Mol придбає сумарну частку Газпрому в розмірі 56,2% у компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка потрапила під санкції США у жовтні через російське мажоритарне володіння, повідомила компанія з Будапешта в понеділок. Угода потребує схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) та уряду Сербії і може бути завершена до 31 березня, при цьому ціна покупки не розкривається.
Крім того, Mol веде переговори з Abu Dhabi National Oil Co. (ADNOC) про вхід у капітал NIS як міноритарного акціонера, повідомив голова правління та генеральний директор Mol Жолт Хернаді. Об’єднані Арабські Емірати мають давні зв’язки з Сербією, а низка державних структур інвестувала в нерухомість, сільське господарство та інші сектори економіки країни.
Сербія також розглядає можливість збільшення своєї частки в NIS майже з 30% ще на 5 відсоткових пунктів, заявила в Белграді міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович. Угода вважається політичним успіхом для прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана напередодні виборів у квітні, на яких його партія відстає в опитуваннях. Прем’єр використав свої зв’язки з лідерами Росії, Сербії та США для реалізації угоди, обговорюючи потенційну покупку на послідовних зустрічах з трьома президентами наприкінці минулого року.
Угорщина та Сербія тепер планують звернутися до США з проханням зняти санкції з NIS. Вони були введені в рамках широкого пакета обмежень проти енергетичних активів, контрольованих Росією, після вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Санкції проти NIS — оголошені рік тому, але набули чинності у жовтні — зупинили поставки нафти через Адріатичний трубопровід з Хорватії, змусивши Сербію покладатися на екстрені поставки від Mol, щоб уникнути дефіциту палива.
Акції Mol у понеділок відновилися після внутріодноденних втрат і зросли на 0,4%, збільшивши річний приріст понад 20%, оскільки інвестори врахували очікуване придбання. Компанія вже керує НПЗ у Угорщині, Хорватії та Словаччині.
Зв’язки Орбана як з американським, так і з російським керівництвом, а також готовність Mol допомогти Сербії з постачаннями нафти, ймовірно, стали ключовими факторами укладення угоди. Раніше Сербія заявляла про готовність викупити частку Газпрому, навіть пропонуючи премію, проте російська сторона відмовила, повідомив президент Сербії Александар Вучич. На відміну від Болгарії, яка конфіскувала місцевий НПЗ Lukoil PJSC, щоб запобігти паливній кризі після введення санкцій США, Вучич остерігався такого кроку через ризик погіршення відносин із Росією — основним постачальником природного газу в Сербію.
Це створило можливість для Орбана, який тісно координував дії з Вучичем і просував будівництво нового трубопроводу з Угорщини в Сербію для диверсифікації поставок. Очікується, що проект буде завершений наступного року.
Gazprom Neft придбала контрольний пакет акцій NIS у 2009 році, при цьому уряд Сербії зберіг частку трохи менше 30%. Торги акціями NIS були призупинені на початку минулого року, коли ринкова капіталізація компанії становила близько $1,2 млрд. Крім запобігання потенційній паливній кризі, угода дозволить зберегти понад 13 тис. робочих місць у NIS і забезпечить компанії статус одного з найбільших платників податків у країні — на неї припадає майже 10% доходів державного бюджету.
Окрім НПЗ потужністю 4,8 млн тонн на рік у Панчево, на схід від Белграда, NIS також володіє мережею автозаправних станцій у Сербії, Румунії та Боснії.
