1. Загальна характеристика ринку
Український ринок косметики та парфумерії є важливим складником легкої промисловості, який охоплює широкий спектр продукції, зокрема парфуми, засоби догляду за шкірою та волоссям, декоративну косметику та гігієнічні засоби. Цей ринок зазнає значного впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, таких як економічні виклики, глобалізаційні тенденції та зміни у споживчих вподобаннях. Основними споживачами ринку залишаються два ключові сегменти: роздрібні покупці (B2C), які складають 65% загального обсягу споживання, та професійні клієнти (B2B), такі як салони краси, перукарні та інші бізнеси, частка яких становить 35%.
На тлі економічних викликів та воєнного стану в Україні спостерігається посилення патріотичних настроїв, що сприяє зростанню попиту на продукцію національного виробництва. Водночас значна конкуренція з боку міжнародних брендів ускладнює просування українських виробників. Попри це ринок демонструє позитивну динаміку в сегменті онлайн-продажів. Такі платформи, як Rozetka, MakeUp, EVA, Prom.ua, стають ключовими каналами реалізації продукції, дозволяючи компенсувати спад продажів у фізичних магазинах.
Діаграма 1
Оцінка обсягу продажів парфумерії та косметики у грошовому вираженні, млрд грн
Джерело: оцінка Pro-Consulting
2. Динаміка виробництва на ринку косметики та парфумерії
Ринок косметики та парфумерії в Україні демонстрував значні коливання у 2015–2024 роках, що були обумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми факторами, включаючи економічну нестабільність, пандемію COVID-19 і наслідки війни. У 2015–2019 роках ринок мав стабільну динаміку з помірним зростанням, що було зумовлено розширенням асортименту продукції, підвищенням інтересу до локальних брендів та активним залученням споживачів через рекламні кампанії. Виробництво було орієнтоване переважно на внутрішній ринок, хоча частина продукції експортувалася в країни ЄС, зокрема Литву та Польщу.
Пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках стала серйозним викликом для ринку. Зменшення соціальної активності призвело до падіння попиту на декоративну косметику, а проблеми з логістикою та перебої у постачанні сировини спричинили зниження виробництва на 25–30%. У 2022 році війна в Україні ще більше ускладнила ситуацію. Через мобілізацію робітників, перебої в енергопостачанні та руйнування інфраструктури обсяги виробництва скоротилися більш ніж на 50% у порівнянні з довоєнними роками. Багато виробників були змушені зупинити діяльність або значно скоротити обсяги виробництва.
Попри виклики, у 2023 році ринок почав поступово відновлюватися, обсяги виробництва парфумерії оцінювались у понад 211 тис л. Основними драйверами стали зростання попиту на продукцію національного виробництва через посилення патріотичних настроїв і адаптація виробників до нових умов. Виробники розширюють асортимент, переходять на альтернативні канали збуту, такі як онлайн-продажі, що дозволяє компенсувати втрати від закриття фізичних магазинів. За 9 місяців 2024 року ринок стабілізувався, хоча обсяги виробництва залишаються нижчими за довоєнні показники.
Серед основних викликів для ринку залишаються імпортозалежність, логістичні труднощі та енергетична криза. Більшість виробників залежить від імпортної сировини, частка якої становить від 50% до 99%. Водночас перебої з енергопостачанням та зростання вартості енергоресурсів ускладнюють виробничі процеси.
Попри це, ринок демонструє стійкість. Українські виробники впроваджують інноваційні рішення, такі як використання екологічної упаковки, акцент на натуральну продукцію та збільшення локалізації сировини. У майбутньому очікується подальше відновлення виробництва, особливо за рахунок підтримки національних брендів і адаптації до змін споживчих вподобань.
3. Зовнішня торгівля косметикою та парфумерією
Український експорт косметики та парфумерії у 2016–2024 роках зазнав значних коливань, які були спричинені змінами в економічній ситуації, війною та пандемією COVID-19. У 2016 році обсяг експорту скоротився на 27,5% порівняно з попереднім роком, досягнувши 18,37 тис. тонн. Основними причинами цього спаду стали економічна нестабільність та зменшення міжнародного попиту. Проте у 2017–2019 роках спостерігався період зростання. У 2017 році обсяг експорту зріс на 14,5%, досягнувши 21,04 тис. тонн, а у 2018 році – 22,24 тис. тонн (+5,7%).
Пандемія COVID-19 у 2020 році завдала серйозного удару по зовнішній торгівлі, спричинивши зниження експорту на 25,8%. У 2021 році ринок почав поступово відновлюватися: обсяг експорту збільшився на 26,5%, досягнувши 20,8 тис. тонн. Проте через початок повномасштабної війни у 2022 році експорт скоротився більш ніж удвічі (-50,4%), і ця тенденція продовжилася у 2023 році, коли обсяг стабілізувався на рівні 8,17 тис. тон. За 9 місяців 2024 року показник залишився низьким, становлячи 5,53 тис. тон.
Географія експорту зазнала значних змін. У 2021 році основним ринком збуту для української парфумерії та косметики стала Литва, на яку припадало 59,7% загального обсягу експорту парфумерії. До 2024 року ця частка зросла до 68,6%, що робить Литву ключовим партнером України. Польща, яка займає другу позицію, знизила свою частку з 21% у 2021 році до 19,2% у 2024 році. У той же час на ринки Близького Сходу, зокрема в Об’єднані Арабські Емірати, припадає дедалі більша частка експорту, що свідчить про спроби виробників диверсифікувати ринки та виходити за межі Європи.
Іморт косметики та парфумерії в Україну залишається домінуючим компонентом ринку. Частка імпортованої продукції становить понад 85%. Основну частину імпорту складають декоративна косметика, засоби догляду за шкірою та волоссям, а також парфумерія. Основними країнами-постачальниками залишаються Польща, Франція та Німеччина, які мають сильну присутність на українському ринку завдяки своїм відомим брендам та широкому асортименту продукції.
Попри значні виклики, пов’язані з війною та логістичними обмеженнями, ринок косметики та парфумерії України зберігає потенціал для відновлення. Зусилля спрямовані на розширення географії експорту, розвиток онлайн-каналів продажів та адаптацію асортименту до вимог міжнародних ринків. Подальший розвиток залежатиме від стабілізації економічної ситуації та поліпшення умов для міжнародної торгівлі.
4. Споживання та споживчі переваги
Український ринок косметики та парфумерії у 2015–2024 роках демонстрував значні зміни у поведінці споживачів, обумовлені впливом економічних викликів, пандемії COVID-19 та війни. Основним драйвером споживання залишаються роздрібні покупці (B2C), частка яких становить близько 65%, тоді як на сегмент професійного споживання (B2B), зокрема салони краси, припадає 35%.
Пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках значно вплинула на структуру попиту. Зниження соціальної активності призвело до скорочення споживання декоративної косметики, зокрема помад і засобів для макіяжу. Водночас зріс попит на гігієнічні засоби, включаючи мило, антисептики та шампуні. У період війни 2022–2024 років споживчі переваги змінилися через зниження купівельної спроможності, що змусило українців частіше обирати продукцію середнього та низького цінових сегментів.
Патріотичні настрої серед споживачів сприяли зростанню інтересу до продукції національного виробництва. Українські бренди успішно адаптувалися до нових умов, пропонуючи натуральну продукцію та орієнтуючись на екологічність. Це дозволило їм не лише утримати частку на ринку, а й залучити нову аудиторію, яка надає перевагу локальним товарам.
Важливу роль у зміні структури споживання відіграли онлайн-продажі. Такі платформи, як Rozetka, MakeUp, EVA та Prom.ua, стали основними каналами реалізації продукції, забезпечуючи споживачів доступом до широкого асортименту за привабливими цінами. Інтернет-торгівля зросла на 30% за останні роки, тоді як продажі в офлайн-магазинах скоротилися через логістичні виклики та зменшення фізичної доступності.
Попри зниження попиту на преміальні бренди, сегмент натуральної та екологічної косметики демонструє стабільне зростання. Українські споживачі дедалі частіше обирають косметику без шкідливих хімічних компонентів, що відповідає глобальним тенденціям здорового способу життя. Крім того, корейська косметика здобула популярність завдяки своїй високій якості та натуральному складу.
Серед основних викликів для споживачів залишаються високі ціни на імпортну продукцію, скорочення асортименту через перебої у постачанні та залежність від імпортної сировини. Проте адаптація національних виробників до нових умов ринку дозволяє поступово збалансувати попит і пропозицію.
5. Висновки та прогнозні тенденції
Український ринок косметики та парфумерії продовжує залишатися важливим сегментом легкої промисловості, демонструючи здатність адаптуватися до економічних викликів, війни та змін у споживчих вподобаннях. Незважаючи на значні коливання у динаміці виробництва, споживання та зовнішньої торгівлі, ринок демонструє стійкість та перспективи для відновлення у середньостроковій перспективі.
Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні спричинили значне скорочення обсягів виробництва та експорту косметики і парфумерії. Однак у 2023–2024 роках ринок почав поступово стабілізуватися завдяки адаптації виробників, розширенню асортименту продукції та зростанню попиту на натуральні і локальні товари. Основними драйверами відновлення стали патріотичні настрої споживачів, розвиток онлайн-продажів та інноваційні рішення українських брендів.
Попит на натуральну та екологічну продукцію, а також зростаюча популярність корейської косметики формують нові тенденції ринку. Споживачі дедалі частіше звертають увагу на якість, безпеку продукції та екологічну упаковку. Водночас, імпортозалежність українських виробників та логістичні виклики залишаються ключовими проблемами, які стримують швидше відновлення.
Прогнозується, що у 2024–2028 роках ринок косметики та парфумерії в Україні продовжить відновлюватися, особливо за рахунок розширення експорту, залучення міжнародних інвестицій та державної підтримки локальних виробників. Очікується, що частка натуральної та органічної косметики буде зростати, відображаючи глобальні тренди. Українські бренди отримають додаткові можливості для розширення свого впливу на внутрішньому та міжнародному ринках через використання маркетингових інновацій та дотримання екологічних стандартів.
У перспективі подальший розвиток ринку залежатиме від стабілізації економічної ситуації в країні, покращення умов для міжнародної торгівлі та посилення конкурентоспроможності локальних брендів. Основними напрямками, на які варто звернути увагу, є підтримка національного виробництва, залучення інновацій у виробництво та збут, а також зміцнення позицій української продукції на світових ринках.
Цей матеріал є частиною дослідження, проведеного фахівцями компанії Pro-Consulting. Для отримання детальнішої інформації відвідуйте офіційний веб-сайт компанії pro-consulting.ua.
Pro-Consulting - українська консалтингова компанія, лідер в сфері аналітики, маркетингових досліджень ринків, розробки стратегій, експортного та фінансового консалтингу; консультант в залученні грантів.
+38 (044) 233-34-32
info@pro-consulting.ua
