Несправджені прогнози
Рік тому, розробляючи інвестиційну стратегію, ми готувалися до уповільнення темпів зростання світової економіки та акцій публічних компаній. Як негативний сценарій, ми очікували просідання ринку на 5−10% протягом наступного року. І відповідне просідання низки акцій growth-сектора на 10−25%. Передбачали збільшення ринкової волатильності та закладали 10−12% падіння за ключовими індексами.
Зараз ми бачимо, що падіння ринку триває вже понад рік, і це створює несприятливі умови для інструментів із інвестиційним горизонтом до 1,5 років.
Через війну ціни на енергоносії та інші сировинні товари показали багаторічні або історичні максимуми. Це безпосередньо вплинуло на інфляційні очікування, змусило ФРС посилювати монетарну політику. Підвищення облікових ставок призвело до перегляду параметрів у ризик-менеджмент системах інституційних інвесторів та падіння фондового ринку. Оскільки технологічні компанії мають більшу чутливість до змін монетарної політики, падіння індексу Nasdaq перевищило падіння S&P 500.
Глобальний фондовий ринок втратив близько $20 трлн капіталізації. Багато професійних учасників ринку зазнали рекордних збитків. Наприклад, збитки відомого хедж-фонду Tiger Global Management, що спеціалізується на інвестиціях у технологічні компанії на різних стадіях зрілості, за півроку зросли на 52%, Third Point — на понад 35%. Навіть ультраконсервативні Біл Акман та Воррен Баффет у моменті були у просіданні на 25% із максимумів.
Рекордсмен — міжнародна інвестиційна компанія BlackRock, яка за півроку втратила $1,7 трлн.
Головна причина, якою компанії пояснюють такі втрати, — неправильне оцінювання ринкової ситуації і, як наслідок, вибір помилкової інвестиційної стратегії.
Які стратегії розробляли компанії
Падіння індексів на понад 20% у 2018 та 2020 роках створили у ринкових учасників певний алгоритм реагування на подальші просідання. Основна базова інформація, навколо якої будувався алгоритм, — це впевненість, що ФРС активно використовує інструменти стимулювання підтримки фондового ринку у разі виникнення суттєвих ринкових корекцій.
Багато учасників ринку, включно з нашою компанією, обрали захисну стратегію щодо структурованих нот. Захисну, оскільки цей інструмент захищає від волатильності на рівні 22−27%, а також забезпечує захист капіталу на рівні 12−17% у разі, якщо відбудеться перевищення волатильності.
В умовах цього сценарію в разі падіння акцій на 10−15% інвестор заробляє свої 8−12% за рік. Ще одна перевага цього продукту — ефективніша система управління позиціями.
На той самий сценарій розраховувала більшість інвестиційних банків. Одні з найкращих фондів тримали відкриті позиції щодо компаній, які найбільше просіли, у нотах. Наприклад,
- Фонд Berkshire Hathaway — компанія StoneCo
- Фонд Point 72 — компанія Pagseguro Digital
- Фонд Dragoneer Investment — компанія Farfetch
За рік падіння цих компаній становить 70−80%.
Реальність, перед якою ми опинилися на початку березня, змусила докорінно переглянути стратегію. Стало очевидним, що невдовзі відбудеться істотне зростання вартості ресурсів, а інфляція йтиме вгору. Відповідно, монетарна політика ФРС буде спрямована на стискання ліквідності для боротьби з інфляцією.
Тому ми почали шукати варіації на тему «в які активи інвестувати, щоб максимально використати це просідання». А просідання було неминуче, оскільки дії ФРС щодо зростання вартості грошей тиснуть на компанії growth-сектора.
Розпізнати потенціал
Водночас, навіть у разі сильного падіння вартості акцій, деякі компанії нової економіки залишаються привабливими для інвесторів, оскільки їхні виторг і клієнтська база продовжують зростати.
Крім того, вони продовжують інвестувати у розширення бізнесу. Тому одним із аспектів актуальної стратегії є купівля акцій хороших, перспективних компаній growth-сектора за вигідною ціною, з глибоким, ретельним аналізом їхнього бізнесу.
Оскільки, за аналогією з бумом доткомів, стане зрозуміло, яка з компаній — майбутній Apple (зросла на 10 000% із 2000-го), хто стане Cisco (залишилися сильним ринковим гравцем, але вже ніколи не коштували так дорого, як у 2000-му), а чия бізнес-модель не зможе показати спроможність у часі. Тим часом, ставка виключно на публічний сектор у нинішніх умовах не охоплює всі можливості моменту.
Правильна комбінація
Що вбиває клієнтів і керуючих у період, подібний до нинішнього? Волатильність акцій. Фондовий ринок показує більшу емоційність, ніж ринок приватних інвестицій. І схильний до нелогічного оцінювання активів. Те, що ми зараз бачимо, — це великий розрив між оцінюванням приватних компаній та оцінюванням публічних компаній з тих самих секторів. Зокрема, fintech, property, foodtech тощо.
Багато компаній, як приватних, так і публічних, із цих секторів, витримають випробування зростанням облікових ставок, можливо, рецесії. Ба більше, можливо, підберуть під себе ще більше ринку, клієнтської бази.
Але фондовий ринок цього поки що не оцінює. Чого не можна сказати про ринок приватних інвестицій, де зараз зосереджено розумні гроші. Він дає об'єктивну, а не емоційну оцінку бізнесу. Саме тому оптимальна за нинішніх умов стратегія — це комбінація в інвестиційному портфелі публічних і приватних late stage компаній growth-сектора. Така комбінація дає можливість знизити волатильність — приватні активи менш волатильні, порівнюючи з публічними.
Фондовий ринок керується індексними фондами, грошовою масою, ліквідністю, а не розумними грошима. Тут переоцінювання активів здійснюватиметься у період від року до трьох років зі зміною політики ФРС щодо облікових ставок.
В ідеалі актуальний за нинішніх умов інвестиційний портфель має містити інструменти, що дозволяють отримувати дохід на волатильному ринку в довгостроковій перспективі. Це довгострокові трирічні опціони, частки у приватних компаніях, які готуються до виходу на IPO, акції компаній, що просіли, але зберігають сильну бізнес-модель і перспективи зростання.
Зараз унікальний час, яким зможуть скористатися ті, хто поверх загальних емоцій зможе оцінити низькі ціни, мультиплікатори, що просіли, зрозуміти бізнес-модель перспективних компаній, яка вже не ховається за гарною макроекономічною ситуацією.
Саме погана макроекономічна ситуація оголює проблеми всередині компаній або їх відсутність. Для таких інвесторів зроблені протягом найближчих двох років інвестиції будуть найприбутковішими за період чотирьох-п'яти років.
