Воєнна ситуація, що сильно відрізняється від очікувань річної давнини, зумовлює відсутність апетиту міжнародних приватних інвесторів до економіки України та потребує переходу до плану Б щодо пом'якшення інвестиційних ризиків замість підготовки й обговорення гіпотетичних Планів відновлення, зауважує заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма.
"Ми розуміємо, що, чесно кажучи, сьогодні маємо фактично нульовий комерційний інвестиційний приватний апетит до України. Головне, що стримує, - невизначеність і воєнні ризики. Очевидно, що єдине рішення - це НАТО, але воно недоступне. Це означає, що ми маємо перейти до плану Б і пропонувати щось тепер, а не гіпотетично обговорювати, що розпочнеться якесь післявоєнне відновлення", - заявив він у четвер у Давосі на дискусії в Українському домі, організованій Фондом Віктора Пінчука, Horizon Capital і WNISEF.
Ростислав Шурма нагадав ситуацію рік тому, коли розроблялися плани розвитку і відновлення і були зовсім інші настрої: були повернуті Харківська область і Херсон, усі сподівалися, що Україна рухатиметься дуже швидко і за рік поверне назад більшість захоплених територій, матиме угоди про гарантії безпеки та готуватиметься до дуже великої програми відновлення.
Однак сьогодні інвестори не готові вкладати свої капітали, і 95% пояснення - невизначеність і воєнний ризик, що переважає.
В такій ситуації бачить три можливі рішення, які концептуально можуть пом'якшувати ризики. Перше - це різного типу суверенні гарантії приватним інвестиціям, які вже починають надавати Данія і Німеччина, і є відповідний пілотний проєкт.
Другим варіантом, є різні механізми з залученням міжнародних фінансових інституцій (МФО), таких як ЄБРР, IFC або MIGA, коли держава не готова давати суверенні гарантії, а ці МФО можуть запропонувати певні продукти.
Третім варіантом є розробка комерційних продуктів, яких немає на ринку, що могли б надати страхове покриття за прийнятною ціною.
Відповідаючи на запитання про підготовку до Ukraine Recovery Conference у Берліні 11-12 червня, Шурма зазначив, що Україна презентує виконання зобов'язань за дуже широким переліком реформ, узгоджених із МВФ і Євросоюзом, і плани подальшого поліпшення бізнес-клімату.
Він додав, що вузьким місцем залишаються технічна документація, інженерні комунікації, регулювання, землевпорядкування, дозволи місцевої влади, однак і тут буде здійснено серйозні покращення.
Ринок приватних інвестицій та M&A в Україні 2023: вимушені угоди та відважні інвестори
За його словами, є певні проблеми з верховенством закону, як і в будь-якої іншої країни, й Україна має їх виправити.
"Не бізнес-середовище є головною перешкодою для ведення бізнесу в Україні, а воєнний ризик і забезпечення доступу до (зовнішнього) ринку. Це 90% проблеми. Просто проводячи ці реформи, просто виправляючи це, кожен повинен мати на увазі, що нічого не зміниться, доки ми не виправимо воєнну ситуацію та не забезпечимо довгостроковий доступ до ринку, це абсолютно важливі дві речі", - наголосив водночас Шурма.
Відповідаючи на запитання про інвестиційні перспективи оборонного сектору, заступник голови ОП зауважив, що в України багато конкурентоспроможної продукції, а до дюжини продуктів входять до трійки найкращих у світі. Серед них він, зокрема, назвав дрони, ПТРК "Стугна-П", що перевершує Javelin за всіма технічними параметрами і за ціною, авіадвигуни "Мотор-Січі" для ракет і військових літаків.
"Думаю, що ми можемо отримати портфель довгострокових замовлень на чотири десятиліття вперед, що стане дуже гарним джерелом для української економіки з точки зору фінансування цих секторів", - підсумував Шурма, уточнивши, що це нішеве джерело капіталу, яке навряд чи можна знайти на типових ринках капіталу, проте Україна працює над цим.
