Світовий ринок рослинних олій у лютому 2026 року продемонстрував новий імпульс до зростання, що може посилити інтерес інвесторів до олійноекстракційних заводів (МЕЗів) та інших активів у сегменті переробки олійних культур.
За даними ФАО, середнє значення індексу цін на рослинні олії у лютому становило 174,2 пункту, що на 3,3% вище, ніж у січні, і є найвищим рівнем з червня 2022 року. Підвищення було зумовлене подорожчанням пальмової, соєвої та ріпакової олії, яке переважило зниження котирувань соняшникової. ФАО також зазначає, що навіть попри помірне зниження соняшникової олії у лютому, її ціни все ще залишаються суттєво вищими, ніж рік тому.
Додатковим підтвердженням високої цінової бази є поточні експортні орієнтири в Чорноморському регіоні. За оцінками ринкових джерел, на початку березня українська соняшникова олія торгується на рівні близько $1 280–1 300 за тонну FOB Чорне море, тоді як середній індикатив по нерафінованій соняшниковій олії FOB Azov-Black Sea basin у лютому становив $1 326 за тонну, з діапазоном $1 315–1 330 за тонну.
Водночас сировинний ринок в Україні залишається відносно міцним. За даними UkrAgroConsult, станом на 6 березня ціни на насіння соняшнику в Україні становили близько $535 за тонну DAP, хоча за останній тиждень внутрішні закупівельні ціни дещо знизилися на тлі зростання пропозиції та поповнення запасів переробниками.
Для інвесторів це створює важливий сигнал: у фазі високих цін на олію при відносно стабільній або коригованій вартості насіння зростає потенціал переробної маржі. Саме тому олійноекстракційні заводи з експортною логістикою, доступом до сировини та готовою інфраструктурою можуть знову опинитися у фокусі стратегічних та фінансових інвесторів. Це особливо актуально для України як одного з ключових світових гравців у сегменті соняшникової олії. Високі ціни на готову продукцію підвищують привабливість інвестицій не лише у трейдинг, а й у глибшу переробку агросировини.
Окремим драйвером ринку залишається очікування більш активної політики США у сфері біопалива, що підтримує ціни на соєву олію, а також відновлення попиту на канадську ріпакову продукцію. У сукупності це формує сприятливе глобальне цінове тло для всього комплексу рослинних олій.
На цьому тлі інвестиції в МЕЗи дедалі більше виглядають не лише як ставка на аграрний експорт, а і як спосіб зайти в сегмент із вищою доданою вартістю. Для покупців і партнерів, які оцінюють активи в олійно-жировій галузі, поточна ринкова кон’юнктура може стати аргументом на користь входу в проєкти вже зараз — до того, як зростання цін буде повністю закладене у вартість самих виробничих активів.
