Китай поступово втрачає своє лідерство як локації для розміщення іноземних інвестицій. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) до Китаю скорочуються і інвестори дедалі більше стурбовані майбутнім Китаю, оскільки інші азіатські країни стають дедалі привабливішими.
Ключові тези:
- Рівень ПІІ в нові інвестиційні проектів (greenfield) скоротилися вдвічі з 2019 року.
- Угоди M&A також скоротилися.
- Компанії прагнуть диверсифікувати свою діяльність за межами Китаю.
- Зростання витрат, порушення ланцюжків поставок та геополітика є ключовими факторами падіння ПІІ до Китаю.
- Інші азіатські країни, такі як Індія, Малайзія та Вєтнам стають серйозними конкурентами Китаю із залучення іноземних інвестицій.
Спад інвестицій у Китаї спостерігається у всіх секторах економіки
Кількість іноземних інвестицій, спрямованих на нові проекти в Китаї, різко скорочується. Очікується, що загальна кількість нових проектів у 2022 році буде лише трохи вищою за показник, досягнутий у 2020 році в розпал глобального карантину через Covid-19.
Приплив інвестицій у 2022 році до Китаю становить лише 50% від показника 2019 року.
Іноземні інвестиції у Китай скоротилися у всіх секторах. ПІІ у сферу закордонного туризму скоротилися на 78%, тоді як ПІІ у секторі виробництва продуктів харчування та фінансових послуг скоротилися на 66% та 63% відповідно. Така тенденція спостерігається у всіх секторах економіки. Це вказує на ширші макроекономічні проблеми, ніж на особливості та проблеми розвитку окремих галузей.
Щодо сфери ділових операцій, інвестори, як правило, створюють виробничі та торгові підрозділи в Китаї. На ці два напрямки припадає майже 50% проектів із притоку ПІІ до Китаю. В обох випадках рівень ПІІ у 2022 році становив удвічі менше, ніж у 2019 році.
Китайські транскордонні злиття та поглинання також знижуються
Спад ПІІ у Китаї не обмежується лише операціями в інвестиційні проекти з нуля. Злиття та поглинання були популярним інструментом, що використовується китайськими компаніями для організації операцій у Європі та Північній Америці. Однак посилення правил регулювання ПІІ, особливо з боку європейських та північноамериканських урядів, знижує транскордонну активність Китаю по новим угодам злиття та поглинання.
Західні країни стурбовані китайськими інвестиціями у чутливі та стратегічні сектори економіки, такі як телекомунікації, аерокосмічна промисловість та оборона. Китайські злиття та поглинання зарубіжних компаній скоротилися більш ніж на одну пяту у 2022 році, тоді як іноземні придбання китайських компаній також демонструють тенденцію до зниження. Китайський уряд відповів взаємністю та ускладнив іноземні угоди, тоді як уповільнення китайської економіки та політика країни щодо боротьби з коронавірусом також знизили інтерес до угод M&A.
Чому іноземні компанії відмовляються від Китаю?
Є кілька причин, з яких іноземні компанії охолоніють щодо ведення бізнесу в Китаї.
1. Збільшення вартості робочої сили в Китаї
По-перше, економічна ефективність Китаю знижується. Вартість робочої сили в Китаї зростала набагато вищими темпами порівняно з регіональними конкурентами, такими як Малайзія та Вєтнам.
Середньорічні витрати на заробітну плату у Китаї становлять близько 16 798 доларів (115 167 юанів). Це майже вдвічі перевищує середню зарплату в Малайзії (8 627 доларів) і майже впятеро дорожче, ніж у Вєтнамі (3 427 доларів). Тому інтерес інвесторів зміщується до інших ринків.
2. Уповільнення економіки Китаю
Двозначні цифри економічного зростання Китаю колись викликали заздрість майже в усіх країнах світу. Тим не менш, у Китаї відзначається перше уповільнення темпів зростання економіки більш як за 30 років.
У період з 2010 по 2021 рік економіка Китаю зростала вищими темпами, ніж більшість щодо азіатських сусідів. Порівнянною була лише Індія. Однак, за даними МВФ, у 2022 році зростання реального ВВП Китаю сповільнилося до 3,2%. Це вдвічі менше, ніж у Вєтнамі, Індії та на Філіппінах, і нижче, ніж у Малайзії та Індонезії. Поточні пятирічні прогнози МВФ також припускають, що Китай зростатиме повільнішими темпами, ніж його найближчі конкуренти.
Житловий бум у Китаї був ключовим фактором високого економічного зростання. Однак останнім часом сектор нерухомості став перегрітим. Зростання цін на енергоносії, підвищення вартості життя, зростання приватного боргу та зміна демографічної ситуації є одними із ключових проблем для сектора нерухомості. Ходять чутки, що на сектор нерухомості припадає від 15 до 30% ВВП країни; тому він значно впливає на економічне зростання Китаю.
Крім того, продуктивність праці в Китаї (виробіток на одного працівника) відносно низька, а економічне зростання слабшає. За даними Міжнародної організації праці, продуктивність праці в Китаї в 2022 році склала 21 715 доларів США - нижче, ніж у 72 інших країнах.
Уповільнилося і зростання продуктивності праці. У період з 2012 по 2020 рік зростання продуктивності праці в Китаї складало в середньому близько 7% на рік. У 2021 та 2022 роках швидкість сповільнилася до 3,6% та 3,4% відповідно. Нездатність підвищити продуктивність праці гальмує економічні показники.
3. Торгова напруженість та порушення ланцюжків поставок
Зростаюча роль Китаю у світовій економіці викликала занепокоєння США — найбільшої економіки світу. Крім того, США прагнуть зменшити свою надмірну залежність від Китаю. Зростання позитивного сальдо торговельного балансу Китаю (порівняно зі США), яке в 2022 році склало 397 млрд доларів, щорічно збільшуючись на 1,9%, викликає занепокоєння у американських компаній.
Пандемія Covid-19 продемонструвала проблеми з ланцюжками постачань при доставці сировини та комплектуючих товарів до США.
Крім того, уряди ввели заходи (включаючи субсидії), щоб спонукати вітчизняні компанії виробляти продукцію вдома та ігнорувати виробничі бази у таких країнах, як Китай. Прикладом цього є Закон США про чіпи, який спрямований на заохочення американських компаній із виробництва напівпровідників у США. Цей закон також має на меті заманити інших світових виробників чіпів для відкриття заводів у США. І це вже діє.
Хоча риторика у ЗМІ дозволяє припустити, що США та Китай скоро припинять торгувати один з одним, реальність дуже відрізняється.
Поточна торгівля між США та Китаєм знаходиться на рекордному рівні, і США є основним напрямом експорту з Китаю. За даними Головного митного управління Китаю, у 2022 році на частку США припадало 16,2% китайського експорту (або 582 млрд доларів). США також є четвертим за величиною ринком імпорту для Китаю після Тайваню, Південної Кореї та Японії, на які припадає 6,5% всього китайського імпорту (178 млрд. доларів).
Китай є третім за величиною експортним партнером США після Канади та Мексики. За американськими методами обліку, 2022 року США експортували до Китаю товарів на суму 154 мільярди доларів, або 7,5% від загального обсягу експорту. Китай був провідним ринком імпорту США з обсягом імпорту 537 мільярдів доларів.
Проте зростання торгівлі між двома країнами уповільнюється порівняно з торгівлею з іншими країнами. Експорт США до Китаю зріс лише на 1,6% у 2022 році, тоді як зростання експорту США до всіх інших країн зросло на 19,1%. Так само імпорт США з Китаю зріс на 6,3% порівняно з річним зростанням на 16,5% з усіх інших країн.
Оскільки майже неможливо запровадити повну заборону торгівлі, очікується лише уповільнення зростання торгівлі, що є ознакою зростання напруженості у відносинах між США та Китаєм. І незабаром ми можемо наблизитись до піку рівня торгівлі між США та Китаєм.
4. Геополітична нестабільність
Китай є авторитарною однопартійною державою, і вона зазнала ретельної перевірки через екологічні проблеми та нерівність. Крім того, напруженість виникла в деяких районах Китаю, таких як Сіньцзян, зі звинуваченнями в нападах на уйгурську етнічну групу та інших тюркських мусульман у регіоні, а також висунули звинувачення в утиску тибетської культури. Крім того, військові навчання Китаю поблизу Тайваню викликали занепокоєння у всьому світі.
Декілька європейських країн запровадили суворіші правила регулювання ПІІ, щоб запобігти придбанню іноземними компаніями (насамперед китайськими компаніями) вітчизняних компаній.
Крім того, у центрі уваги виявилися особливі відносини Китаю з Росією після того, як остання вторглася до України у лютому 2022 року. Китай — одна з 35 країн, які утрималися під час голосування в ООН, яке засуджує вторгнення Росії до України.
Крім того, США нещодавно збили китайську повітряну кулю-шпигун, а також три інші невідомі обєкти. Інциденти змусили держсекретаря США Ендрю Блінкена скасувати візит до Китаю.
Які компанії знижують залежність від Китаю?
Тисячі компаній сьогодні розглядають можливість перенесення своїх операцій з Китаю в інші країни.
Sony перенесла виробництво камер, що продаються в Японії, США та Європі, з Китаю на завод у Таїланді. Заводи Sony у Китаї виробляють продукцію лише для Китаю, що становить лише 10% від загального обсягу виробництва корпорації. Sony заявляє, що хоче уникнути можливих збоїв у ланцюжках поставок.
Dell планує припинити використання чіпів китайського виробництва до 2024 року. Компанія також хоче, щоб її постачальники скоротили кількість компонентів, виготовлених у Китаї, у своїх продуктах. Компанія заявляє, що це робиться для диверсифікації ланцюжків постачання.
HP також оцінює можливість зміни постачальників продукції із Китаю.
Японська компанія Daikin, постачальник кондиціонерів також відмовляється від використання китайських деталей у своїх кондиціонерах з 2024 року. Компанія розчарувалася у політиці Китаю щодо боротьби з коронавірусом, яка не дозволяла їй отримувати деталі з Китаю для свого виробничого процесу.
Так само японський виробник конденсаторів Murata планує відкрити новий завод у Таїланді в 4 кварталі 2023 року. Компанія прагне зменшити залежність своїх ланцюжків поставок від Китаю та розраховує на ринки Індо-Тихоокеанського регіону для майбутнього зростання.
У рівній мірі південнокорейські Samsung і LG розглядають Індію як ринок, що швидко зростає. Обидві компанії прагнуть зменшити свою залежність від Китаю у виробництві та продажах.
Які країни виграють від падіння привабливості Китаю?
Наші попередні дані показують, що Азіатсько-Тихоокеанський регіон буде найпривабливішим регіоном для притоку ПІІ у 2022 році. Очікується, що приток ПІІ зростатиме щороку приблизно на 30%. Хоча Китай, як і раніше, займає четверте місце в регіоні за обсягом ринку (після Індії, Австралії та Сінгапуру), він є однією з небагатьох країн, у яких спостерігається зниження рівня ПІІ.
Рушійною силою внутрішніх інвестицій у регіон є Індія, яка вперше стане третім за величиною світовим напрямом із залучення інвестицій у 2022 році. Однак в інших азіатських країнах, таких як Філіппіни, Малайзія, Вєтнам, Тайвань та Індонезія, також спостерігатиметься значне зростання ПІІ.
Зниження ПІІ у Китаї: що може зробити країна?
Щоб запобігти подальшим втратам іноземних компаній, Китай повинен вирішити ключові питання, що обговорюються в цій статті. Він має спробувати відновити відносини із США. Це впливає не тільки на інвестиції американських компаній у Китай, а й на більшість його союзних країн (таких як Велика Британія та Японія).
Поліпшення бізнес-середовища, у тому числі усунення бюрократії, а не її інтенсифікація, є обовязковою умовою, при цьому ключовою умовою є прислуховування до глобальних проблем, а не лише внутрішніх. До них відносяться проблеми клімату, політика Covid, збої в ланцюжках поставок та інших областей. Крім того, Китай має стати більш відкритим з іншими країнами щодо вирішення ключових проблем, повязаних з безпекою.
Якщо Китай хоче продовжувати бути світовим економічним центром, він має вирішити ці проблеми якомога швидше.
