємну –3%. Історично навіть невелика перевага у кілька відсотків реальної дохідності сильно впливає на капітал у довгій перспективі (ефект складного відсотка). Тому всюди далі орієнтуємося саме на реальну дохідність.

Також зауважимо, що будь-яка оцінка майбутньої дохідності — це прогноз, а не гарантія. Ринки непередбачувані в короткостроковій перспективі, і навіть довгострокові тренди можуть змінюватися. Втім, спираючись на історичні дані та поточні умови, інвестор може прикинути порядок величини очікуваної дохідності для різних класів активів. Нижче ми наводимо такі оцінки, використовуючи перевірені джерела й дослідження, а також враховуючи коригування на поточну ситуацію на ринку.

Гроші та валюта: готівкові заощадження

Готівка (кеш) — найменш дохідний актив. Якщо зберігаєте заощадження «під матрацом», ви фактично інвестуєте в готівку, що гарантовано дає від’ємну реальну дохідність через інфляцію. Українська гривня історично несе дуже високі інфляційні втрати: з 1996 по 2019 рік середньорічна інфляція в Україні становила близько 14%. Це можна вважати довгостроковою від’ємною дохідністю гривні (–14% реальних на рік). Навіть якщо не брати екстремальну гіперінфляцію 90-х, очевидно, що гривня суттєво знецінюється кожні 5–10 років.

Іноземна валюта (USD, EUR). Багато українців воліють зберігати заощадження в доларі або євро, вважаючи їх надійнішими. Справді, долар США за останні ~100 років мав відносно низьку інфляцію — близько 2,9% на рік (1900–2019). Після відмови від прив’язки до золота у 1971 році інфляція долара дещо зросла (в середньому ~3,9% із 1972 року). Це означає, що готівкові долари також втрачають купівельну спроможність приблизно на 3% щороку. Реальна дохідність долара — від’ємна, хоча й значно менша, ніж у гривні. Наприклад, якби ви у 1996 році купили долари й тримали до 2019-го, курс USD/UAH зріс більш ніж у 13 разів, але ціни в Україні зросли приблизно у 22 рази — тобто в реальному вимірі ви б втрачали близько 2% на рік. Отже, валюта без вкладення «під відсоток» — це не спосіб збагатитися, а лише спосіб частково зберегти заощадження від знецінення гривні.

Висновок: тримати значні суми просто в готівці (чи то гривня, чи долар) — погана ідея. Це найменш корисний актив із гарантовано від’ємною реальною дохідністю. Якщо вам потрібна «подушка безпеки», мінімальний резерв можна тримати в найнадійніших коротких інструментах (наприклад, у держоблігаціях на кілька місяців — про них далі). Але в довгостроковій перспективі кеш завжди «з’їдається» інфляцією.

Банківські депозити

Депозити в гривні. Традиційно найпопулярніший інструмент заощаджень серед населення — банківський вклад. Депозит є борговим інструментом: ви даєте гроші банку в борг під відсоток. Номінальна ставка за гривневими депозитами в Україні історично була двозначною, щоб компенсувати високу інфляцію та ризики. Наприклад, середньозважена ставка гривневого депозиту за 2010–2020-ті роки становила близько 16% річних, що дало б сумарно ~433% за 10 років. Звучить непогано, але середня інфляція ~14% «з’їла» майже все: реальна дохідність вийшла на рівні близько 2% на рік або ~380% за 10 років. А якщо врахувати ще й девальвацію гривні (~340% за десятиліття) плюс податок 19,5% на відсотки, то вигода взагалі зникає. Простими словами, гривневий вклад лише трохи випередив інфляцію, але не вберіг від знецінення відносно долара.

У 2022–2023 роках ситуація змінилася: через сплеск інфляції та воєнні ризики українські банки підняли ставки за гривневими вкладами до 15–20%+ річних. Це дозволило нарешті отримати відчутну реальну дохідність вкладникам. За оцінками, у 2023 році «чиста» дохідність найкращих гривневих депозитів (після інфляції та податків) становила близько 4,7%. Однак такий результат значною мірою був досягнутий завдяки уповільненню інфляції (до ~10% у 2023) та фіксації курсу гривні. Якщо гривня знову почне вільно коливатися й знецінюватися, суттєва частина процентного доходу депозитів може зійти нанівець.

Депозити у валюті. Ставки за доларовими та євровкладами значно нижчі (як в Україні, так і у світі). В українських банках у 2023 році депозит у $ на рік давав орієнтовно 1–4% річних. Це близько до ставок у самих США, де після багаторічних майже нульових ставок відсоток за річним депозитом виріс у 2023 році до ~5% (завдяки підвищенню ключової ставки ФРС). Втім, реальна дохідність валютних вкладів залишається близькою до нуля: відсоток лише покриває поточну доларову інфляцію (~3–4%). Перевага валютного депозиту — хіба що в більшій надійності (за умови вибору надійного іноземного банку) та захисті від девальвації гривні.

Висновок: банківські вклади — це консервативний інструмент, призначений радше для збереження коштів, ніж для заробітку. Реальна дохідність депозитів у кращому разі близька до нуля (валютні) або незначно позитивна (гривневі за стабільної ситуації). У кризових умовах відсотки часто не встигають за інфляцією або девальвацією. Водночас депозит — краще, ніж кеш: принаймні ви отримуєте номінальний відсоток. В українських реаліях невелику частину гривневих заощаджень має сенс тримати на депозитах (у межах суми гарантування ФГВФО), але великі капітали для довгострокових цілей краще шукати в інших активах.

Облігації (боргові інструменти)

Держоблігації та ОВДП. Облігація — це борговий цінний папір: ви позичаєте гроші емітенту (державі або компанії) й отримуєте фіксований відсоток. Українські ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) вважаються найнадійнішим інструментом у гривні — якщо вже держава не заплатить, то хто тоді? Історично дохідність ОВДП була вищою за депозитну. Наприклад, за даними Мінфіну, середньозважена дохідність розміщень ОВДП у $ за 2010-ті роки дала близько 6% реальних річних — відчутно краще за вклади. У 2023 році дохідності ОВДП у гривні перевищували 18% річних, що дозволило заробити приблизно 12–13% річних понад інфляцію. Навіть після сплати податків інвестори в ОВДП випередили вкладників: за розрахунками, річні ОВДП наприкінці 2023 давали ~6,8% реального прибутку, тоді як найкращі депозити — близько 4,7%. Крім того, процентний дохід за ОВДП не оподатковується ПДФО, на відміну від депозитів, що підвищує їхню привабливість для приватних інвесторів.

Однак варто пам’ятати про ризик ліквідності та курсовий ризик. Продати ОВДП до погашення можна, але їхня ціна залежить від ставок: якщо в майбутньому ставки зростуть, ваші старі облігації можуть впасти в ціні. Приклад: у 2020 році 10-річні казначейські облігації США мали дохідність лише ~0,6%, і інвестор, який вклався під такий низький відсоток, був би «зачинений» — за зростання ставок ціна його облігацій упала б, і без збитків перейти в нові (більш дохідні) папери було б неможливо. В Україні ліквідність ринку нижча, тому під час дострокового продажу ОВДП можна втратити на спреді цін. Для приватного інвестора оптимальна стратегія — підбирати облігації за строком під свої цілі й тримати до погашення: тоді ви заздалегідь знаєте свою дохідність.

Корпоративні та закордонні облігації. У 2026 році на світовому ринку облігацій ситуація цікава. Після десятиліття вкрай низьких ставок (2010-ті) інфляційний сплеск 2022 року різко вдарив по облігаціях — 2022 став найгіршим за століття для власників бондів (реальна дохідність держоблігацій США за 2022 була близько ~–27%!). Зате тепер облігації знову почали приносити прийнятний дохід: дохідність U.S. Treasuries у 2025 досягала 5%+, а сукупний дохід за індексом облігацій США за рік становив +7,3%. Глобальний індекс облігацій у 2025 теж зріс приблизно на 8% у доларі. Тобто після довгої перерви якісні облігації знову здатні перекривати інфляцію і давати невеликий реальний дохід. Наприклад, світові довгострокові держоблігації історично приносили ~2% реальних річних, і зараз їхня поточна дохідність якраз повернулася до співставних рівнів. Для обережного інвестора це хороша новина — консервативна частина портфеля (бонди) знову «працює».

Звісно, облігації залишаються насамперед захисним активом. Їхня дохідність обмежена фіксованим купоном, зате й ризик волатильності нижчий, ніж у акцій. У довгостроковій ретроспективі акції майже завжди випереджали облігації за дохідністю, але облігації згладжували просідання портфеля й виручали під час криз. Щоправда, у 2025-му навіть збалансовані портфелі 60/40 акцій-облігацій пережили не найкращі часи (2022 рік приніс падіння і там, і там). Але в майбутньому, у міру нормалізації інфляції, облігації знову мають виконувати свою роль: давати невеликий стабільний дохід і захист від дефляції. У гривневому контексті українські ОВДП залишаються привабливим інструментом для консервативних вкладень під високі відсотки — особливо «військові» облігації, які нині допомагають фінансувати бюджет і мають близькі до ринку ставки ~17–19% річних.

Акції

Акції як клас активів історично забезпечували найвищу дохідність серед традиційних інвестицій. Купуючи акцію, ви стаєте співвласником бізнесу й претендуєте на частку його прибутку. Дохід акціонера формується через дивіденди та зростання курсу акцій. На відміну від облігацій, тут нічого не гарантовано: компанія може як розбагатіти, так і збанкрутувати — тоді акціонери останніми отримують залишки майна. За вищий ризик інвестор в акції в довгостроковій перспективі отримує вищу «премію».

Історична дохідність акцій. За даними Credit Suisse Yearbook, світовий ринок акцій із 1900 по 2019 рік у середньому приносив близько 5,2% на рік понад інфляцію. Ринок США — приблизно 6,5% реальних (американські акції були одними з найприбутковіших за останнє століття). Ці цифри — середні за дуже тривалий період. Реальні результати в конкретній країні могли відрізнятися: наприклад, акції багатьох європейських країн постраждали від світових воєн і показали скромніші результати, ніж США. Але загалом акції випереджали облігації і тим більше депозити практично в усіх країнах за останнє століття. Тож ~5% реальної дохідності можна вважати певним орієнтиром для глобально диверсифікованого портфеля акцій.

Поточні очікування. Прогнозувати дохідність акцій — справа невдячна, надто багато факторів впливає. Однак певні орієнтири існують. Один із підходів — оцінка CAPE (коефіцієнт Шиллера), тобто ціни акцій відносно середніх прибутків за 10 років. У 2020 році середньосвітовий CAPE ~18,6 вказував на потенційну реальну дохідність акцій ~6,4% на рік. Для США з вищим CAPE (~24) прогноз був нижчим — близько 4–5% реальних. Відтоді ринки пережили і падіння 2022-го, і сильне зростання 2023–2025 років, особливо у США. На початок 2026 року американський ринок досяг нових максимумів: S&P 500 виріс на +100% від мінімуму 2022 року (жовтень) до кінця 2025-го, показавши три роки поспіль двозначного зростання. Значною мірою це заслуга технологічного сектору — бум штучного інтелекту підняв ціни акцій ІТ-гігантів і виробників напівпровідників. Наприклад, у 2025 році сім найбільших компаній (NVIDIA, Microsoft, Alphabet, Meta та ін.) забезпечили понад половину зростання S&P 500. Індекс NASDAQ за 2023–2025 роки сумарно виріс більш ніж на 50%.

Водночас зниження інфляції та перші зниження ставок ФРС у 2024–2025 роках додали оптимізму фондовим ринкам. У результаті оцінки (multiples) акцій знову підвищені: американський S&P 500 торгується близько 20-кратного майбутнього прибутку, що вище за середнє. Аналітики очікують у 2026 році подальшого зростання прибутків корпорацій (~+13% для S&P 500), особливо якщо ефект AI продовжиться. Якщо ці прогнози справдяться, нинішні ціни можуть бути обґрунтованими, і акціонери ще отримають пристойну дохідність. Однак простору для помилки мало: щоб ринки зростали такими ж темпами, потрібна комбінація низької інфляції, м’якої політики центральних банків і міцного економічного зростання. Не виключено, що після трьох років ейфорії 2023–2025 рр. ринок акцій візьме паузу або зростатиме скромніше (як вважають деякі стратегії: «плануйте на позитивний, але не надвисокий рік»).

Попри це, на горизонті 15+ років акції все ще залишаються одним із найпривабливіших класів активів, здатних принести дохід вище інфляції та збільшити ваше багатство. Головне — бути готовим до високої волатильності: просідання на 20–30% трапляються регулярно, а в окремі кризи ринок може падати й на 50%+. Інвестувати в акції варто лише ті гроші, які ви готові тримати достатньо довго, витримуючи проміжні злети й падіння.

У 2025 році багато класів активів показали чудові результати. На наведеному графіку видно, що індекси акцій у США (особливо технологічні Nasdaq і S&P 500 Growth) зросли на 17–22%, випереджаючи загальний S&P 500 (+17,9%). Водночас і облігації вперше за тривалий час дали ~7% доходу завдяки стабілізації ставок. Це рідкісне одночасне зростання «всього і одразу» стало можливим на тлі зниження інфляції та часткового мирного врегулювання торговельних воєн. У довгостроковій перспективі такі роки трапляються нечасто — зазвичай акції забезпечують вищу дохідність ціною більшого ризику, тоді як облігації дають скромний, але стабільний відсоток.

Нерухомість

Нерухомість як інвестиція приваблива тим, що, окрім зростання власної вартості, вона здатна приносити орендний дохід. Це відчутний, «реальний» актив, який одночасно задовольняє базову потребу (житло) і є товаром тривалого користування. Оцінка дохідності нерухомості — непросте завдання: на відміну від біржових активів, немає зручних 100-річних індексів цін на житло. Втім, дослідження дозволяють зробити певні висновки.

Зростання цін на житло. У довгостроковій перспективі нерухомість дещо дорожчає понад інфляцію. За історичними даними 16 країн за 140+ років реальний приріст цін на житло в середньому становив близько +1% на рік. Це не так уже й багато, але житло не знецінюється з часом, як валюти чи деякі товари — навпаки, поступово зростає в ціні відносно споживчих цін.

Орендний дохід. Основна частина дохідності нерухомості — здача в оренду. Згідно з масштабним дослідженням «Rate of Return on Everything, 1870–2015», сукупна реальна дохідність житлової нерухомості (зростання цін + чистий орендний дохід після витрат) становила вражаючі 6,6% річних. Це навіть трохи вище, ніж у акцій за той самий період! Однак є нюанси: цей результат стосується глобального високо диверсифікованого портфеля нерухомості й розрахований теоретично без урахування багатьох витрат. На практиці приватний інвестор купує конкретну квартиру чи будинок, стикається з простоями, ремонтом, податками, комісіями рієлторів тощо. Реальна дохідність індивідуальної інвестиції в житло буде нижчою. За оцінками, здача типової квартири приносить близько 3–4% річних реального доходу після всіх витрат. Наприклад, у Києві оренда однокімнатної за ~$88 тис. дає ~$5 тис. на рік (грубий розрахунок) — тобто ~5–6% річних брутто і ~3–4% нетто після податків та амортизації.

Українські реалії (2022–2025). Ринок нерухомості України пережив шок війни: воєнні ризики та відтік населення знизили попит, особливо у прифронтових регіонах. У 2022 році ціни падали, угоди майже завмерли. Але наприкінці 2023-го намітилася адаптація: загалом по Україні середня ціна квартири зросла приблизно на ~6% за 2023 рік (в USD), хоча ціни на будинки впали на ~7,5%. Найсильніше подорожчало житло в західних областях (Закарпаття +43%, Івано-Франківськ +79% за рік) через підвищений попит переселенців. У Києві первинне житло подорожчало приблизно на 18%, вторинне — на ~13% за 2023. Орендні ставки після провалу 2022 року різко відновилися: у Києві оренда подорожчала приблизно на ~48% за 2023 і практично повернулася на довоєнний рівень. Отже, для тих власників нерухомості, чиї об’єкти не постраждали, дохідність відновилася: зростання цін + високий орендний потік. У безпечних регіонах у 2024–2025 роках очікують навіть подальшого зростання цін на 10–20% у міру повернення мігрантів і відновлення економіки. Звісно, невизначеність залишається високою: інвестиції в українську нерухомість нині пов’язані з воєнними ризиками, руйнуванням інфраструктури, відтоком населення за кордон тощо. Втім, у довгостроковій перспективі нерухомість в Україні може виявитися вигідним активом, якщо країна повернеться до розвитку — відновлення потребуватиме житла, а ціни можуть наздогнати сусідні країни. Водночас закордонна нерухомість (наприклад, у ЄС чи США) — давно стандартний інструмент збереження капіталу для заможних українців, хоча «вхідний квиток» там дорожчий, а дохідність нижча (2–5% річних у валюті).

Порівняння з акціями. Цікаво, що за останні пару десятиліть інвестиції в нерухомість стали доступні через REIT — фонди нерухомості, що торгуються на біржі. Вони позбавляють інвестора клопотів із управлінням квартирами. Історична дохідність REIT-фондів із 1994 по 2019 рік майже збіглася з S&P 500: ~9,6% проти 9,7% річних (номінально). Це натякає, що перевага нерухомості над акціями, виявлена в академічних дослідженнях на старих даних, можливо, зникає в сучасному світі. Коли є простий спосіб інвестувати в нерухомість (через фонди), ринок стає ефективнішим, і житло вже не «вистрілює» вище акцій систематично. Тому багато експертів прогнозують, що довгострокова дохідність нерухомості в майбутньому буде співставною з акціями, але не вищою. Для орієнтиру можна брати ті самі ~5–6% реальних річних для широкого ринку нерухомості.

Висновок: нерухомість — хороший інструмент диверсифікації. Вона захищає від інфляції (бо ціни на житло зростають разом із нею) і дає відносно стабільний дохід від оренди. В Україні нерухомість — ще й спосіб «інвестувати вдома», вірячи у відновлення країни. Але не варто очікувати чудес: у середньому у світі житло навряд чи приноситиме значно більше, ніж акції. А від індивідуальної квартири взагалі краще закладати помірну віддачу ~3–4% реальних (після всіх витрат). Інвестувати в нерухомість розумно, якщо ви готові до низької ліквідності (важко швидко продати), додаткових зусиль (пошук орендарів, ремонти) і маєте достатній капітал для купівлі. Як частина портфеля — так, але «всі яйця в одну квартиру» класти небезпечно.

Золото та дорогоцінні метали

Золото тисячоліттями вважається «вічною цінністю», а в минулому столітті слугувало основою світової грошової системи. Сьогодні прив’язки валют до золота немає, метал сам по собі не генерує грошового потоку, а його ціна рухається переважно через попит інвесторів і центральних банків. Довгострокова реальна дохідність золота дуже низька: з 1900 по 2019 рік вона становила близько +0,7% на рік. Тобто на дуже довгому інтервалі золото лише трохи випереджало інфляцію — фактично зберігало купівельну спроможність, але не більше. На відміну від акцій чи нерухомості, володіння золотом не створює нової вартості (заводи будуються, житло здається, а злиток просто лежить). Тому й очікувати від нього можна лише того, що ціна рухатиметься слідом за загальносвітовим зростанням цін, плюс-мінус спекулятивні відхилення.

При цьому волатильність золота доволі висока. Були періоди, коли воно випереджало всі активи — наприклад, у 1970-х ціна золота злетіла більш ніж у 10 разів на тлі інфляції й геополітики. А були десятиліття застою та падіння (1980-ті й 90-ті були поганими для золота). У XXI столітті золото пережило два великі ралі: у 2000-х (у 4 рази) та у 2019–2020 роках (на тлі COVID-кризи, до рекордних $2000+ за унцію). У 2022 році золото допомогло частково зберегти капітал: за падіння акцій і облігацій золото залишилося приблизно «при своїх» (у USD). 2025 рік узагалі став тріумфом золота: на тлі світової нестабільності та скупки металу центральними банками золото злетіло на +62,6% за рік, пробивши позначку $3000/унція. Це рекордне зростання, співставне з 1970-ми. Причини — страхи нової холодної війни, тарифні війни США–Китай і бажання багатьох країн диверсифікувати резервні активи. Водночас долар США у 2025 році ослаб приблизно на ~10% (індекс DXY) через зниження ставок і політичну невизначеність, що теж традиційно підтримує ціну золота. Однак такі екстремальні стрибки не мають вводити в оману довгострокового інвестора: після бурхливого зростання може настати відкат. Справді, початок 2026 року зустрів корекцію — щойно геополітична ситуація трохи покращилася, частина інвесторів зафіксувала прибуток по золоту.

Висновок: золото — радше інструмент страхування і збереження вартості, ніж примноження капіталу. Його варто тримати невеликою часткою в портфелі як хедж від несподіваних потрясінь (війн, інфляційних сплесків, обвалів ринків акцій). У спокійні часи золото може стагнувати або навіть падати, програючи альтернативним вкладенням. На довгому горизонті обґрунтовано очікувати від золота приблизно 0% реальної дохідності (тобто воно просто збереже вашу купівельну спроможність, як певна альтернативна «валюта» з обмеженою пропозицією). Додаток у кілька відсотків можливий, якщо продовжиться активний попит з боку центробанків країн, що розвиваються, або знизиться видобуток. Але планувати золото як драйвер зростання капіталу не варто. Також не забуваймо, що дорогоцінні метали волатильні: окрім золота є срібло, платина, паладій — кожен має свою специфіку. У 2025 році, наприклад, срібло злетіло аж на +149%, фактично подвоївши ціну, тоді як платина зростала скромніше. Срібло, щоправда, до цього довго стагнувало. У середньому «кошик» драгметалів дав +80% за рік. Але такі наддоходи трапляються рідко (зазвичай у кризові роки). Тому включати метали в портфель можна, але в розумних межах (5–10% максимум) і розуміти їхню роль як страхового поліса.

Криптовалюта

Криптовалюти — новий, вкрай волатильний клас активів, що з’явився трохи більше десятиліття тому. Біткоїн стартував у 2009 році з нульової вартості й до 2021-го виріс до $60–65 тис., потім упав до $16 тис. у 2022-му, а до кінця 2025-го знову злетів за $100 тис. за монету. Його довгостроковий тренд — експоненційне зростання на тлі обмеженої емісії (усього 21 млн BTC) і поширення використання. Однак цей шлях супроводжувався гігантськими «бульбашками» та крахами. За свою історію біткоїн пережив щонайменше 3 роки, коли падав більш ніж на 60% (у 2014, 2018, 2022). Втім, інвестори, які купили BTC 5–10 років тому і тримали («HODLили»), отримали неймовірний прибуток: навіть з урахуванням усіх обвалів середньорічна дохідність біткоїна за останні ~14 років перевищує 90%. Звісно, це вже в минулому — від нуля зростати легше. Не можна екстраполювати таку дохідність на майбутнє. У міру зростання капіталізації (ринкова вартість усіх біткоїнів перевищила $1 трлн у 2025) темпи зростання сповільнюються, волатильність також поступово знижується.

Чого очікувати від криптоактивів? Оптимісти вірять, що біткоїн стане «цифровим золотом» і його ціна може сягнути кількох мільйонів доларів за монету у дуже довгій перспективі — тоді середньорічна дохідність ще може бути двозначною. Песимісти вказують на регуляторні ризики (тиск держав, заборони), відсутність внутрішньої цінності та конкуренцію тисяч альткоїнів — усе це може призвести до знецінення багатьох криптовалют. Поки реальність десь посередині: крипторинок дорослішає, але залишається спекулятивним. 2025 рік показав це наочно. У першій половині року на хвилі оптимізму (схвалення ETF на біткоїн, очікування нових максимумів) загальна капіталізація криптовалют досягла $4,4 трлн (новий рекорд). Потім серія шоків — зокрема раптові 100% тарифи США на китайські товари — спричинила обвал на –23% у IV кварталі 2025. Рік завершився спадом: сумарно криптовалютний ринок зменшився на –10,4% за 2025 — перший від’ємний рік із 2022-го. Біткоїн за рік просів приблизно на –6,4%, суттєво відставши від традиційних активів (золота, акцій). Натомість стейблкоїни (криптодолари) продовжили зростання попиту: їхня сукупна капіталізація досягла $311 млрд (+49% за рік), що свідчить про активне використання крипти для транзакцій і зберігання «доларової» ліквідності.

Цікаво, що у 2025 році на авансцену вийшли інституційні гравці: так звані Digital Asset Treasury Companies (DATCos) вклали майже $50 млрд корпоративних коштів у біткоїн та ефір, викупивши понад 5% загальної пропозиції BTC і ETH. Це сигнал зростання прийняття криптовалют великим капіталом. Також 2025-й запам’ятався бумом на предиктивні ринки (обсяг +302%) і рекордними обсягами торгівлі ф’ючерсами на крипту. Тобто інфраструктура й застосування криптоактивів розширюються попри волатильність.

Висновок: криптовалюта — це високоризикова спекулятивна інвестиція. Вона може дати феноменальну дохідність (жоден традиційний актив не зрівняється з BTC за зростанням за останнє десятиліття), але й ризик втратити багато — величезний. У портфелі криптоактиви варто розглядати як «венчурну» частку: лише на суму, з якою ви готові розпрощатися. Невелика алокація (наприклад, 1–5% капіталу) для молодих інвесторів може бути виправданою заради потенційного надприбутку. Але «ставити» на крипту пенсію й останні гроші не можна. Біткоїн та ефір — найбільш усталені, їх можна назвати «блакитними фішками» криптосвіту. Решта тисяч альткоїнів часто не має фундаментальної цінності й більше схожа на лотерею. Пам’ятайте і про безпеку: інвестуючи в крипту, важливо вміти її зберігати (апаратні гаманці, двофакторка) — випадки зламів бірж або втрати ключів непоодинокі. Також можливі регуляторні зміни — від податкових правил до обмеження обігу — які можуть сильно вплинути на ціни. Наразі ж, як зазначає Bankrate, біткоїн став радше цифровим спекулятивним активом, а не засобом розрахунку, і його цінність тримається на вірі інвесторів та обмеженій пропозиції. Ця віра може як посилюватися (що ми й бачимо в ралі 2024–2025), так і похитнутися — тоді падіння буде раптовим і різким.

Венчурні інвестиції та стартапи

Стартапи — це вкладення у частку молодих компаній, зазвичай ще не публічних (не торгуються на біржі). Такі венчурні інвестиції відрізняються вкрай високою невизначеністю результатів. Більшість стартапів зазнають невдачі: за оцінками індустрії, близько 60% проєктів «обнуляються», ще ~30% повертають лише вкладені гроші або невеликий прибуток, і лише ~10% «вистрілюють» та дають левову частку доходів портфеля. Цей розподіл підпорядковується «силовому закону»: одна-дві вдалі інвестиції можуть окупити десятки невдалих.

Історично венчурний капітал у США та світі показував високі середні результати, але з величезним розкидом. Наприклад, топ-квартиль VC-фондів забезпечує близько 20%+ річних своїм інвесторам, що суттєво вище за індекс S&P 500. Водночас середній по індустрії результат ближчий до 10–15% IRR на рік. У «хороші часи» (наприклад, бум 2010–2021) багато фондів досягали 30–40% річних на піку. Потім у 2022–2023 роках стався спад оцінок стартапів — багато «єдинорогів» подешевшали, нові раунди проходили з пониженням оцінок (down-rounds). Але вже до 2025 року ринок почав оживати: обсяг глобального венчурного фінансування в 1 півріччі 2025 становив $205 млрд — максимум із 2022 року. Відновилися IPO успішних стартапів (Arm, Stripe тощо), інвестори знову активніше заходять у технологічні проєкти (особливо AI, біотех). Водночас «ера дешевих грошей» завершилася: за ставок 5% легких венчурних грошей менше, інвестори суворіше відбирають проєкти. За даними Plus Ultra (2025), очікування дохідності скоригувалися: тепер early-stage фонди націлюються на 25–35% IRR, growth-фонди — на 20–25%, late-stage — на 15–20%. Тобто апетити зменшилися порівняно з ажіотажем 2021 року. Але LP (limited partners — великі інвестори фондів) усе ще вимагають від венчура значної премії до публічного ринку, інакше немає сенсу ризикувати.

Для приватного інвестора вкладення в стартапи зазвичай реалізуються через венчурні фонди або клуби інвесторів (на кшталт ангельських об’єднань, краудфандингу). Інвестувати напряму в стартапи — складно й ризиковано: потрібні компетенції та диверсифікація щонайменше на 20+ проєктів, інакше великий шанс втратити все. Однак потенційний виграш величезний: достатньо зайти в «новий Google» на ранній стадії, і $10 тисяч перетворяться на $10 мільйонів через 7–10 років. Фантастичні історії успіху (Facebook, Airbnb, наші GitLab чи Grammarly) манять венчурних інвесторів. Але важливо пам’ятати про «упередження виживших»: ми чуємо здебільшого про переможців, а статистично більшість стартаперів та інвесторів не окуповують своїх зусиль.

Український венчур. В Україні є активна стартап-екосистема, хоча обсяги інвестицій поки скромні за світовими мірками. У 2021 році був пік венчурних інвестицій в українські стартапи — близько $800 млн, далі через війну показник просів до $100–200 млн на рік. Втім, талановиті команди продовжують запускати проєкти, багато хто їде до США/Європи за капіталом. Для досвідчених українських інвесторів участь у венчурних угодах — внесок у майбутнє, можливість підтримати «новий Ajax» або отримати високий мультиплікатор капіталу. Але ризики зараз особливо високі: глобальні інвестори стали обережнішими щодо компаній з українським фокусом (воєнні ризики). Ймовірно, основні успіхи українського венчура ще попереду — після перемоги, коли підуть інвестиції у відновлення, нові технології для відбудови країни тощо.

Висновок: венчурні вкладення підходять досвідченим і забезпеченим інвесторам із високою толерантністю до ризику. Очікувана дохідність найкращих венчурних портфелів — 20–30% річних і вище, але це «непокритий» ризик: ви можете як подвоїти капітал, так і втратити значну частину. Якщо ви не венчурний інвестор за професією, найрозумніший спосіб долучитися — невеликим відсотком від портфеля через фонди або платформи, довіривши відбір проєктів професіоналам. І потрібно бути готовим до дуже довгого горизонту (гроші будуть «заморожені» на 5–10+ років, поки стартапи не вийдуть на IPO або не будуть продані).

Діючий бізнес (малий і середній бізнес)

Інвестиція у власний бізнес або купівля частки в діючому бізнесі — ще один шлях вкладення грошей. По суті, це аналог акцій, але неліквідних і непублічних. Дохідність власної справи може суттєво перевищувати пасивні інвестиції, адже ви активно управляєте й створюєте цінність. З іншого боку, малий бізнес пов’язаний із великими зусиллями та ризиками: за статистикою значна частина нових бізнесів закривається в перші роки (за даними різних країн: від 20% до 50% закриттів у перші 5 років).

Середня прибутковість бізнесу. Якщо говорити про «нормальні» величини, то для малого бізнесу типовим вважається ROI на рівні 10–20% на рік. Тобто власник невеликої компанії може розраховувати на 15–20% річних на вкладений капітал, якщо справи йдуть непогано. Сильним результатом вважається 30%+ на рік — це означає, що ризик і зусилля виправдані, бізнес процвітає. Такі показники нерідко трапляються в малому бізнесі, адже він менш ефективний, але гнучкіший, ніж великі корпорації. Наприклад, купити невелику компанію можна за 2–3 річні прибутки (мультиплікатор P/E ~2–3), що еквівалентно 33–50% річної дохідності, якщо прибуток збережеться на тому ж рівні. Щоправда, під час продажу малого бізнесу часто враховують «зарплату власника» (SDE), тому мультиплікатори 2–3x радше відображають купівлю «робочого місця з бізнесом», де частина віддачі — це ваша власна робота. Втім, потенціал дохідності активного бізнесу вищий за будь-які пасивні інвестиції, бо ви вкладаєте не лише гроші, а й працю, інтелект, час.

Купівля діючого бізнесу. Якщо ви не хочете стартувати з нуля, є варіант придбати частку або повністю існуючу компанію. На ринку України (і інших країн) продається багато малого бізнесу — від кафе до інтернет-магазинів. Зазвичай бізнес продають за 1,5–4 річні прибутки — залежно від стабільності, галузі та перспектив. Чим ризиковіший і «персоналізованіший» бізнес (залежить від власника), тим нижчий його мультиплікатор. Інвестор, який купує бізнес, має розбиратися в галузі, щоб не придбати «кота в мішку». Але якщо пощастить, можна відносно недорого купити компанію, швидко підвищити ефективність і вийти на окупність за пару років — далі це вже буде майже «чистий» прибуток. У західних країнах існують цілі фонди Search Funds, які спеціалізуються на пошуку й купівлі невеликих компаній із подальшим розвитком (така стратегія часто дає 20–30% річних інвесторам). В Україні ця сфера менш розвинена, але є підприємці, які скуповують бізнеси конкурентів або інвестують у перспективні малі підприємства.

Свій бізнес з нуля. Тут потенційна дохідність взагалі нічим не обмежена — ви можете виростити «нову Rozetka» і заробити тисячі відсотків на капіталі. Але й шанс провалу дуже високий. Це вже не стільки про вкладення грошей, скільки про стартап/підприємництво. У межах цієї статті складно оцінити «середню» дохідність власної справи — вона або дуже висока (якщо ви успішні), або від’ємна (якщо не вдалося). Тому, вирішуючи інвестувати значні кошти у свій бізнес, будьте готові вкладати також час, експертизу й брати на себе всі операційні ризики. Багато власників малого бізнесу зрештою отримують радше «робоче місце» для себе із зарплатою, еквівалентною втраченому пасивному доходу, ніж надприбутки. Але тих, хто зуміє масштабуватися, чекає винагорода у вигляді і високого ROI, і потенційного продажу бізнесу за хорошу суму.

Висновок: діючий бізнес — шлях до значно вищої дохідності, ніж пасивні інвестиції, але він вимагає активної участі та підприємницької «жилки». У цифрах можна орієнтуватися на 10–20% річних як середній коридор для стійкого малого бізнесу. Усе, що вище 20%, — уже відмінна віддача, яка виправдовує ризик. Але майте на увазі: ці відсотки — плата за вашу працю та нерви. Інвестуючи в бізнес, ви не диверсифікуєте ризики, а концентруєте їх. Тому перш ніж вкласти всі заощадження в одну справу, зважте: можливо, краще диверсифікований портфель із акцій/облігацій дасть 7–8% спокійно, ніж 30% річних, але з шансом втратити все? Оптимально — комбінація: частину капіталу спрямовуєте у свою справу, а частину інвестуєте пасивно «для підстраховки».

Підсумки: куди вкласти гроші у 2026 році?

Ми розглянули багато варіантів — від консервативних депозитів до ризикових стартапів. Єдиного рецепта для всіх не існує, бо вибір інвестицій залежить від ваших цілей, горизонту, схильності до ризику, знань і навіть цінностей (для когось важливо вкладати в українську економіку попри ризики). Але кілька загальних висновків можна зробити:

Тримати гроші в готівці (у будь-якій валюті) — погана ідея. Готівкова гривня швидко знецінюється, долар — повільніше, але теж втрачає купівельну спроможність у реальному вимірі. Без інструментів «під відсоток» ваші заощадження гарантовано «з’їсть» інфляція.
Банківські депозити, короткі облігації та золото — інструменти збереження, а не примноження капіталу. У кращому разі вони захищають від інфляції (і то не завжди), але навряд чи суттєво збільшать реальну вартість капіталу. Зараз, щоправда, через високі ставки гривневі депозити та ОВДП можуть давати невеликий реальний «плюс», але пам’ятайте про валютний ризик.
Середньо- та довгострокові облігації (особливо надійних емітентів) здатні принести помірно позитивну реальну дохідність. Історично держоблігації дають ~1–3% понад інфляцію. За поточних умов дохідність облігацій зросла, тож вони знову стали привабливими для консервативних інвесторів. Облігації — важлива частина збалансованого портфеля.
Акції та нерухомість — два ключові класи «ростових» активів, які на довгому горизонті давали суттєво позитивну реальну дохідність і справді здатні зробити вас багатшими. Глобальний фондовий ринок у середньому дає ~5% реальних річних, нерухомість — співставно (орієнтовно 3–6% за різними оцінками). Але і акції, і нерухомість можуть просідати в окремі роки. Правило просте: що довший горизонт — то вища ймовірність отримати очікувану дохідність.
Криптовалюти та венчур (стартапи) — найприбутковіші й найризиковіші варіанти. Вони можуть дати двозначні (а інколи й тризначні) річні прибутки, але можуть і «обнулитися». Інвестувати туди варто лише досвідченим інвесторам і тільки ту частину капіталу, втрату якої ви переживете. Важлива диверсифікація й холодна голова.
Власна справа або купівля бізнесу — опція для підприємливих. Тут дохідність не обмежена нічим, але працювати доведеться активно. Середній малий бізнес окупається за 3–5 років і далі може давати 15–30% річних власнику, що часто перевищує публічні ринки. Водночас це вже не «пасивна інвестиція», а спосіб життя. Розумно мати «план Б» у вигляді резервів або портфеля пасивних інвестицій.

Підсумовуючи: 2026 рік дає інвесторам широкий вибір можливостей. Світ поступово виходить із фази турбулентності: інфляція знижується, технології розвиваються, Україна сподівається на завершення війни та відновлення. У таких умовах найрозумніша стратегія — диверсифікація. Сформуйте портфель, де є і надійні інструменти (депозити/облігації), і частка активів зростання (акції, нерухомість), і, можливо, невелика частка альтернатив (крипто, венчур) залежно від вашого ризик-профілю.

Нижче — умовний приклад збалансованого портфеля для помірно агресивного інвестора:

10% — кеш/короткі ОВДП (подушка ліквідності на пів року життя)
20% — облігації (ОВДП, глобальні ETF на бонди)
40% — акції (глобальні індексні фонди + українські компанії, якщо доступні)
15% — нерухомість/REIT (через REIT-ETF або локально квартира під оренду)
5% — золото (ETF або фізметал)
5% — венчур/стартапи (через фонд або краудплатформу)
5% — криптовалюта (біткоїн, ефір)

Такий портфель містить близько 60% відносно ризикових активів (акції, нерухомість, альтернатива) і 40% консервативних (кеш, облігації, золото). Він здатен витримувати різні сценарії: якщо буде бум — акції та ризикові активи зростатимуть; якщо криза — облігації та золото пом’якшать просідання, а кеш дасть можливість докупити активи дешевше. Важливо: це лише ілюстрація. Ваша особиста пропорція має залежати від горизонту й психологічного комфорту. Молодшим інвесторам часто підходить агресивніший портфель (більше акцій), людям ближче до пенсії — консервативніший (більше облігацій/депозитів).

На завершення: головне — почати інвестувати усвідомлено. Розберіться з базою, визначте мету (наприклад, накопичити на житло або створити пасивний дохід), складіть план. Інвестиції — це марафон, а не спринт. Рік-два дохідність може розчарувати, але на дистанції правильно обрані активи майже напевно винагороджують інвестора. 2026 рік відкриває нові перспективи — нехай ваші гроші працюють на вас і на майбутнє України!

Джерело: InVenture / Куди вкласти гроші у 2026 році