1. Фактори впливу на ринок
Найбільшим фактором впливу на український ринок покрівельних матеріалів в 2021-2024 роках стало повномасштабне вторгнення, що кардинально позначилось на всіх економічних процесах в країні.
1. Макрофактори
- економічний розвиток країни (ВВП країни)
ВВП є одним з основних показників, що характеризує загальний стан економіки, потенційний сукупний рівень споживання та стан всіх сфер країни. Цей фактор є відображенням потенціалу споживання продукції приватним сектором та загальних обсягів будівництва.
- обмінний курс та інфляційні процеси
Протягом всього періоду українська гривня демонструє девальваційні тенденції – зниження курсу відносно інших валют. Поступово ключовою іноземною валютою в Україні стає євро, оскільки в 2022-2023 роках головним торговельним партнером фігурує Європейський Союз. Питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС в 2022-2023 роках перевищує 53%, в той час, як в 2021 році цей показник становив 39%.
У період 2021-2024 років реальне зростання цін становило в середньому 120% з піком в 134,9% в 2022 році. У цілому ціни на товари та послуги у національній валюті (в гривні) зростають в середньому на понад 120% щороку, що є високим показником для країни зі стабільною політико-економічною ситуацією, однак є очікуваним значенням для держави, що знаходиться у стані бойових дій внаслідок повномасштабного вторгнення (війни). За умов економічного відновлення та подальшого зростання показник дефлятора має становити приблизно 10% щороку.
- зростання витрат на оплату праці
Незважаючи на економічні проблеми в Україні, витрати на персонал зростають. Так, в 2023 році розмір середньої заробітної плати зріс на 17,3%, до 17 442 гривень на місяць. За даними Держстату, середня щомісячна зарплата у 2024 році номінально зросла на 23,1% до 21 473 гривень, реальна, за даними НБУ – на 15,6%. Згідно з оновленим макропрогнозом НБУ, у 2025 році середня зарплата українців зросте на 17% – до 25 123 грн на місяць.
- дефіцит робочої сили
Міграція та мобілізація населення призвели до відтоку робочої сили. Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, наприкінці січня 2024 року за кордоном перебували 4,9 млн українських біженців, з яких близько 30% є чоловіки, що можуть бути потенційними працівниками у галузі. Ухвалення нового закону про мобілізацію лише посилить виниклу проблему, оскільки частина працівників буде мобілізована, а частина може звільнитись з офіційної роботи, тоді як потенційні працівники не так активно виходитимуть на ринок праці. За словами самих операторів будівельного ринку, проблема рекрутингу персоналу всіх рівнів кваліфікації є одним з найбільш актуальних викликів.
- доходи населення
Протягом останніх років ВВП на душу населення в Україні відображає дещо відмінну динаміку від сукупного ВВП країни. Основним фактором таких відмінностей є скорочення чисельності населення. У 2021 році в Україні налічувалось близько 41,3 млн осіб, в той час як в 2024 році близько 31,5 млн. За паритетом купівельної спроможності ВВП на душу населення в Україні у 2024 році становив $23 684. За даними МВФ, в 2025 році ВВП на одну особу в Україні дорівнює $6260.
Індикатор служить свідченням стану економічного розвитку країни. Низький рівень економічного розвитку зумовлює обмежену купівельну спроможність українців, при цьому присутній попит на будівельні роботи з боку фізичних осіб (приватне житлове будівництво). У 2023 році середньомісячний дохід в Україні становив близько 423 доларів США на особу, що є нижче більш ніж в 4 рази, порівнюючи середній дохід населення в Європі. Згідно із даними Держстату, в 2024 році середньомісячний дохід працюючих українців становив близько $602 на одну особу (24 153 гривні).
2. Стан будівельного ринку (внутрішній попит)
- обсяги будівельних робіт в країні
Обсяги будівельних робіт відображають загальний стан економічної активності в країні, впливаючи на рівень споживання більшості будівельних матеріалів.
До повномасштабного вторгнення ринок будівництва в Україні у вартісному вираженні демонстрував постійне зростання. У 2022 році він впав на 62%, у 2023 році – завдяки відбудові обєктів цивільної інфраструктури відновився, показавши зростання майже на третину, у 2024 р. – зріс у доларовому вираженні на 21%.
Обсяги будівельного ринку характеризують загальний стан економіки. За даними Євростату, обсяги будівництва в Європі становлять близько 5,5% від ВВП країни. До повномасштабного вторгнення будівельний ринок дорівнював близько 5% українського ВВП, що ставило Україну в один ряд з країнами Європейського Союзу з найменшими показниками. Зважаючи на падіння сукупного попиту в період війни, що чи не найбільше позначилось саме на будівельному ринку, його ємність зменшилась до 2,2 % ВВП у 2022 році та «відскочила» до 2,5% за підсумками 2023-го, показавши 3% зростання у 2024 році.
Діаграма 1
Обсяг будівельних робіт в Україні в 2019-2024 рр., в грошовому вираженні, млрд доларів
Джерело: оцінка Pro-Consulting
- обсяги нового будівництва (житлові будівлі)
В 2021 році після відновлення від пандемії обсяги нового будівництва в натуральному вираженні (м2) зросли майже на 70%, порівнюючи з 2020 роком. За підсумками 2022 року нове будівництво впало вдвічі. У 2023 році обсяги нового будівництва зменшились ще на чверть. Сукупне падіння попиту позначилось на обсягах нового будівництва. Показники І кварталу 2024 року на 6% перевищили значення аналогічного періоду 2023 року. Багатоквартирні будинки нині становлять найбільшу частку прийнятих в експлуатацію новобудов. Як свідчать останні дані, початі до війни будівельні об’єкти переважно добудовують девелопери.
Діаграма 2
Обсяги нового та прийнятого в експлуатацію житла в Україні в 2019-2024 рр., млн м2
Джерело: оцінка Pro-Consulting
- географічний (регіональний) розподіл будівельних робіт
За останні 4 роки регіональний розподіл зазнав суттєвих змін. Наразі основними регіонами нового будівництва та ремонтних робіт є Київщина та Західна Україна.
3. Індекс цін на будівельному ринку
Окремою проблемою на ринку стало підвищення цін, особливо на будівельні матеріали. В гривні ціни зросли в середньому на третину в 2022 році та продовжили зростання в 2023-2024 роках. Ціни на будівельні роботи також демонструють схожу динаміку. Сьогодні основними факторами підвищення цін є девальвація національної валюти та тарифи на електроенергію.
4. Державне регулювання
- податкова політика
Митні ставки. Митна політика відіграє важливу роль в зовнішньоекономічній діяльності. Також цей інструмент використовується для захисту інтересів національних виробників. Підвищуючи ставки, країна обмежує експортні можливості інших країн. Українські митні ставки впливають на цінову доступність іноземних товарів на внутрішньому ринку, оскільки більша частина продукції має імпортне походження. Ставки ввізних зборів визначаються на основі національного Митного тарифу країни. Аналогічно умови торгівлі, митні барєри інших країн та торговельні угоди впливають на експортний потенціал української продукції.
Податок на прибуток. Усі підприємства з виробництва будівельних матеріалів працюють у формі юридичних осіб (ТОВ або ПрАТ) та сплачують базову ставку податку на прибуток. Відповідно до Податкового кодексу України від 2010 року, базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18%. Ставка корпоративного податку є важливою умовою для іноземних інвесторів при виході (купівлі або створенні підприємства) на іноземні ринки.
- залежність від імпорту сировини
Основні оператори українського ринку імпортують для виробництва продукції металеві листи. Відповідно ціни на внутрішньому ринку залежать від світової кон’юнктури. З початку 2024 року світові ціни на сталь знизились більш ніж на 15% у доларовому вираженні.
- зменшення чисельності населення
Чисельність населення в країні здатна кардинально впливати як на економічну активність, так і опосередковано – на споживання кінцевої продукції. За різними оцінками, орієнтовна чисельність населення України нині складає 30-33 мільйонів осіб.
- вартість електроенергії та перебої з її постачанням
Підвищення цін на електроенергію для юридичних осіб та її відключення має вкрай негативний вплив на виробничий потенціал. Внаслідок перебоїв з постачанням електроенергії бізнес вимушений забезпечувати власну енергетичну автономність під час відключення світла, що підвищує видатки (купівля, обслуговування та утримування генератора тощо). За час повномасштабного вторгнення ціна на електроенергію зросла в більш ніж у 2,5 рази.
- зростання цін на паливо
Витрати на паливо (переважно дизель) є важливою логістичним наслідком. Після повномасштабного вторгнення ціна на нафту на світовому ринку зросла майже на 50% за один місяць. Війна відповідно вплинула на ціни на паливо і в Україні. 1 вересня 2024 року відбулось підвищення акцизів на дизельне паливо та бензин. Акциз на дизельне пальне зріс з 139,5 грн за тисячу літрів до 177,6 грн (+27%), а на бензин збільшився з 213,5 грн до 242,6 грн (+13,6%). В результаті такого підвищення роздрібні ціни на світлі нафтопродукти додатково зросли щонайменше на декілька відсотків.
Разом з тим у першому кварталі 2025 року загострення торговельного протистояння між найбільшими економіками світу спричинило зниження цін на нафту, що сприяє у короткій часовій перспективі зменшенню витрат України на імпорт енергоресурсів. У квітні 2025 р. фючерси на нафту марки Brent досягли трирічного мінімуму і торгувались нижче $65 за барель.
- збільшення страхових ризиків та витрат
У зв’язку з великим впливом воєнного фактора на ситуацію в країні, підприємства вимушені закладати у своїй операційній діяльності додаткові статті витрат у разі настання форс-мажорних обставин, що впливає на кінцеву вартість товарів та послуг. Зокрема, необхідно враховувати можливість руйнування виробничих потужностей, втрати складів, частини автопарку тощо.
4. Виробництво продукції
За даними Державної служби статистики України, дані про обсяги виробництва досліджуваних металевих листів (профнастилу, металочерепиці, фальц настилу, сайдингу та систем огорожі) наводяться у натуральному вираженні – тоннах.
Окремого розділення за кожним типом покрівельного матеріалу із заліза немає. Враховуючи всю наявну інформацію, близько 85% всього виробництва припадає на профнастил, до 12% на металочерепицю, до 2% на фальцнастил, та близько по 0,5% на сайдинг та системи огорожі. Такий високий показник профнастилу пояснюється тим, що матеріал застосовується переважно як стіновий / фасадний матеріал.
5. Зовнішня торгівля
Експорт покрівельних матеріалів з України характеризується нестабільною динамікою, що пов’язано з низькими показниками вивезення продукції за кордон. Всього за 6 років Україна реалізувала покрівельних матеріалів на понад 12 млн доларів, що є вкрай низьким показником. Відповідно, експорт покрівельних матеріалів є слаборозвиненим та неконкурентним на світовому ринку.
Діаграма 3
Експорт покрівельних матеріалів з України в 2019-2024 роках, в грошовому вираженні, тис. доларів
Джерело: оцінка Pro-Consulting
Металочерепиця
Металочерепиця є основним товаром досліджуваної категорії, що експортується за кордон. Починаючи з 2019 року по 2023 рік експорт падав, проте в 2024 вперше зріс більш ніж на 40%, порівнюючи з 2023-м.
Упродовж 2022-2023 років основними країнами-імпортерами української металочерепиці були Канада, Азербайджан та Молдова. У 2024 році обсяг експорту в Польщу зріс більш ніж в 13 разів – з 6 тис. доларів в 2023 до майже 90 тис. в 2024 році. До повномасштабного вторгнення до третини проданої за кордон української металочерепиці припадало на Казахстан, однак зараз експорт в цю країну повністю відсутній.
Профнастил
Станом на кінець 2024 року, обсяги експорту профнастилу в доларовому вираженні зросли майже вдвічі, досягнувши значень в понад 300 тис. доларів.
Україна експортує профнастил до 4 країн. До 2022 року Україна продавала профнастил в Білорусь та Казахстан.
Фальцева покрівля
За даними Державної Митної Служби України, експорт фальцевої покрівлі з України практично відсутній. Тільки в 2024 році одна компанія експортувала 5,1 т фальцевої покрівлі на суму 14,4 тис. доларів молдовському підприємству.
Водостічні системи
За даними Державної Митної Служби України, Україна експортує лише металеві водостічні системи.
В грошовому вираженні обсяг експорту за 6 років зменшився більш ніж в 10 разів. В цей же час експорт в натуральних показниках збільшився на третину, що пов’язано зі зміною структури експортованих водостічних систем. В 2021 році середня ціна експортованої продукції становила 49 доларів/кг, а в 2024 – 4 долари/кг.
З 2024 р. Україна почала експортувати продукцію в Канаду, частка якої досягла 34%.
Сайдинг
За даними Державної Митної Служби України, експорт металевого сайдингу протягом досліджуваного періоду повністю відсутній.
Експорт пластикового сайдингу Україна розпочала лише в 2023 році. Основними країнами отримувачами продукції є Молдова та Литва. Обсяг експорту в 2023 році становив 177 тис. доларів та 114,7 тис. доларів в 2024 році, 46,5 т та 28,8 т відповідно.
Системи огорожі
За даними Державної Митної Служби України, експорт огороджувальних систем відсутній. Україна експортує лише «Секції паркану з дроту зі сталі оцинковані».
Динаміка імпорту досліджуваних видів продукції в більшій мірі відповідає загальній динамці будівельного ринку України в період 2019-2024 років.
Діаграма 4
Імпорт покрівельних матеріалів в Україну в 2019-2024 роках, в вартісному вираженні, тис. доларів
Джерело: оцінка Pro-Consulting
У період повномасштабного вторгнення імпорт продукції став більш концентрованим з боку найбільших компаній. Ці підприємства збільшили свою частку в імпорті перш за все за рахунок падіння обсягів ринку, оскільки саме провідні підприємства продемонстрували вищі показники стійкості.
Металочерепиця
Протягом досліджуваного періоду імпорт металочерепиці постійно зменшується. Це свідчить про зростання частки внутрішнього виробництва в загальній ємності ринку. В 2024 році обсяг імпорту металочерепиці становив близько 13% від імпорту 2019 року в натуральному вираженні.
Польща є найбільшим постачальником імпортованої металочерепиці в 2019-2024 роках. Всього Україна імпортує продукцію з 5 європейських країн (Польща, Бельгія, Румунія, Естонія та Болгарія).
В 2024 році металочерепицю імпортувало всього 11 компаній, в той час як в 2021 – 15 підприємств. В 2021 році обсяг імпорту компанією ТОВ «ЕРА СУЧАСНІ ПОКРІВЛІ» становив 32% від загальних поставок.
Профнастил
Обсяги імпорту є надзвичайно малими в порівнянні з загальним рівнем споживання продукції. В 2022 році обсяг імпорту впав більш ніж в 10 разів. З 2023 року імпорт поступово відновлюється та досяг показників 2021 року в натуральному вираженні.
Імпорт відбувається виключно з Польщі.
Фальцева покрівля
Імпорт фальцевого покриття в період 2019-2024 років становив 87,2 тис. доларів США. Імпорт фальцу за 6 років зменшився в більш ніж 25 разів в натуральному вираженні (т).
Імпорт відбувається виключно з Польщі.
Водостічні системи
Динаміка імпорту металевих та пластикових водостічних систем є дуже схожою, що пояснюється змінами обсягів будівельних робіт в країні.
Польща є основним постачальником металевих систем водовідведення в Україну в 2019-2024 роках з часткою 60-70% в залежності від року. Всього Україна імпортує продукцію з 9 країн (Польща, Румунія, Молдова, Швеція та інші).
Імпорт металевих систем водовідведення є доволі концентрованим з боку найбільших імпортерів. Всього продукцію завозить 30 компаній, з яких 10 компаній прокривають 85% імпорту. Структура імпорту не зазнала суттєвих змін в 2019-2024 роках.
Польща є основним постачальником пластикових систем водовідведення в Україну в період 2019-2024 років, на яку припадає близько 90-95% всього імпорту за останні 6 років.
Сайдинг
З 2022 року імпорт металевого сайдингу в Україну повністю припинився. Основним видом імпортованого сайдингу в Україну є саме пластикова (ПВХ) продукція. У 2024 році пластиковий сайдинг імпортували 5 компаній. Ключовим імпортером є компанія ТОВ «ПРОФІЛІ ВОКС УКРАЇНА». 99% всього імпорту припадає на польську продукцію. Решта 1% завозиться з Туреччини.
Системи огорожі
За даними Державної Митної Служби України, імпорт металевих систем огорожі відсутній. Україна лише імпортує сітчастий паркан та огорожі. Основними імпортерами є сільськогосподарські підприємства і переважно представники тваринництва.
6. Споживання на ринку
Ключові групи споживачів в сегменті В2В:
- Девелопери – будівельні компанії, що здебільшого займаються будівництвом малоповерхових будинків.
• Основні потреби: якісні та естетично приваблива продукція; відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту; тип покрівлі відповідно до класу будівлі.
• Перелік вимог до постачальника: постачання продукції гуртом; можливість врахування індивідуальних потреб; знижки при замовленні великими партіями; гарантія від виробника. - Компанії-посередники, що продають продукцію фізичним особам:
• Основні потреби: широкий асортимент продукції (продукція всіх видів та цінових сегментів);
• Перелік вимог до постачальника: поставка продукції гуртом; невисока націнка від виробника; гарантія від заводу. - Інший приватний бізнес - підприємства, що встановлюють покрівлю під час будівництва нових об’єктів або такі, що проводять її заміну на старих будинках.
Головні напрямки бізнесу:
- Готельно-ресторанний бізнес
• Основні потреби: якісні та естетично приваблива продукція; відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту;
• Перелік вимог до постачальника: можливість врахування індивідуальних потреб; надання послуг зі встановлення; технічний супровід; гарантія від виробника. - Виробничі компанії, складські приміщення
• Основні потреби: відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту; критерій ціна-якість; доступний матеріал з високим терміном придатності.
• Перелік вимог до постачальника: поставка продукції великими обсягами; можливість врахування індивідуальних потреб; надання послуг зі встановлення; технічний супровід; гарантія від виробника. - Компанії роздрібного ринку (роздрібні продавці більшості видів продукції)
• Основні потреби: відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту; критерій ціна-якість; доступний матеріал з високим терміном придатності.
• Перелік вимог до постачальника: можливість врахування індивідуальних потреб; надання послуг зі встановлення; технічний супровід; гарантія від виробника.
В2С сегмент:
Ключовий сегмент В2С – фізичні особи – власники приватних будинків.
Портрет споживача В2С сегмента:
- Юридичний статус: фізичні особи – власники житлової нерухомості (приватних будинків)
- Вік: 30-60 (основна вікова категорія)
- Сімейний статус: переважно родинні пари
- Тип житла: одно-двоповерхові будинки
- Місцерозташування: найбільш соціально-економічно розвинені регіони з високими показниками будівельних робіт (Київська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Вінницька області)
- Рівень доходу: вище середнього рівень
Мотивація до покупки:
- Основні потреби: покрівельний матеріал для власного будинку; відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту; критерій ціна-якість; якісна та естетично приваблива продукція; відповідність покрівельних матеріалів будівельному проєкту.
- Перелік вимог до постачальника: можливість врахування індивідуальних потреб; надання послуг зі встановлення; технічний супровід; широкий асортимент; гарантія від виробника;
- Фактори впливу на рішення: Інтернет-магазини та платформи; соціальні мережі (в тому числі, сторінки будівельних компаній), рекомендації від знайомих, будівельні магазини, огляди нерухомості на YouTube та інших соціальних мережах.
В2В сегмент є основним споживачем покрівельних матеріалів в Україні. Двома основними групами В2В сегменту є будівельні компанії та посередники, що реалізовують продукцію в В2С сегменті кінцевим споживачам.
Кінцеві споживачі покрівельних матеріалів за сегментами:
- В2В сегмент – приватний бізнес, що купує покрівельні матеріали для власних потреб, зокрема покрівельних робіт на виробництві, агрокомплексах, торгово-комерційних площах тощо.
Окремим сегментом В2В є будівельні компанії, що купують покрівельні матеріали для використання у власних будівельних об’єктах (малоповерхова забудова). - В2С сегмент – споживачі покрівельних матеріалів, що купують матеріали самостійно у невеликих обсягах (на один об’єкт, будинок). Це приватні домовласники, власники дач та невеликих господарських споруд.
- B2G сегмент – споживачі покрівельних матеріалів у вигляді державних структур (навчальні заклади, адміністративні будівлі, заклади охорони здоров’я, державні підприємства тощо). Всі державні закупівлі покрівельних матеріалів відбуваються на електронній платформі публічних закупівель Prozorro.
Станом на кінець 2024 року потреби внутрішнього ринку України були повністю задоволені. Ключовою проблемою досліджуваної продукції залишаються низькі показники споживання. У 2021 році обсяги ринку сумарно складали 199 млн доларів, а в 2024 році – 133 млн доларів США. В 2024 році ємність ринку досягла близько 65% довоєнних значень 2021 року.
Враховуючи високу частку імпорту на внутрішньому ринку, українські дистриб’ютори та філії іноземних підприємств зможуть наростити обсяги постачання досліджуваної продукції в Україну у стислі часові терміни.
Додатково можна очікувати, що вітчизняні виробники в базовому короткостроковому періоді (до одного року) змогли б задовольнити зростаючі потреби внутрішнього ринку.
Таким чином українські виробники та імпортери повністю задовольняють наявні потреби ринку. В умовах повоєнного відновлення можна очікувати, що вітчизняні виробники збільшуватимуть обсяги виробництва та активно конкуруватимуть з брендами іноземних виробників.
Висновки
Станом на кінець 2024 - початок 2025 року, ринок покрівельних матеріалів перебуває на етапі поступового відновлення після початку повномасштабного вторгнення. Стрімку динаміку розвитку ринок продемонстрував в 2021 році внаслідок «вибухового» зростання обсягів будівельних робіт. В 2022 році реальне падіння ринку становило майже 50% довоєнних значень. В 2023-2024 роках ринок демонстрував ознаки поступового відновлення з середньорічним темпом близько 15%.
Ринок покрівельних матеріалів перебуває у прямій залежності від стану будівельно-ремонтної галузі країни. У 2024 році ринок мав показники нового будівництва та ремонтних робіт на рівні близько третини значень 2019-2020 років. Зрештою, показники будівельних робіт та ціна середнього м2 нерухомості є ключовими факторами зростання ринку, особливо в грошовому вираженні.
Металочерепиця слугує найбільш поширеним видом покрівельного матеріалу. Профнастил залишається популярним у промисловому та комерційному будівництві. Найменшим попитом користується фальцева покрівля.
Усі досліджувані ринки характеризуються середнім рівнем регіональної концентрації та високою конкуренцією. На них працюють кілька десятків національних виробників, що забезпечують запити українських споживачів. Однак працюють українські виробники здебільшого на імпортній сировині.
Великих відмінностей в асортименті продукції, що пропонується досліджуваними компаніями, не виявлено. Одноманітність пропозиції проявляється в аналогічному дизайні, рельєфі, кольорах, товщині тощо. Усі національні виробники займаються виготовленням металочерепиці та профнастилу. Металочерепиця у більшості компаній представлена однаковими варіантами рельєфу, текстури та стилів (асиметрична хвиля, ретро, подвійне ребро, модерн тощо). Профнастил також практично у всіх виробників має однакову висоту хвилі. Фальцева покрівля пропонується не всіма учасниками ринку, що пов’язано з відносно невисокими показниками споживання і вузьким попитом.
Додатково компанії реалізують різні покрівельні аксесуари, такі як кріплення, планки та інші елементи. Ринок водостічних систем здебільшого представлений продукцією відомих брендів. Як правило, компанії пропонують пластикові (ПВХ) та сталеві водостічні системи. Під час дослідження не було виявлено значних відмінностей в асортименті компаній, які торгують сайдингом і системами огорож.
Станом на кінець 2024 – початок 2025 рр. ціни на продукцію у національній валюті постійно підвищуються, на що впливають інфляція та девальвація гривні, збільшення вартості імпортованої сировини, вразливість систем електричного енергопостачання та зростання тарифів.
Експорт досліджуваних видів продукції майже відсутній, з 2019 по 2024 рік його показники склали всього 12,1 млн доларів. Основними статтями експорту виступали металочерепиця та металеві водостічні системи.
Упродовж досліджуваного періоду імпорт у 8 разів перевищив експорт. Найбільше Україна імпортує металочерепицю, металеві та пластикові системи водовідведення.
Цей матеріал є частиною дослідження, проведеного фахівцями компанії Pro-Consulting. Для отримання детальнішої інформації відвідуйте офіційний веб-сайт компанії pro-consulting.ua.
Pro-Consulting - українська консалтингова компанія, лідер в сфері аналітики, маркетингових досліджень ринків, розробки стратегій, експортного та фінансового консалтингу; консультант в залученні грантів.
pro-consulting.ua
+38 (044) 233-34-32
[email protected]
