1. Аналіз тенденцій розвитку ринку альтернативного дизельного палива України
Альтернативне моторне паливо – продукція, що створена з використанням малої кількості нафтопродуктів, або без їх використання. Найчастіше його виробляють з ріпакової олії, проте в залежності від географічного розташування і природно-кліматичних умов виробників використовується соняшникова олія, конопляна, олія ятрофи. Товар виступає заміною звичайним паливним матеріалам і покликаний побороти наростаючу нафтову кризу в світі та зменшити викиди вуглецю.
Особливості ринку альтернативного дизельного палива в Україні:
- Високі експортні ціни на ріпак, що дають достатню рентабельність для аграріїв при реалізації сировини за кордон;
- Наявність побічного продукту – гліцерину, який складний в утилізації та переробці;
- Відсутність державних стандартів та затверджених законодавчих ініціатив щодо обов’язкового використання біодизелю.
Український ринок альтернативного дизельного палива демонстрував потенціал розвитку у 2004-2014 рр., коли активно в країні просувалась ідея організації виробництва біопалива різних напрямків з рослинної сировини, розроблялись законодавчі ініціативи щодо обов’язкового його відсотка у традиційних нафтових продуктах тощо. Наразі одним з передових виробників та ініціаторів розвитку даної галузі в Україні виступає фермер Іван Кольган, власник ФГ «Агроцентр» (с. Луки, Львівська обл.).
Ринок стикнувся з підвищенням цін на продукцію в кінці 2021 р. та початку 2022 р., що зробило майже кожен вид товару в 1,5 рази дорожчим, через збільшену потребу в паливі. Це сталося через низьку пропозицію на відміну від попиту та зміну законодавства щодо сировини.
Ключові тенденції на ринку альтернативного дизельного палива:
- Виробництво зростає, завдяки доступності сировини, такої як рапсова та соняшникова олії;
- Зменшення залежності від викопних ресурсів та вирішення проблеми з утилізацією відходів;
- Підтримка уряду в розвитку альтернативної енергетики;
- Потенціал до експорту біодизеля до інших країн, особливо ЄС, де впроваджені високі вимоги до екологічності палива та підтримка відновлювальних джерел енергії;
- Основними виробниками біопалива є нафтопереробні підприємства, які будують свої заводи поруч з основними потужностями, що спрощує систему логістики та є економічно обґрунтованим при виробництві сумішевих паливних матеріалів згідно із запровадженими в країнах стандартами;
- На державному рівні в Україні ще у березні 2023 р. очікувався запуск програми державної підтримки виробництва біопалива та біодизелю. Також у Верховній Раді обговорювались ідеї запровадження обов’язкової екологічної домішки біоетанолу / біометану в пальне. Проте даних про прийняття таких рішень поки не оприлюднено;
- Для досягнення критеріїв щодо викидів парникових газів, яким повинні відповідати біорідини, що використовуються на транспорті, держави-члени ЄС запровадили мандати на мінімальне використання біопалива.
Європейський ринок залежить від імпорту пальмової олії та біопалива з Індонезії, якій обмежили квоти на імпорт через загальну невідповідність нормам та низьку ціну. Проте СОТ відмічає, що індонезійські продукти потрапляють на ринок за допомогою паралельного імпорту через Великобританію та Нідерланди. На ринку ЄС продовжується боротьба за ринок як в розрізі виробників, так і в розрізі сировинної бази. Тож все більше компаній розглядають можливість організації виробництва біодизелю в інших країнах, наприклад в Нідерландах. Ця країна є привабливою як через логістичне розташування, так і через підтримку проєктів з еко-енергії.
Слід зазначити, що в ЄС зростає ринок відновлювального авіаційного палива, проте змінюються і вимоги до нього. Члени Європейського парламенту у 2023 р. схвалили новий закон, який посилює вимоги до стійкого авіаційного палива (SAF) в Європейському Союзі, але встановлює нормативи щодо того, з яких типів сировини його можна виготовляти. У липні 2022 року євродепутати прийняли проект правил для закону, відомого як ініціатива ReFuelEU, який є планом скоротити викиди парникових газів до 2030 року порівняно з базовим рівнем 1990 року, та досягти нульового рівня до 2050 року. Нові авіаційні правила ReFuelEU вимагають від аеропортів і постачальників палива ЄС гарантувати, що певний мінімум авіаційного палива буде «зеленим» до 2025 року. Вимога зростатиме вище кожного п’ятиріччя, поки не досягне найвищих показників у 2050 році.
Перероблене реактивне паливо, вироблене з відпрацьованих газів і пластикових відходів, також вважатиметься «зеленим». Крім того, відновлюваний водень є прийнятним паливом за програмою. Правила забороняють брати участь у програмі SAF біопаливу, виробленому з кормів і сировини харчових культур, включаючи пальмові та соєві матеріали. Європейський парламент заявив, що це рослинне біопаливо не можна класифікувати як «зелене» згідно з ініціативою ReFuelEU, оскільки воно не відповідає критеріям стійкості.
Розвиток ринку буде залежати як від поточних тенденцій розширення вимог до складу паливних матеріалів, так від урядової підтримки ініціатив Німеччини (лідера європейського ринку за обсягами даного виробництва) щодо заборони використання біодизелю з окремих видів сировини.
2. Виробництво альтернативного дизельного палива в Україні
Альтернативне дизельне паливо поділяють на декілька видів в залежності від сировини та метода виробництва:
- Синтетичне дизельне паливо - можна виробляти з будь-якого вуглецевого матеріалу, включаючи біомасу, біогаз, природний газ, вугілля та багато інших. Сировина газифікується в синтез-газ, який після очищення перетворюється за допомогою процесу Фішера-Тропша в синтетичне дизельне паливо. Загально синтетичні палива діляться на продукти з яких вони утворились: біомаса в рідину, газ в рідину або вугілля в рідину;
- Біодизель (FANE) - це відновлюване біопаливо, форма дизельного палива, отримана з біологічних джерел, таких як рослинні олії, тваринні жири або перероблені жири, і складається з довгих ланцюгів ефірів жирних кислот;
- Гідрогенізовані олії та жири ((HVO, NExBTL) – паливо, що створюються за допомогою перетворення тригліцеридів у рослинній олії та тваринних жирах на алкани шляхом очищення та гідрогенізації. Вироблене паливо є суміжним з синтетичними паливами, а саме тих, що виготовлені з рослинної сировини із застосуванням методом Фішера-Тропша;
- Суміші біодизеля та традиційного дизельного палива - на основі вуглеводнів найчастіше розповсюджуються для використання на ринку роздрібного дизельного палива. Значна частина світу використовує систему, відому як коефіцієнт «B», щоб визначити кількість палива в будь-якій паливній суміші. Суміші з вмістом біодизелю 20% і нижче можна використовувати в дизельному обладнанні без будь-яких або з незначними модифікаціями, хоча деякі виробники не розширюють гарантійне покриття, якщо обладнання пошкоджено цими сумішами.
Біопаливні потужності України розташовані на трьох підприємствах: ФГ «Агроцентр», ТОВ «НВП Тренд», ТОВ «Запорізький біопаливний завод». Дані підприємства виготовляють альтернативне паливо на основі ріпакової олії. Ще два підприємства знаходяться на окупованих територіях.
Виробники альтернативного дизельного палива в Україні стикаються з постійною необхідністю дотримання строгих європейських стандартів якості та екологічних норм. Підприємства-виробники активно співпрацюють з науковими установами з метою покращення своєї продукції. На хід роботи впливають важливі аспекти: дослідження галузі біоенергетики, розвиток технологій та інфраструктури, що напряму залежить від державної підтримки.
3. Зовнішня торгівля на ринку альтернативного дизельного палива
Україна має значний потенціал для експорту біопалива завдяки масштабним обсягам виробництва олійних культур, а саме ріпаку та соняшнику. Але поки що перевищує експорт саме культур, а не олії чи дизеля.
Зовнішня торгівля біодизелем здійснюється у невеликих обсягах. Протягом 2020-2023 р. в Україну імпортували сумарно 10 тонн біодизелю, продукт постачався з Росії (на початку 2022 р., виробництво Нідерланди), Австрії та Польщі.
4. Галузі споживання
Біодизель має таке ж призначення, як і звичайний дизель, може використовуватися як самостійний вид палива, так і у суміші з дизельним пальним. Таким чином основними споживчими є напрямками є галузі перевезень та транспортування, авіації та енергогенерації.
- У паливній галузі біодизель змішують із звичайним при виробництві палива з необхідними характеристиками (відновлюване). Основними факторами, що можуть обмежувати використання у якості палива - його ціна, яка є вищою за нафту. Додатково біопаливо може використовуватись як складова при виробництві опалювального мазуту, мастил для транспорту, індустріальних та трансформаторних мастил тощо;
- Галузь перевезень та транспортування використовує альтернативне паливо для авто з дизельними двигунами. Основною проблемою використання може бути вплив на паливні системи автомобілів, що використовують таке паливо. Проблеми з такими системами можуть виникати при низькій якості чи при застосуванні у авто з системами, не пристосованими до використання. В агросекторі біодизель є актуальним, оскільки більшість агротехніки має дизельні двигуни, а використання фермерами власно виробленого палива є економічно доцільним при наявності сировини. Військова техніка також здебільшого має дизельні двигуни і може бути забезпечена біопаливом для заміщення палива з нафтопродуктів;
- Авіаційна сфера теж підключилась до альтернативного палива, цей сектор споживання активно розвивається в Європі, до якої долучаються великі гравці;
- Енергетична сфера може бути споживачем біодизелю при його використанні в електрогенераторах замість частини звичайного дизелю. Деякі власники генераторів використовують таке паливо, як запасний варіант при нестачі дизелю на ринку.
Найбільшими споживачами альтернативного палива серед компаній країни, виокремлюючись обсягами товарів, послуг, кількості споживання палива та їх офіційних заяв щодо використання є ФГ «Геркулес», СП «НІБУЛОН», Кернел.
Потенційними ринками споживання для українського виробника можуть бути близько-розташовані країни з високою часткою імпорту біодизелю (Румунія, Італія, Словенія, Чехія) та більш віддалені, проте зі значними обсягами споживання (Франція, Великобританія Швеція, Бельгія, Норвегія, Швейцарія, Ірландія).
5. Висновки
Після бурхливого росту в 2022 році, спровокованому кризою енергоресурсів, що склалася через ембарго на продукцію з росії, більшість країн Європи почали нарощувати обсяги альтернативних джерел палива. Це різко підняло попит на всі категорії альтернативного палива. В 2023 р. ситуація стала вирівнюватись і через це на ринку був помітний спад попиту, проте під кінець 2023 р. він продовжував рости в звичайному темпі, як в 2021 р.. Найбільшим трендом споживання стало авіаційне паливо, 9 з 10 згадок в профільних журналах ставлять його на 1 місце по розвитку на ринку.
Наразі продукт є нішевим в країнах, де не впроваджені стимулювання у вигляді дотацій чи мандатів. Прогнозовані ціни були сформовані відносно тенденцій на ринках споживання та цін на сировину, для прогнозу залучались оцінки інших операторів ринку.
Розвиток ринку альтернативного дизельного палива в Україні буде забезпечений такими складовими:
- Зміною в законодавстві України;
- Спрощенням логістики до європейських країн з морським сполученням;
- Митними поступками;
- Появою вільної ніші на європейському ринку.
Базуючись на дослідженні, український ринок споживання може бути перспективним у разі пропозиції ціни, нижчої за ціну на звичайний дизель, або ж після прийняття обов’язкових норм по використанню біопалива на законодавчому рівні. Введення норм на використання сумішей біопалива на виробництві дозволить сформуватися ринку в Україні. Основними передумовами для обов’язкового використання біодизелю в Україні стане вступ до Євросоюзу та долучення до європейських стандартів.
Цей матеріал є частиною дослідження, проведеного фахівцями компанії Pro-Consulting. Для отримання детальнішої інформації відвідуйте офіційний веб-сайт компанії pro-consulting.ua.
Pro-Consulting - українська консалтингова компанія, лідер в сфері аналітики, маркетингових досліджень ринків, розробки стратегій, експортного та фінансового консалтингу; консультант в залученні грантів.
+38 (044) 233-34-32
[email protected]
