За даними Міністерства фінансів України, протягом 2025 року через ОВДП держава залучила близько 570 млрд грн, що підтвердило здатність внутрішнього ринку частково компенсувати обмеження доступу до міжнародних ринків капіталу в умовах війни.
Однією з ключових тенденцій 2025 року стало суттєве зростання обсягу інвестицій з боку населення. Портфель ОВДП у власності фізичних осіб збільшився з 78,5 млрд грн до 111,9 млрд грн, або на 42,6% за рік. Відповідно, частка громадян у загальному портфелі ОВДП зросла з 4,2% до 5,7%.
За даними офіційної статистики Міністерства фінансів України, у 2025 році попит інвесторів був зосереджений переважно на коротко- та середньострокових гривневих ОВДП зі строком обігу до 3 років. Така структура портфеля свідчить про прагнення інвесторів зберігати ліквідність та обмежувати процентні ризики в умовах воєнної невизначеності.
Цей тренд свідчить про поступове перетворення ОВДП із «професійного» інструменту для банків і великих інституцій на масовий інструмент заощаджень для домогосподарств. Фактично, дедалі більше українців використовують державні облігації як альтернативу банківським депозитам — із порівнянною або вищою дохідністю та мінімальним ризиком.
Юридичні особи також наростили вкладення: їхній портфель зріс з 178,2 млрд грн до 212,3 млрд грн, а частка — з 9,6% до 10,8%. Водночас основними утримувачами ОВДП залишаються:
-
Комерційні банки — 937,1 млрд грн
-
Національний банк України — 664,5 млрд грн
Таким чином, банківський сектор і НБУ продовжують відігравати системоутворюючу роль у фінансуванні бюджету та підтримці ліквідності внутрішнього боргового ринку.
У 2025 році середньозважена дохідність гривневих ОВДП зросла до 16,24%, що зробило їх особливо привабливими на тлі контрольованої інфляції та стабільнішого валютного ринку. Водночас дохідність валютних інструментів знизилася:
-
Доларові ОВДП — 4,17%
-
Єврооблігації — 3,22%
Найбільшим попитом серед валютних інструментів користувалися доларові ОВДП зі строком обігу близько 1,5 року. Загалом через валютні ОВДП у 2025 році було залучено близько $2,5 млрд, що дозволило частково зменшити валютні ризики бюджету.
Важливим елементом боргової політики стали switch-аукціони обсягом близько 35 млрд грн, які дали змогу оптимізувати графік погашень і зменшити короткострокове боргове навантаження. Загальний рівень рефінансування внутрішнього боргу у 2025 році сягнув 118%, а в гривневому сегменті — 131%, що свідчить про високий рівень довіри інвесторів до державних боргових інструментів.
Окрему роль у зростанні внутрішніх запозичень відігравали військові ОВДП, кошти від розміщення яких спрямовуються безпосередньо на фінансування сектору безпеки та оборони. Цей інструмент став одним із драйверів активнішої участі фізичних осіб, поєднуючи інвестиційну дохідність із суспільною мотивацією підтримки держави під час війни.
На тлі середніх ставок за гривневими депозитами, які у 2025 році переважно коливалися в діапазоні 12–15% річних до оподаткування, гривневі ОВДП з дохідністю понад 16% та без податкового навантаження фактично стали більш привабливою альтернативою для консервативних інвесторів і домогосподарств.
Серед ключових факторів зростання інтересу населення до ОВДП:
-
відсутність оподаткування доходів за державними облігаціями;
-
100% гарантія держави щодо повернення номіналу;
-
спрощений доступ через банки та онлайн-платформи;
-
зрозумілий інструмент із фіксованою дохідністю в умовах невизначеності.
Від початку повномасштабної війни внутрішні запозичення через ОВДП забезпечили Україні близько 2 трлн грн. У 2026 році Мінфін планує залучити через цей інструмент до 420 млрд грн, що означає збереження ключової ролі внутрішнього ринку у фінансуванні бюджету.
