Скільки коштів потрібно на відновлення України? Які галузі економіки найбільше постраждали від війни? Куди готові вкладати кошти іноземні інвестори? Як приватний сектор може залучити кошти на відбудову країни? Чому реформу енергетики більше не можна відкладати? Про все це в інтервʼю Delo.ua розповіла нова регіональна директорка IFC у Європі Інес Роша.
– Які зараз пріоритети IFC в Україні? Чи щось змінилося в процесі отримання вашого фінансування під час війни?
Від найпершого дня вторгнення росії IFC непохитно підтримує Україну. Хоча наші принципи залишаються незмінними, наші інструменти та стратегія таки зазнали змін. На початках ми зосереджувалися на наданні короткострокової підтримки, зокрема, гарантії та ліквідність, щоб забезпечити стійкість приватного сектора та доступ до товарів і послуг першої потреби. Зараз ми переходимо до довгострокового фінансування, включно з капітальними інвестиціями, що мають величезне значення для відбудови критичних секторів.
– На початку 2024 року була інформація, що IFC мобілізувала майже 1 мільярд доларів для відновлення приватного сектора України. Чи змінилася ця цифра зараз і, чи буде вона рости у майбутньому?
Так, ця цифра зросла з початку 2024 року. За весь час від початку вторгнення станом на сьогодні ми виділили $1,4 млрд на потреби приватного сектору України — $859 млн з нашого власного рахунку та до $600 млн, мобілізованих від партнерів. Однією з наших найважливіших ініціатив стала Програма заходів із підвищення економічної стійкості (ERA) вартістю $2 млрд, робота в межах якої для підтримки приватного сектора України розпочалась у грудні 2022 року. Наші інвестиції охоплюють такі сектори, як торгівля, новітні технології, агробізнес, а також мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) — усі вони мають вирішальне значення для економічної стабільності та зростання.
Однак нам потрібна підтримка донорів для зниження ризиків. Ось чому ми застосували механізми змішаного фінансування, залучаючи кошти таких партнерів, як Швейцарія, Нідерланди, Великобританія, Канада, США та Європейська комісія (ЄК), щоб розширити масштаб і взятися за більш ризиковані та значущі проєкти. Ми очікуємо, що кожен долар пільгового фінансування матиме майже семикратний ефект, тобто $1 млрд пільгової підтримки допоможе зменшити ризик близько $7 млрд приватних інвестицій.
Як я зазначала, на сьогодні IFC виділила фінансування на суму $1,4 млрд для приватного сектору України, включно з мобілізованими коштами. Нашим пріоритетом було підтримати економічну діяльність, надаючи підтримку у вигляді ліквідності та оборотного капіталу. Нещодавні транзакції IFC в Україні як раз відображають цей підхід:
- Торговельне фінансування: ми видали гарантій на суму $399 млн через програму торговельного фінансування IFC, щоб підтримати експорт та імпорт товарів першої потреби та зернових.
- Агробізнес: ми підтримали цей ключовий для України сектор, надавши фінансування в розмірі $465 млн, а також запровадивши у співпраці з Урядом держави електронні аграрні розписки, щоб збільшити доступ до фінансування для дрібних сільгоспвиробників.
- Фінансовий сектор: ми інвестували $50 млн у три механізми розподілу ризиків з українськими банками, що дало їм можливість видати кредитів на суму $100 млн мікро- і малим підприємствам, зокрема дрібним сільгоспвиробникам. Також, для підтримки сектору, ми інвестували $145 млн у провідну лізингову компанію України.
- Сектор новітніх технологій: ми надали $60 млн фонду прямих інвестицій Horizon Capital Growth Fund IV, допомігши йому досягти цільового розміру $350 млн, щоб підтримати швидко зростаючі IT-компанії в Україні та Молдові. IFC також здійснила дві спільні інвестиції з фондом на підтримку українських компаній Miratech та PrePly.
- Підтримка вимушено переселених осіб (ВПО): ми уможливили доступ до кредитних історій позичальників за кордоном і у співпраці з компанією Santander Poland реалізували транзакцію з передачі істотного ризику (SRT), яка дала змогу пом’якшити вимоги до капіталу банків. Завдяки цьому, українським підприємцям, які переїхали до Польщі, було виділено $50 млн нових кредитів.
Дивлячись у майбутнє, ми очікуємо, що суми наших інвестицій продовжуватимуть зростати паралельно з тим, як ми залучатимемо більше донорського фінансування й отримуватимемо додаткові гарантії для зменшення ризиків. Маючи ці ресурси, ми повністю готові реалізувати портфель проєктів на загальну суму $1,4 млрд, приділяючи головну увагу секторам з високими потребами, таким як енергетика, логістика, транспортна інфраструктура, сільське господарство та виробництво будівельних матеріалів.
– За даними Світового банку Україна потребує на відбудову майже $500 млрд. Чи змінились ці цифри, зважаючи на масштабні руйнування критичної інфраструктури? Які галузі в Україні постраждали найбільше, і які вже впевнено відновлюються?
На жаль, з кожним місяцем ця сума зростає.
До найбільш постраждалих галузей належать інфраструктура, енергетика та житло. Критична інфраструктура, така як дороги, мости та залізниці, зазнала значної шкоди, що негативно вплинуло на транспортні послуги й логістику. Енергетичний сектор також зазнав серйозних збоїв, адже електростанціям і розподільним мережам було завдано значної шкоди. Житловий фонд, ще одна важлива сфера, зазнав масових руйнувань, що призвело до виселення і переміщення мільйонів людей.
Попри виклики, деякі сектори демонструють стійкість і відновлення. Сектор агробізнесу, наприклад, досяг довоєнного рівня експорту. Крім того, завдяки інвестиціям і підприємницькому завзяттю, набирає обертів сектор новітніх технологій. Українські банки добре перенесли шок від вторгнення росії та є відносно прибутковими, ліквідними та добре капіталізованими.
– Як приватний сектор може реалізувати свій потенціал і допомогти залучити більше коштів для відновлення України? Про які цифри йдеться та які галузі можуть залучити найбільше коштів?
Приватний сектор має відіграти вирішальну роль у довгостроковій реконструкції та економічному відновленні України. Однак найважливішою передумовою для цього буде усунення перешкод для приватного фінансування шляхом впровадження відчутних реформ, забезпечення чіткої нормативно-правової бази та вжиття заходів зі зменшення ризиків. Прискорена програма реформ дала б приватному сектору можливість покрити майже третину потреб, оцінених в останній Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення Групи Світового банку (RDNA3) – близько $500 млрд, що приблизно у 2,8 раза перевищує ВВП 2023 року. Реформи також можуть створити додаткові можливості на суму $280 млрд, насамперед в інфраструктурі, енергетиці та телекомунікаціях. Є три основні шляхи розблокування цих можливостей.
По-перше, нам потрібно розглянути наскрізні реформи, які будуть необхідними для залучення більшої кількості приватних інвестицій. Серед них, зокрема, зменшення впливу держави шляхом реформування та, зрештою, приватизація державних підприємств; підвищення спроможності уряду частіше запроваджувати державно-приватне партнерство; зміцнення фінансового сектору, включно з урегулюванням проблемних кредитів.
По-друге, існують специфічні для кожного сектора стратегії збільшення приватних інвестицій саме в цей сектор. Наприклад, енергетичні реформи могли б збільшити участь приватного сектора з $2,2 млрд до $36 млрд та забезпечити додаткові $100 млрд, якби цей сектор було лібералізовано шляхом запровадження конкуренції, вільного ціноутворення, погашення заборгованості за ПСО та вдосконалення нормативно-правової бази для аукціонів з відновлюваних джерел енергії та договорів купівлі-продажу електроенергії.
У сфері транспорту та логістики потреби у фінансуванні на відновлення оцінюються в $73,7 млрд впродовж наступних 10 років, з потенційними $40 млрд у вигляді додаткових можливостей приватного сектора за умови правильних реформ. Під такими реформами розуміються стимулювання конкуренції в пасажирських перевезеннях, підвищення ефективності пунктів перетину кордону та заохочення участі приватного сектору через комерціалізацію залізничного та внутрішнього водного транспорту та ДПП для інфраструктурних проєктів.
Галузь телекомунікаційних послуг могла б залучити додаткові $3,4 млрд приватних інвестицій завдяки зміцненню цифрової інфраструктури та ДПП на послуги електронного уряду. У житловому секторі, одному з найбільш постраждалих секторів, збитки оцінюються в $56 млрд, а потреби на відбудову - у $80 млрд. До ключових реформ належать необхідність у розробленні сучасної державної політики в житловому секторі, яка б допомогла формалізувати ринки оренди житла, упорядкувати міське планування, відродити іпотечний ринок шляхом розв'язання питань захисту прав кредиторів та участі ринків капіталу.
Третій шлях полягає у залученні правильних стратегічних інвесторів, які принесуть свій досвід і прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у ключові сектори. Інституції фінансування розвитку, такі як ЄБРР та IFC, можуть сприяти цьому процесу.
Однак самих по собі реформ недостатньо. Необхідні інвестиційно привабливі проєкти.
У той час як реформи та пул інвестиційно привабливих проєктів є важливими, не менш важливою є й пільгова підтримка. За останні п’ять років IFC досягла 7-кратного середнього левериджу в проєктах, які підтримуються за рахунок змішаного фінансування у різних країнах світу.
– З початку року IFC не раз наголошувала на необхідності інвестицій в енергетичну сферу в Україні. Зараз в Україні енергетична криза, частина ТЕЦ пошкоджена, деякі знищені. Як така ситуація впливає на ваше рішення підтримувати енергетичний сектор? Взимку минулого року було також чимало ударів по енергосистемі, але тоді не йшлося про інвестування в енергетику, що зараз вплинуло на зміну позиції?
На наше рішення підтримати цей сектор сильно вплинула енергетична криза в Україні. З моменту вторгнення Україна втратила близько 19 гігаватів з 40 гігаватів встановленої потужності, що породжує гостру потребу в негайних діях для підтримки сектора. Приватні інвестори могли б задовольнити вагому частку його потреб у реконструкції за допомогою правильних реформ і політичних заходів. До них належать тарифні реформи, посилення конкуренції, удосконалення регуляторної бази та зміцнення електромереж.
Відновлювана енергетика, зокрема, відкриває значні можливості. IFC активно працює над найближчими в часі можливостями, щоб стимулювати вироблення альтернативних бізнес-моделей, а також готується до середньострокового розширення за умови, що ключові реформи будуть прийняті. Наприклад, ми співпрацюємо з провідним гравцем у сфері відновлюваної енергетики, щоб створити підприємство, головними активами якого будуть вітряні електростанції потужністю 200 МВт та установка для зберігання енергії на 10 МВт. Крім того, ми досліджуємо портативні сонячні системи та рішення для накопичувачів, які могли б запропонувати екстрену підтримку у випадку необхідності.
IFC також започаткувала ініціативу Групи Світового банку RENEW Ukraine, щоб створити ринок для масштабних проєктів з відновлюваної енергетики, підключених до мережі, за конкурентними тарифами. Мета полягає в тому, щоб до 2040 року додати до енергосистеми України 20 гігаватів вітрової та сонячної енергії та 5 гігаватів акумуляторних систем накопичування енергії.
Хоча нещодавні події підкреслили нагальність переходу до відновлюваної енергетики, ми уже довгі роки неухильно підтримуємо енергетичний сектор. Подолавши виклики та використовуючи можливості у секторі ВДЕ, Україна може досягти більшої енергетичної безпеки, створити стійкість і підвищити екологічну стійкість.
– IFC також наголошує не лише на реалізації енергетичних реформ, а й на реформах в інших секторах. Які реформи зараз є пріоритетними? Яких успіхів досягла Україна в процесі реформ станом на 2024 рік?
У співпраці з Групою Світового банку уряд України визначив низку важливих реформ, необхідних для відбудови та відновлення, у таких сферах, як врядування, конкуренція, земля та фінансовий сектор. Реформи в енергетичному секторі, включаючи лібералізацію цін на енергоносії, мають ключове значення, оскільки вони можуть розблокувати додаткові інвестиційні можливості приватного сектора на суму $97 млрд.
Незважаючи на виклики, Україна значно просунулась у впровадженні ключових реформ. Так, наприклад, у лютому ухвалили знаковий закон щодо реформування державних підприємств, і інший, який дозволяє фермерам використовувати електронні аграрні розписки як заставу для покращення доступу до фінансування. Крім того, заміна фіксованого зеленого тарифу прозорим аукціонним механізмом заохочення для генерації енергії з ВДЕ допомагає популяризувати сталі енергетичні практики.
Україна також вжила активних заходів для зменшення ризиків для інвесторів шляхом нової політики, яка узгоджується з її програмою вступу до ЄС та Планом заходів щодо України. Так, для підвищення прозорості та захисту інтересів інвесторів було запроваджено зміни щодо зниження податків, звільнення від сплати імпортного мита та антикорупційних заходів.
Загалом, відданість України реалізації ключових реформ у поєднанні зі стратегічним партнерством з міжнародними організаціями, такими як Група Світового банку, підкреслює її рішучість розв'язати структурні проблеми та закласти основу для довгострокової стійкості та відновлення.
– А як щодо державно-приватного партнерства (ДПП)? IFC активно підтримувала цю реформу до повномасштабного вторгнення, і були перші успішні проєкти в портовому секторі. Чи продовжується ця робота?
Державно-приватні партнерства продовжують бути наріжним каменем програми реформ в Україні. Вони допомагають залучити знання та інвестиції приватного сектора для розвитку інфраструктури та економічного зростання. Підтримка державно-приватного партнерства з боку IFC, яка розпочалась ще до вторгнення, продовжується безперервно, ба більше, ми й зараз працюємо над реалізацією успішних партнерств у рамках виконання важливих проєктів.
Попри складне операційне середовище, Україна продемонструвала свою відданість державно-приватному партнерству через законодавчі реформи та заходи державної політики, спрямовані на спрощення процедур і залучення капіталу та ноу-хау приватного сектору. Прийняття, наприклад, законопроєкту про концесії та ДПП, який очікується найближчим часом, сприятиме підвищенню ефективності та прискорить темпи впровадження проєктів ДПП.
Співпраця IFC з партнерськими міжнародними фінансовими організаціями щодо реальних можливостей, включаючи концесію портового термінала Чорноморськ, підкреслює нашу відданість просуванню ДПП в Україні. Внесення змін до нормативної бази про ДПП, які дають можливість поєднувати державне фінансування з приватним фінансуванням, ще більше підвищує інвестиційну привабливість проєктів ДПП та полегшує їх реалізацію.
Ці триваючі зусилля з модернізації законів і нормативних актів про ДПП у поєднанні з оптимізованими процедурами та спрощеними процесами схвалення проєктів створюють сприятливе середовище для участі приватного сектору в проєктах відновлення та відбудови. Реалізація цих реформ матиме вирішальне значення для розблокування більшої кількості приватних інвестицій і стимулювання сталого розвитку в усіх секторах.
– Куди саме зараз інвестують іноземні партнери в Україні й чому? Адже це значні ризики – від одного ракетного удару за лічені хвилини можна втратити цілий бізнес.
Зважаючи на наявність страхування воєнних/політичних ризиків та інших інструментів пом’якшення ризиків, іноземні інвестори почали по-іншому сприймати Україну як потенційне місце інвестування.
Телекомунікації викликають значний інтерес через зростаючий попит на цифровий зв’язок та телекомунікаційні послуги. Потенціал України з відновлюваних джерел енергії та глобальний перехід до сталих джерел енергії стимулюють інвестиції в проєкти чистої енергетики, а родючі ґрунти та сільськогосподарські ресурси роблять Україну привабливим місцем для інвестицій у сільське господарство та харчову промисловість.
ІТ-сектор в Україні також став ключовим рушієм економічного зростання та інновацій, оскільки іноземні інвестиції залучають українську кваліфіковану робочу силу та технологічний досвід. І іноземні партнери визнають затребуваність будівельних матеріалів у відбудові України, залучаючи інвестиції в цю галузь. Інвестиції в будівельні матеріали будуть важливими для відновлення інфраструктури та підтримки зусиль з відновлення економіки.
– Міжнародна Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) щойно завершилася, розкажіть про ключові угоди та підписання, які відбулися.
Під час Конференції з питань відновлення України було оголошено кілька угод та ініціатив для підтримки приватного сектору та роботи з відбудови України. Ось перелік найважливіших з них:
- Інвестиція в сектор телекомунікаційних послуг:
Спільна оцінка IFC та ЄБРР: Було оголошено про знаковий проєкт у телекомунікаційній галузі на суму до $435 млн. Проєкт, ініційований NJJ Holding, Horizon Capital та "Датагруп-Воля" має на меті здійснити злиття оператора фіксованого зв'язку "Датагруп-Воля" з мобільним оператором країни Lifecell, щоб створити провідного інтегрованого національного оператора телекомунікаційних послуг. Це створить умови для здійснення найбільшої прямої іноземної інвестиції в Україну з початку вторгнення Росії.
- Гарантія Європейської Комісії (ЄК):
Програми кращого майбутнього: Україна: IFC та ЄК оголосили про гарантію на суму €367,5 млн, щоб розблокувати подальше фінансування приватного сектору, спрямоване на підприємства в галузях промисловості та інфраструктури, із наголосом на мінімізацію змін клімату. Програма має на меті мобілізувати понад €1 млрд у вигляді інвестицій приватного сектору.
- Підтримка транспортного сектора:
Модернізація вантажного річкового флоту УДП: IFC працює над фінансування модернізації вантажного річкового флоту Українського Дунайського пароплавства (УДП), щоб підвищити його енергоефективність та витривалість, що дасть можливість збільшити торгові потоки вздовж річки Дунай.
- Розвиток відновлюваної енергетики:
Вітроенергетичні проєкти: IFC підписала мандатні листи та проводить комплексну перевірку, щоб мобілізувати близько $345 млн для будівництва в Україні нової вітроенергетичної потужності в розмірі 350 мегаватів.
- Підтримка МСП:
Альянс стійкості МСП: IFC приєдналася до Альянсу стійкості МСП, започаткованого урядом України задля підсилення та підтримки малих і середніх підприємств шляхом покращення бізнес-середовища, зміцнення інституцій та розширення доступу до фінансування.
- Розширення співпраці у сфері торговельного фінансування:
Партнерство з Deutsche Bank: IFC та Deutsche Bank оголосили про розширення співпраці у сфері торгового фінансування, щоб збільшити доступ до фінансування для українських експортерів та імпортерів, тим самим сприяючи транскордонній торгівлі та ввезенню в країну вкрай необхідних товарів першої потреби.
