1. Тенденції ринку
За даними асоціації «Союз птахівників України», ринок птахівництва в Україні є профіцитним, при цьому в середньому експортується 40% продукції. У 2024-2025 роках виробники відзначали, що пропозиція м’яса птиці значно перевищує попит.
Серед основних тенденцій на ринку продуктів птахівництва слід зазначити наступні.
Скорочення внутрішнього споживчого попиту у зв’язку демографічною кризою. Відтік населення за кордон, зменшення чисельності населення та зниження споживчої активності безпосередньо скорочують попит на продукцію. Це породжує супутні проблеми нестачі працівників. За даними статистики Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, з початку 2025 року понад 100 тис. українців виїхали з країни. За оцінками МВФ, кількість населення в Україні через повномасштабну війну з 2022 року скоротилась з 41,7 млн до 32,8 млн осіб.
Зміна споживчих вподобань. Українські споживачі поступово переходять від замороженого м’яса до охолодженого, надаючи перевагу свіжості, якості та зручності приготування.
Популярність м’яса птиці. Курятина стабільно зберігає лідерство серед усіх видів м’яса завдяки своїй доступній ціні у порівнянні з яловичиною та свининою, а також широкій представленості в роздрібних торговельних мережах. Для порівняння: рівень споживання м’яса птиці на одну особу становить 29,9 кг на рік, свинини – 20,7 кг, а яловичини – 6,4 кг. Традиційно частка м’яса птиці у м’ясному балансі виробництва становить близько 47,2%, або майже 1,0 млн тонн у натуральному вираженні
Традиції споживання курячих яєць. Порівнюючи з рештою світу, Україна займає провідне становище за рівнем споживання харчових яєць. Цей сталий внутрішній попит заклав основи для розвитку однієї з найпотужніших яєчних галузей. Частка яєць у балансі споживання у 2021 році в Україні становила 15,7 кг на одну особу на рік.
Зростання попиту на екологічне мясо. Все більше споживачів обирають продукти без антибіотиків і гормонів. Виробники пропонують м’ясо, яке відповідає стандартам органічного виробництва і має відповідні сертифікати. Це є важливим для тих, хто піклується про своє здоров’я та підтримує екологічно чисте сільське господарство.
Попри високий попит на мясо птиці та продукти її переробки, які є основними продуктами споживання для більшості українців, птахопереробна галузь стикається з низкою перешкод, які створюють суттєві ризики.
В поточному періоді на розвиток птахівництва суттєво впливають такі чинники, як зниження купівельної спроможності населення на тлі зростання вартості виробництва та втрати потужностей промислових підприємств та фермерських господарств через обстріли з боку агресора.
Зниження купівельної спроможності населення. Через складну економічну ситуацію, спричинену повномасштабною війною, українці дедалі частіше віддають перевагу більш доступним видам м’яса, насамперед курятині, що значно поступається у ціні зі свининою та яловичиною.
Загальна економічна нестабільність позначилась на готовності споживачів витрачати кошти на дорожчі продукти, виводячи фактор ціни в основний драйвер вибору при покупці. Більшість схиляється до найдешевших варіантів, що стримує розвиток нових нішевих категорій.
Зростання собівартості виробництва. Виробники м’яса птиці стикаються зі значним подорожчанням основних складових виробництва. Зокрема, ціни на корми у 2024 році зросли на 15-20%, а у 2025 р. очікується їхнє додаткове подорожчання на 10-15% внаслідок підвищення цін на енергоресурси та паливо. На 15–25% зросли ціни на ветеринарні препарати, імпорт яких залежить від валютного курсу та логістичних витрат. Сукупне подорожчання ресурсів знижує рентабельність виробництва в середньому на 5–10% та стримує розвиток галузі.
Наслідки війни. Частина птахоферм і переробних підприємств зруйнована або не працює через бойові дії чи тимчасову окупацію. Станом на листопад 2024 року внаслідок бойовий дій було знищено 13 млн голів птиці. З початку повномасштабного вторгнення аграрний сектор України зазнав збитків на понад 80 млрд дол. Загальна вартість знищених активів становить 11,2 млрд дол., найбільшу частку з яких становить пошкоджена або знищена сільськогосподарська техніка (58%), інші втрати включають втрату продукції (17%), пошкодження складів та обєктів зберігання (17%) і прямі втрати галузі (8%).
З 2021 по 2025 рік, згідно з інформацією Opendatabot, припинили існування 3400 агробізнесів (ФОП і ТОВ) , з них станом на кінець 2024 року – 1261 ТОВ. Станом на 1 січня 2025 року в Україні існувало 418 активних ТОВ у галузі птахівництва і 689 ФОП. Окремої статистики щодо підприємств птахівництва, які припинили свою діяльність через війну, не оприлюднювалось.
Після перших негативних ефектів 2022 року, коли у результаті російської агресії були знищені об’єкти птахівництва і суміжних галузей в Херсонській, Миколаївській, Донецькій і Київській областях, подальше продовження бойових дій упродовж 2023-2025 рр. призвело до розширення масштабу руйнувань у Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській і Полтавській областях. У Донецькій області припинили роботу ТОВ «Маріупольська птахофабрика», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Татіс», ТОВ «Фенікс», ТОВ «Дмитрівська птахофабрика» (Краматорський район).
Найбільший виробник курячих яєць в Донецькій області, ФГ «Олександрівське», було вимушене релокуватися на Вінниччину, заснувавши у 2025 році виробництво «з нуля». На момент повномасштабного вторгнення у 2022 році ФГ «Олександрівське» мало філії у Селидовому, Вугледарі і Маріуполі. Згідно з даними Opendatabot, оприлюдненими у листопаді 2023 року, 2,9% підприємств у галузі «сільське господарство і мисливство» релокувались після початку повномасштабного вторгнення.
Перебої з електроенергією. Вимкнення електроенергії було однією з найактуальніших проблем для виробників продукції птахівництва з осені 2022 року. Викликані збройною агресією перебої у роботі енергосистеми справили дестабілізуючий вплив на роботу інкубаторів, які залежать від безперебійного електричного живлення для дотримання температурного та вентиляційного режимів розмноження і вирощування птахів.
Вирощування птиці та виробництво комбікормів – це енергоємна галузь. Через удари країни-агресора по критичній інфраструктурі птахівники стикаються з серйозними втратами та опиняються в умовах невизначеності щодо планування своєї подальшої господарської діяльності.
Згідно з даними опитування українських птахівників, проведеного компанією Pro-Consulting для USAID упродовж 2022-2024 рр., було виявлено, що, окрім енергетичної проблеми, серйозним викликом для виробників став дефіцит кормів і ветеринарних препаратів. Ці два фактори зіграли ключову роль.
2. Виробництво
Птахівництво посідає провідне місце у структурі м’ясопереробної галузі України. До першої п’ятірки рейтингу великих мясопереробних підприємств із обсягами виробництва понад 50 тисяч тонн на добу входять компанії, що займаються переробкою м’яса птиці. До війни в Україні працювало близько 20 підприємств з такими обсягами виробництва.
В Україні при розведенні м’ясних порід курей користуються популярністю бройлери «Росс 308» — мясний крос, виведений у Великобританії компанією Aviagen, якій сьогодні належать всі права по поширенню курей і яєць більш ніж в 100 країнах; бройлер «Кобб 500», нідерландський бройлер «Росс 708»; корніши, фаверолі, брама, мастер-грей.
Популярні яєчні породи: «Леггорн», «Хайсекс», «Домінант», «Ломан Браун», «Іза Браун», «Декалб білий», українська «Борки-117», «Хай-Лайн». Мясо-яєчні: «Віандот», «Слобожанка», «Грай».
Обсяги виробництва живих птахів, м’яса й їстівних субпродуктів знизилися з початком повномасштабного вторгнення, але у наступні роки демонструє динаміку відновлення та стабілізації показників.
Діаграма 1
Динаміка виробництва живої маси свійської птиці в Україні у 2021-2025 рр. У натуральному вираженні, тис. т
Джерело: Дані Державної служби статистики України, оцінка Pro-Consulting
Виробництво яєць після обвалу 2022 року продовжувало зниження і наразі показники зафіксувалися на майже стабільному рівні в межах 11,4-11,6 млрд. шт.
Діаграма 2
Динаміка виробництва яєць в Україні у 2021-2025 рр. у натуральному вираженні, тис. т
Джерело: Дані Державної служби статистики України, оцінка Pro-Consulting
На ринок курячих яєць впливають сезонні звички у споживанні. Найбільше зростання попиту спостерігається напередодні Великодня і новорічних свят, коли традиційно зростає споживання яєць для приготування святкових страв та салатів. Це призводить до підвищення цін, оскільки попит тимчасово перевищує пропозицію. Відповідно навесні збільшуються обсяги виробництва. Після свят зазвичай спостерігається зниження цін до звичного рівня.
3. Зовнішня торгівля
У 2022 році імпорт мяса свійської птиці та субпродуктів з неї в Україну в натуральному вираженні знизився на 37,6%. Відтоді спостерігається від’ємна динаміка, що викликана наслідками повномасштабного вторгнення (депопуляція, падіння споживчого попиту, девальвація гривні, зниження купівельної спроможності населення тощо).
Діаграма 3
Динаміка імпорту мяса свійської птиці та субпродуктів з неї в Україну в 2021-2025 рр. у натуральному вираженні, тис. т
Джерело: Дані Державної служби статистики України, оцінка Pro-Consulting
Більша частина експорту м’яса з України відбувається у замороженому стані. Так, обсяги експорту замороженого м’яса курятини з України у 2025 році становили близько 355 тис. тонн, в той час як свіжого або охолодженого всього 76,6 тис. тонн, що на 6,2 % менше за показники попереднього року.
Експорт яєць з України у 2022 році в натуральному вираженні (млрд, шт.) демонстрував зниження в рік повномасштабного вторгнення, натомість останні роки зростає великими темпами. Наразі можливості експорту допомагають виробникам підтримувати свою діяльність на тлі зниження споживання яєць всередині країни.
Діаграма 4
Динаміка експорту харчових яєць з України у 2021-2025 рр. у натуральному вираженні, млрд шт.
Джерело: Дані Державної служби статистики України, оцінка Pro-Consulting
Імпорт товару представлений інкубаційними яйця, що призначенні для розмноження поголів’я свійських птахів. У 2021-2022 роках були наявні незначні поставки харчових яєць з Білорусі. Наразі імпорт яєць для споживання в Україну повністю відсутній, що зумовлено високим рівнем самозабезпеченості та розвиненою вітчизняною виробничою базою.
4. Споживання
Споживачами продукції птахівництва є всі категорії B2C, B2B та B2G ринків Це безпосередньо кінцеві споживачі, які здійснюють покупки в торгових мережах і магазинах, переробні підприємства, які виготовляють яєчні та м’ясні продукти, що надалі використовуються у виробництві харчових продуктів або постачаються у сферу громадського харчування та сегмент HoReCa, де яйця та курятина використовуються для приготування страв, що безпосередньо споживаються клієнтами в ресторанах, кафе, готелях та інших закладах, у тому числі державного семента (військові частини, заклади дошкільної та середньої освіти, лікарні тощо).
Діаграма 5
Структура каналів збуту продукції птахівництва в Україні, % від загальної кількості продажів
Джерело: оцінка Pro-Consulting
Кінцевими споживачами курячих яєць є всі без винятку категорії населення, оскільки продукт належить до базових елементів щоденного раціону. Загалом, споживачі надають перевагу яйцям великих розмірів (категорій С0 і С1), вважаючи їх більш «вигідними» з точки зору співвідношення об’єму до ціни. Проте існує помітний попит і на дрібніші яйця — категорій С2 і С3, особливо з боку споживачів, орієнтованих на якість і натуральність продукту.
Курятина – найпоширеніший вибір серед усіх груп населення завдяки доступності, швидкості приготування і дієтичним властивостям. Її регулярно купують молоді родини, студенти, пенсіонери. Частіше обирають філе, стегно, крило чи фарш. Серед усіх видів м’яса курятина є найбільш вживаною і частка споживання протягом періоду дослідження тільки зростає. Така ситуація обумовлення найнижчими цінами на курятину у порівнянні зі свининою та яловичиною на фоні зниження купівельної спроможності українців протягом останніх трьох років.
Збут продукції птахівництва здійснюється через різні види торговельних посередників, проте структура реалізації останні роки зазнає змін: зростає частка продажів через супермаркети та фірмову торгівлю на умовах франшизи.
5. Висновки
Ринок птахівництва у продуктових категоріях яєць і курятини є достатньо концентрованим і конкурентним. У яєчному сегменті три компанії контролюють частку 76%.
Найбільші компанії зберігають провідні позиції завдяки власній кормовій базі та великим обсягам виробництва. Деякі з них увійшли до 30 найбільших виробників яєць у Європі. Вони поєднують всі етапи виробничого ланцюга — від обробки ґрунту та вирощування культур до інкубації яєць, птахівництва і м’ясної переробки. Такий підхід забезпечує повний контроль над якістю та знижує собівартість і витрати на логістику.
Згідно з прогнозом ФАО і ОЕСР за липень 2025 року, частка курятини у світовому споживанні до 2034 року зросте до 45%, а УкрАгроКонсалт зазначає, що мясо птиці вийде у лідери білкового харчування людства значно раніше – вже у 2027 році. Наразі серйозним викликом для галузі є викликане війною скорочення внутрішнього споживчого попиту внаслідок депопуляції – у 2025 році наявного населення в Україні налічується від 30 до 33 мільйонів.
Галузь птахівництва володіє значним експортним потенціалом і впливає на національну продовольчу безпеку. Ключовою статтею експорту є мясо свійської птиці і їстівних субпродуктів із неї. У 2024 році експорт м’ясної продукції у натуральному вираженні збільшився до 448,8 тис. т, показавши темп приросту 10,7%, натомість показники 2025 рокі суттєво нижчі (355 тис тонн). Експорт харчових яєць зростає рік до року, перевищавши у 2025 році показник у 2 млрд шт.
З червня 2025 року у зовнішній торгівлі з Європейським союзом через низку протестів аграріїв у країнах Східної Європи відбулось повернення до експортних квот, які розцінюються виробниками як загороджувальні заходи.
Основними стримуючими факторами розвитку внутрішнього ринку залишаються зниження кількості споживачів, рівень купівельної спроможності та зростання витрат на вирощування, утримання та переробку птахів.
Експортний потенціал продукції птахівництва має значні перспективи. Завершення війни і повернення українців додому можуть покращити ситуацію із внутрішнім попитом. Подальший розвиток галузі буде залежати від макрополітичних та макроекономічних факторів.
Цей матеріал є частиною дослідження, проведеного фахівцями компанії Pro-Consulting. Для отримання детальнішої інформації відвідуйте офіційний веб-сайт компанії pro-consulting.ua.
Pro-Consulting - українська консалтингова компанія, лідер в сфері аналітики, маркетингових досліджень ринків, розробки стратегій, експортного та фінансового консалтингу; консультант в залученні грантів.
pro-consulting.ua
+38 (044) 233-34-32
[email protected]
