Дослідження видання NV підбиває підсумки інвестиційної активності найбільшого приватного бізнесу України за період повномасштабної війни — з лютого 2022 року до лютого 2026-го. До вибірки увійшли 150 найбільших приватних компаній і банків, які сукупно спрямували 454,7 млрд грн капітальних інвестицій (CAPEX) у розвиток активів усередині країни. Враховувалися саме довгострокові вкладення — в інфраструктуру, обладнання, модернізацію та нові проєкти, без операційних витрат на кшталт зарплат чи поточних ремонтів.
Найбільшим інвестором став енергетичний холдинг ДТЕК, який вклав 101,7 млрд грн — це 22,4% від загального обсягу. Друге місце посів «Київстар» із інвестиціями майже 48 млрд грн. Загалом телеком-сектор став одним із ключових драйверів: разом із «Vodafone Україна» (25,4 млрд грн) і групою DVL (lifecell, «Датагруп-Воля») три оператори забезпечили майже п’яту частину всіх вкладень.
У розрізі галузей у гірничо-металургійному комплексі лідирують «Метінвест» (37,8 млрд грн станом на грудень 2025 року), «ArcelorMittal Кривий Ріг» (17,7 млрд грн) і «Інтерпайп» (6,7 млрд грн). Ці показники відображають масштабні інвестиції у підтримку та оновлення промислової бази.
В агросекторі найбільші вкладення здійснили МХП (30,2 млрд грн), структури Андрія Веревського, зокрема «Кернел» (15,7 млрд грн), а також «Астарта» (10,9 млрд грн), що підкреслює важливість агровиробництва та експорту.
Серед ритейлерів лідирують Fozzy Group (15 млрд грн), мережа «Аврора» (7,1 млрд грн), а також EVA і Varus (по 4,8 млрд грн), демонструючи стійкий розвиток внутрішнього споживчого ринку.
У сегменті FMCG найбільші інвестиції задекларували «Carlsberg Україна» (3,5 млрд грн), Nestle (2,9 млрд грн) і «Філіп Морріс Україна» (1,8 млрд грн).
В об’єднаній групі «виробництво, логістика, паливо та енергетика» вирізняються OKKO Group (22,9 млрд грн), «Нова пошта» (18,6 млрд грн) і BGV Group (8,4 млрд грн), що відображає пріоритетність логістики та енергетичної інфраструктури.
У фінансовому секторі найбільші капітальні інвестиції здійснили Dragon Capital (8 млрд грн), Райффайзен Банк (5,9 млрд грн), Укрсиббанк (4,7 млрд грн) і ПУМБ (1,9 млрд грн).
У фармацевтиці та медицині лідирують «Фармак» (3,8 млрд грн), «Дарниця» (2,9 млрд грн), «Юрія-Фарм» (2,8 млрд грн) і мережа «Добробут» (1,3 млрд грн), що свідчить про зростання інвестицій у сферу охорони здоров’я.
Під час збору даних компанії просили виключити операційні витрати (OPEX). Якщо показники надавалися в іноземній валюті, їх перераховували за офіційним курсом станом на 1 березня 2026 року. Водночас IT-компанії не розкрили свої інвестиції, тому сектор не представлений у вибірці.
Окремо варто відзначити внесок групи SCM Ріната Ахметова: сукупні інвестиції її компаній із початку війни перевищили 150,5 млрд грн (близько $4 млрд), що становить приблизно третину загального обсягу. Окрім ДТЕК, «Метінвесту» та ПУМБ, до переліку увійшли також «Укртелеком» (1,6 млрд грн) і «Лемтранс» (1,1 млрд грн).
Загалом дані свідчать, що навіть в умовах війни великий приватний бізнес продовжує активно інвестувати в економіку, зосереджуючи ресурси в енергетиці, телекомі, промисловості, агросекторі та логістиці.
