"IT-ринок вже не той", — часто чую я. Безумовно, ситуація погіршилась для всього світу. Але саме українські айтівці внаслідок повномасштабного вторгнення відчули найбільший удар.
Насправді, на прикладі українських техфахівців можна спостерігати за тим, якою потужною є вся наша IT-галузь.
Повітряні тривоги, ракетні обстріли, блекаути — усе це не зупинило функціонування і розвиток сфери. Звісно, є багато викликів та проблем. Але IT-сектор вже займається їх вирішенням.
Брак міжнародного PR та відсутність прозорого бронювання: проблеми українського IT-сектору
Після 24 лютого 2022 року багато українських сервісних компаній втратили міжнародні контракти, а стартапам, що розробляють власні продукти, стало значно важче залучати фінансування.
Що передбачувано: у зв’язку з воєнними діями в іноземних інвесторів виникає багато побоювань щодо роботи з українцями.
Люди, які живуть за кордоном, не уявляють, що відбувається в країні. У їхній уяві українці вимушені постійно ховатися в укриттях, без електрики та зв’язку. І тут, на жаль, українському IT бракує активного міжнародного піару.
Аби показати: дивіться, за два роки ми адаптувались. Ми релокейтнулись до більш безпечних регіонів України, облаштували робочі простори і розробляємо круті продукти. Я бачу, як зараз українські спеціалісти викладаються на максимум — і це має бачити весь світ.
Іншою — насправді, найбільшою — проблемою українського IT-сектору є складнощі з виїздом за кордон. За 20 років у цій сфері я побачив, наскільки важливою для міжнародних інвесторів є можливість наживо поспілкуватися з топ-представниками компанії.
Презентація продукту, обговорення угоди з новими партнерами, найбільші tech-івенти — зараз це недоступно для українців в офлайн-форматі. До того ж, Zoom-дзвінки ніколи не зможуть на 100% замінити освітні offline-активності чи живе спілкування з міжнародною спільнотою. Усе це гальмує співпрацю з міжнародними компаніями.
Надважлива задача держави сьогодні — розробити прозорі умови бронювання та відряджень технічних спеціалістів. Адже саме ці люди генерують основну частину валютних надходжень для держави.
Ми всі розуміємо: війна триватиме довго. Тому важливо самостійно заробляти та приносити в країну гроші, за які потім купуватиметься зброя.
Для залучення інвестицій та поновлення співпраці з іноземними компаніями Україна повинна демонструвати певну прогнозованість.
Так, триває війна — але фахівці мають доступ до безпечних локацій, де можуть працювати. Так, триває війна — але за певних умов вони можуть виїжджати за кордон на важливі зустрічі.
Найбільші IT-компанії об’єдналися у Спілку, щоб вирішити проблеми технологічної галузі
Частково долати сьогоднішні труднощі вдається завдяки унікальному податковому режиму для tech-компаній Дія.City, який IT-бізнес розробив спільно з державою і запустив за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення.
Наразі серед резидентів Дія.City 847 компаній. За рік вони збільшили сплату податків у два рази, до 8,5 млрд грн.
Однак, щоб досягти безперебійної роботи техбізнесу, треба вирішити актуальні проблеми та вдосконалити ті напрацювання, які були розроблені в межах Дія.City. Саме для цього резиденти простору створили спілку Diia.City United.
Її членами стали фаундери та представники найбільших українських tech-компаній: Ajax, MacPaw, Monobank, Roosh, Genesis та Netpeak Group. Очолила спілку ексзаступниця міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська.
Минулого тижня ми офіційно презентували Diia.City United. У планах — сприяти ефективнішій роботі українських технологічних компаній, розширити простір Дія.City, сформулювати чесні правила взаємодії між владою та tech-сектором, доносити інтереси українського бізнесу та захищати їх.
Наша кінцева ціль — побудувати в Україні технологічну екосистему, яка буде конкурентоспроможною глобально.
Спільними зусиллями ми маємо вирішити нагальні проблеми IT-сектору, щоб він міг розвиватись вільно і продовжувати бути драйвером економіки, що є ключовим для зміцнення нашої військової спроможності.
Інтерес іноземних інвесторів до українських проєктів
Попри те, що поки не всі проблемні питання в українському IT-секторі вирішені, ми все одно бачимо інтерес іноземних інвесторів до наших проєктів. Наприклад, минулого року deep-tech-компанія Zibra AI з екосистеми Roosh залучила $500 тис фінансування від акселератора, запущеного американським венчурним фондом Andreessen Horowitz.
Заснована в Україні edtech-платформа Preply залучила $70 млн від Hoxton Ventures, а Haiqu — стартап з розробки квантового програмного забезпечення — отримав $4 млн від Toyota Ventures та інших фондів.
Це вкотре доводить: якщо технології, які розробляє стартап, круті, і інвестор бачить в них потенціал — він захоче вкластися в проєкт. Та важливо одразу комунікувати про ризики, а не чекати, поки інвестор спитає про них.
Україна має потенціал стати лідером світового tech-ринку. Це підтвердив розвиток українського IT-сектору, який не зупинила повномасштабна війна.
Тож розказуйте світові про свої проєкти, не бійтеся створювати власні стартапи та докладайтесь до того, аби зробити Україну найкращою юрисдикцією для tech-бізнесу. Усе це — те підґрунтя, на якому ми зможемо побудувати технологічну Україну майбутнього.
