На саміті НАТО цього тижня президент Дональд Трамп висловив певне здивування тим, що війна між Україною та Росією досі триває, визнавши, що президент РФ Володимир Путін був «складним опонентом».
«Я здивований ним, я думав, що ми легко владнаємо це питання, – сказав Трамп на пресконференції в середу, додавши: — конфлікт між Україною та Росією виявився складнішим за інші війни».
Сподівання на швидке завершення війни після приходу Трампа до влади поділяли багато українців, але реальність показала, що навіть попри певні зусилля США, війна може тривати ще роками і потягнути за собою ослаблену українську економіку.
Поки що економіка тримається — переважно завдяки масштабній підтримці Заходу. Але, як попереджають чиновники та аналітики, є ризик, що цієї допомоги в майбутньому буде недостатньо. Єдиний великий інвестиційний проєкт, який наразі на горизонті — нещодавно підписана угода зі США щодо освоєння мінеральних ресурсів України — потребує ще кількох років до фактичної реалізації.
На тлі заяв Трампа про «швидкий кінець війни» багато підприємців в Україні та за її межами готувалися скористатися перевагами мирного врегулювання та відбудови. Оптимізм на фінансових ринках зростав — вартість українських держоблігацій сягнула піку в середині лютого.
Проте ці очікування швидко зникли, коли увага Трампа переключилася на інші конфлікти, хоча він пообіцяв у середу зателефонувати Путіну і «розібратися», а російські війська ще більше активізували обстріли українських міст.
Серед українських чиновників і бізнес-лідерів відбувся різкий перегляд прогнозів.
«Перемир’я, що мало настати десь у середині 2025 року було основою всіх економічних прогнозів», — зазначив високопосадовець Офісу президента на умовах анонімності.
Тепер, за його словами, «позитивний вплив на економіку» у 2025 році «вже не розглядається», хоча залишаються надії на 2026 рік. Українські посадовці кажуть, що нині головний пріоритет — це виживання.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив на саміті G7 у Канаді, що для забезпечення стійкості та спроможності України «вижити і боротися» необхідно щорічно отримувати $40 мільярдів бюджетної підтримки від західних партнерів.
На даний момент західні союзники України покривають її немілітарні витрати — такі як пенсії, охорона здоров’я та освіта — за рахунок доходів від заморожених російських активів за кордоном.
Проте наступного року ця підтримка, за словами українських чиновників, покриє лише половину необхідних $40 мільярдів.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив у парламенті цього місяця, що країна має готуватися до того, що війна триватиме до кінця 2026 року. Навіть якщо цього не станеться, уряду, можливо, доведеться скоротити витрати на мільярди гривень.
«Це серйозні цифри», — сказав Марченко депутатам, за повідомленнями місцевих ЗМІ.
Такі установи, як Міжнародний валютний фонд, який надав Україні близько $16 мільярдів від початку війни, також змушені переглядати свої прогнози. В останньому огляді МВФ зазначалося, що «базовий сценарій передбачає завершення війни в останні місяці цього року».
«Якщо ці припущення руйнуються — у МВФ виникають проблеми, — заявив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, — підтримка з боку США відсутня. Європейська підтримка обмежена і надається рік за роком, а витрати можуть зрости. У таких умовах про стійкість мова не йде».
«Скорочувати витрати практично ніде, — додав Віталій Ваврищук, колишній керівник департаменту фінансової стабільності НБУ, — ми не можемо урізати освіту чи медицину. У 2025-му уряд не підвищував мінімальні зарплати, а доходи держслужбовців зросли лише незначно. Резервів для скорочень майже немає».
Швидше за все, економіка України «якось протягне» з темпами зростання менше ніж 3% цього року і наступного, каже Ваврищук: «Загалом картина не дуже обнадійлива».
Міжнародні та українські бізнесмени в Києві визнають: хоча певні надії на прорив Трампа ще залишалися, тепер всі змушені адаптуватися до реалій. Попри те, що прибутки отримують лише поодинокі сектори, інвестори переважно залишаються в країні.
Багато хто максимально скоротив витрати і реінвестує дивіденди лише для підтримки бізнесу в Україні.
«Усі інвестиції, які ми зараз робимо і великі інвестиції, які плануємо, — тільки за межами України, — сказав один із відомих українських бізнесменів на умовах анонімності, — в Україні ми лише підтримуємо діяльність».
«Особисто я і моя компанія готуємося жити в такій ситуації ще щонайменше три роки, — додав він, —плануємо на рік уперед, але реально дивимось максимум на місяць вперед».
Міжнародні організації, такі як ЄБРР, надають фінансування для українських проєктів, але приватні інвестори остерігаються вкладати кошти через високі безпекові ризики.
«Ми не можемо залучити кошти до цих фондів, — зазначив західний бізнесмен, який працює в Києві, — ми мали певні переговори з приватними інвесторами, але вони кажуть: “Так, цікаво, ми б хотіли розглянути, але лише після припинення вогню”».
У той час як російські ракети і дрони продовжують бити по українських містах, безпекова ситуація та перспектива затяжної війни залишається головним фактором для бізнесу в Україні.
«Темпи відступу мають величезний вплив на бізнес-довіру та готовність інвестувати, тому всі щодня стежать за звітами: скільки квадратних кілометрів ми втратили, — каже один із бізнесменів, — ракетні та дронові удари руйнують бізнес, демотивують населення, змушують людей емігрувати і впливають навіть на такі базові речі, як електропостачання».
Є і позитивні моменти. Банківський сектор України виявився несподівано стійким — завдяки роботі НБУ і реформам, проведеним ще до війни.
Бурхливо зростає сектор відновлюваної енергетики та біопалива. Військове виробництво в країні також стрімко зросло, і нині Україна вже готується до експорту зброї. Зеленський повідомив журналістам у п’ятницю, що Україна залучила близько $43 мільярдів для оборонної галузі — як внутрішніх, так і міжнародних коштів — і зараз працює над запуском виробництва зброї в Європі.
Найбільший потенційний поштовх може дати угода з США про освоєння українських нафтових, газових та мінеральних ресурсів. Після кількамісячних складних переговорів, які ледь не зірвалися через гостру суперечку між Зеленським і Трампом у Білому домі, парламент України ратифікував цю угоду в травні.
«Це дійсно велика можливість для України. — зазначив один з високопосадовців. — Ніхто не сприймає цю угоду як нав’язану чи невигідну. Ми відстояли свої інтереси на етапі переговорів».
Проте, як зауважують деякі експерти, «диявол ховається в дрібницях». Два додаткові документи — які містять «усі технічні подробиці безстрокових зобов’язань України» — поки що не оприлюднені, написала депутатка від опозиційної партії «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко за кілька днів до ратифікації.
У підсумку угода дає «великі можливості», наголосив Ваврищук.
«Робота ще триває, — додав він, — ми зараз на етапі, коли можемо піти як в один, так і в інший бік. Все залежить від того, як діятиме українська влада».
