Інтерв'ю з президентом Торгово-промислової палати України (ТППУ) Геннадієм Чижиковим про діяльність та розвиток палати під час війни, глобальну силу бізнес-спільнот, формування пулу друзів України у ділових ком’юніті світу
У чому сьогодні головні виклики для українського підприємництва,
Серед ключових викликів, які нам сьогодні озвучують наші члени, – це безпекові ризики, логістичні труднощі, обмежений доступ до фінансових ресурсів та кваліфікованої робочої сили. У прифронтових регіонах ситуація ще складніша – підприємства часто змушені працювати в умовах постійних загроз, руйнувань та безперервних перебоїв в енергозабезпеченні. Ми активно залучаємо міжнародну підтримку, щоб допомогти цим бізнесам вистояти – як шляхом матеріальних ресурсів, так і менторської підтримки.
Ще один великий виклик – зростання частки сировинного експорту, що зменшує прибутковість економіки. Тому ми заохочуємо підприємців вкладати у виробництво продукції з вищою доданою вартістю. Важливо, щоб саме бізнес був активним учасником діалогу щодо умов для розвитку таких виробництв, і ми як палата створюємо всі умови для цієї дискусії, спираючись на запити наших членів – від крафтовиків до великих промисловців.
Які країни сьогодні найбільш зацікавлені в партнерстві з Україною?
Міжнародне співробітництво для ТПП України — один із пріоритетів. Завдяки нашій глобальній мережі представництв у 85 країнах світу, ми змогли забезпечити постійний діалог з іноземними бізнес-асоціаціями, урядами та підприємцями. Ми активно працюємо на ключових ділових платформах ЄС, Азії, Африки, Латинської Америки та Північної Америки. Українська бізнес-спільнота має постійну підтримку через такі організації, як Європалата (Eurochambres), Всесвітня федерація палат (WCF), Міжнародна торговельна палата (ICC). ТПП України вперше в історії представлена у Раді директорів Асоціації європейських палат (Eurochambres) та Всесвітньої федерації палат, які об’єднують мільйони компаній. Саме завдяки цьому зросла довіра до українського бізнесу з боку міжнародних партнерів.
Зараз серед найактивніших країн-партнерів — Чехія, країни Балтії, Франція, а також держави Африки. Особливо динамічно розвивається співпраця з Чехією — ми започаткували Українсько-чеську ділову палату, організовуємо регулярні бізнес-місії. Водночас, ми активно відкриваємо нові ринки. Наприклад, Кенія та Єгипет є ключовими покупцями українського зерна в Африці, а регіон в цілому демонструє значний інтерес до українських агро- та харчових технологій. Це відкриває для нашого бізнесу нові експортні можливості.
Чи бачите ви зацікавленість іноземних компаній в українському ринку?
ТПП України відіграє важливу роль у залученні інвестицій, виступаючи надійним посередником між українськими компаніями та іноземними партнерами. Ми формуємо позитивний імідж України як країни з потужним експортним потенціалом, динамічними галузями та гнучким бізнесом, здатним швидко адаптуватися до викликів. Одним із важливих інструментів довіри для інвесторів є діяльність Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України, визнаного у світі завдяки бездоганній репутації та професіоналізму арбітрів.
Ми також беремо участь у бізнес-форумах, самітах, консультаційних платформах із міжнародними фінансовими структурами, де доносимо позицію українського бізнесу й демонструємо реальні кейси успішної роботи навіть у воєнний час. Наприклад, у ПАР ми провели бізнес-діалог за участі представників урядів обох країн. Це не лише іміджева подія — вона відкриває конкретні інвестиційні можливості для українського бізнесу у сфері агропереробки, машинобудування та логістики.
Як змінилися експортні можливості українських компаній? Які нові ринки вдалося відкрити?
Попри війну, українські підприємства продовжують активно експортувати. У 2024 році Україна експортувала понад 100 мільйонів тонн товарів — і це справжнє досягнення. Завдяки зусиллям палати та наших партнерів українським компаніям вдалося диверсифікувати ринки збуту, зменшуючи залежність від традиційних напрямків. Активно розвивається співпраця з ЄС, країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Зокрема, Кенія є одним із головних покупців українського зерна на африканському континенті.
Ми постійно працюємо над тим, щоб полегшити вихід українських компаній на нові ринки. Для цього допомагаємо з сертифікацією, технічним регулюванням, створенням презентаційних матеріалів та пошуком партнерів. Також активно розвиваються бізнес-місії та двосторонні проєкти з країнами, що раніше не були у фокусі. Такий підхід дозволяє бізнесу відкривати нові можливості та зменшувати ризики, пов’язані з нестабільністю на окремих ринках.
Які кроки робляться для підтримки вітчизняного виробництва, особливо в стратегічних галузях?
Ми приділяємо значну увагу підтримці національного виробника, зокрема в агросекторі, машинобудуванні, енергетиці та фармацевтиці. Один із ключових напрямків — це супровід сертифікації продукції відповідно до стандартів ЄС, що відкриває прямий шлях до Єдиного ринку. Уже понад 60% експорту України спрямовується до країн Євросоюзу, тому відповідність технічним вимогам стала критично важливою умовою для зростання. Для цього ми створили команду експертів, які працюють безпосередньо з підприємствами.
Водночас, ми виступаємо за зміщення акценту з сировинного експорту на продукцію з високою доданою вартістю. На жаль, частка сировини в експорті зросла з 52% у 2021 році до понад 66% у 2024 році. Це змушує нас ще активніше працювати над умовами для розвитку сучасного виробництва. Ми консультуємо компанії, проводимо стратегічні сесії та просуваємо ідеї змін у законодавстві, які могли б стимулювати розвиток інноваційних виробничих кластерів.
Зокрема, ми сприяємо розвитку деревообробної галузі у західних областях України — вже створено консорціум підприємств, які спільно експортують меблі під єдиним брендом. Це дозволяє перейти від продажу деревини до експортної моделі з високою доданою вартістю.
В умовах війни багато компаній шукають шляхи релокації або диверсифікації бізнесу. На яку підтримку вони можуть розраховувати?
ТПП України з самого початку вторгнення активно підтримує компанії, які вимушено релокуються або змінюють модель бізнесу. Ми надаємо інформаційну підтримку щодо можливостей релокації у межах країни, консультуємо з питань податкових і регуляторних умов у нових регіонах, допомагаємо знайти партнерів або орендарів на нових локаціях. Особлива увага приділяється малому бізнесу, який найменш захищений у таких обставинах.
Наші регіональні палати також відіграють ключову роль — вони створили оперативні штаби підтримки бізнесу на місцях, організовують нетворкінг, спільні виставки, спрощують доступ до нових ринків. У кількох випадках, наприклад на Волині, реалізовані конкретні програми підтримки українсько-чеської торгівлі, які стали ще й практичним прикладом інтеграції релокованих підприємств у нові економічні умови. Релокація — це виклик, але також і можливість перезавантажити бізнес, знайти нові партнерства й технології.
Як ви бачете процес післявоєнної відбудови України?
ТПП України вже зараз готується до ключової фази — післявоєнної економічної відбудови. Наша роль полягає у створенні ефективних платформ для партнерства між українським і міжнародним бізнесом, а також в інституційному супроводі проєктів, які потребують прозорості, довіри і фахової експертизи. Саме палата здатна стати провідником для інвесторів, яким потрібні чіткі правила, юридичні гарантії та реальні бізнес-можливості.
Крім того, ми бачимо себе активними учасниками формування галузевих кластерів, центрів компетенцій, нових експортних моделей. Відбудова — це не лише відновлення зруйнованого, а й шанс на якісну трансформацію економіки: від сировинної до інноваційної. ТПП має усі інструменти, контакти й досвід, щоби допомогти бізнесу стати рушієм цієї трансформації. Ми вже зараз працюємо над цим — через експортні програми, участь у глобальних форумах, підтримку підприємців у найскладніших регіонах.
Як ви оцінюєте перспективи українського бізнесу у 2025 році? Які галузі можуть стати локомотивами зростання?
Я залишаюсь обережним оптимістом, але цей оптимізм базується на реальних процесах. Український бізнес продемонстрував вражаючу стійкість — навіть під час війни ми експортуємо. Торік Україна продала назовні 129,2 млн тонн товарів на суму $41,043 млрд! У 2025 році ми очікуємо на подальше зростання експорту, особливо у галузях, де Україна вже має сильні позиції: агропереробка, харчова промисловість, IT, машинобудування, фармацевтика, деревообробка.
Локомотивами зростання також стануть компанії, які зможуть запропонувати продукцію з високою доданою вартістю. Майбутнє за технологічними рішеннями, екологічними інноваціями та інтеграцією у європейські ланцюги створення вартості. І саме ТПП України буде тією платформою, яка допоможе бізнесу реалізувати цей потенціал. Ми щодня працюємо на те, щоб бачення «України як економічного тигра Європи» стало не просто амбітною метафорою, а конкретною економічною реальністю.
