Німецький оборонний концерн Rheinmetall та нідерландська defence-tech компанія Destinus, відома в Україні завдяки ударній системі Ruta, домовилися створити спільне підприємство Rheinmetall Destinus Strike Systems. Формально нову структуру планують запустити у другій половині 2026 року після отримання регуляторних дозволів. Rheinmetall контролюватиме 51%, Destinus — 49%.
Для інвесторів це не просто ще одна оборонна кооперація, а показовий сигнал того, як у Європі формується новий ринок масового виробництва далекобійних засобів ураження. Офіційно СП займатиметься виробництвом, маркетингом і постачанням сучасних ракетних систем, включно з крилатими ракетами та ballistic rocket artillery — тобто сегментом високоточної реактивної артилерії, який за логікою ринку асоціюється з нішою GMLRS/HIMARS-подібних рішень. При цьому в офіційному релізі не сказано, що йдеться саме про повний аналог HIMARS як пускову платформу; радше мова про ракетні системи та боєприпаси в цьому класі.
Ключовий інвестиційний сенс угоди в тому, що Destinus приносить технологію й продуктову гнучкість, а Rheinmetall — індустріальний масштаб, серійне виробництво і вихід на великі оборонні програми НАТО. За офіційним повідомленням, Destinus і надалі розроблятиме та вироблятиме базові системи й компоненти у своїй нідерландській та ширшій європейській мережі, тоді як СП отримає німецьку базу для кваліфікації та серійного виробництва на потужностях Rheinmetall.
Найважливіше для ринку — самі компанії прямо говорять, що попит уже вимірюється не малими партіями, а тисячами систем на рік, і з часом може зрости до десятків тисяч, коли європейські та союзницькі закупівлі повністю адаптуються до нової безпекової реальності. Destinus і Rheinmetall оцінюють це як ринкову можливість на сотні мільйонів євро щороку вже в близькій перспективі, з потенціалом виходу на низькі однозначні мільярди євро з часом. Для інвесторів це, по суті, офіційне підтвердження, що сегмент strike systems у Європі переходить із фази “дефіцитних нішевих виробів” у фазу масового defence manufacturing.
Саме тут особливо важлива українська складова. Ruta, яку постачає Destinus, уже використовується Україною для ударів по цілях у РФ, а нова версія Ruta Block2 позиціонується як автономна крилата ракета для ураження стаціонарних високовартісних цілей. На сайті компанії вказано дальність понад 450 км і бойове навантаження 250 кг, а також low-level flight, AI-driven multimode guidance та anti-jam architecture. Тобто Rheinmetall фактично входить у партнерство не з “лабораторним стартапом”, а з розробником, чия платформа вже має бойову репутацію і готується до масштабування.
Окрема інтрига — реактивна артилерія. Rheinmetall уже має власний проєкт GMARS, який розвиває разом із Lockheed Martin. Це колісна система з двома пакетами пускових контейнерів, сумісна з MLRS Family of Munitions, включно з GMLRS, ER GMLRS, ATACMS і PrSM. Компанія прямо позиціонує GMARS як рішення для зростаючого попиту на далекобійну реактивну артилерію в НАТО. Отже нове СП з Destinus можна розглядати як спробу Rheinmetall закріпитися не лише в платформі launcher, а й у власній європейській strike-екосистемі боєприпасів і крилатих рішень, де сьогодні Європа значною мірою залежить від США та Ізраїлю.
Із фінансового боку угода виглядає логічною для обох сторін. Rheinmetall завершив 2025 рік із €9,94 млрд продажів, €1,84 млрд операційного прибутку та рекордним backlog на рівні €63,8 млрд. На 2026 рік компанія прогнозує зростання виручки до €14–14,5 млрд і дедалі сильніше фокусується саме на defence-бізнесі. Для такого гіганта партнерство з Destinus — це спосіб швидше зайти в сегмент scalable missile systems, не чекаючи багаторічного внутрішнього циклу розробки з нуля.
Для Destinus це також етап переходу з категорії швидкозростаючого defence-tech у категорію компаній, здатних інтегруватися в великий європейський оборонпром. У грудні 2025 року компанія залучила €50 млн банківського фінансування від Commerzbank, а її сукупно залучений капітал наблизився до €400 млн. Компанія прямо заявляла, що нові кошти йдуть на розширення виробничих ліній, інтеграційних майданчиків і тестової інфраструктури в Європі. Тобто JV із Rheinmetall накладається на вже запущений процес industrial scale-up, а не стартує “з чистого аркуша”.
Для європейського інвестиційного ринку це ще один доказ того, що в defence зараз найбільшу цінність отримують не лише виробники “заліза”, а й компанії, які вміють поєднати combat-proven продукт, нижчу cost-per-effect модель і здатність до швидкого масштабування. Власне, CEO Destinus Михайло Кокорич прямо сформулював суть моменту: сьогодні обмеження в Європі — це не попит, а промислові потужності.
Угода Rheinmetall–Destinus показує, що європейський ринок далекобійного озброєння переходить у фазу консолідації між великими праймами і швидкими defence-tech компаніями. Якщо раніше інвестиційна теза будувалася навколо окремих дронів чи стартапів, то тепер вона все більше зсувається в бік масового виробництва крилатих ракет, ракетної артилерії та автономних strike systems як нового промислового класу активів.
