Вступ: масштаб проблеми
Після повномасштабного вторгнення Росії Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу. За оцінками уряду та міжнародних організацій, понад 30% території країни може бути забруднено мінами та нерозірваними боєприпасами. Це становить критичну загрозу для цивільного населення, сільського господарства, інфраструктури та економічного відновлення.
За даними Рахункової палати, через забруднення вибухонебезпечними предметами 9,85 млн га сільськогосподарських земель у десяти регіонах є недоступними для безпечного використання – це майже чверть від площ усіх сільгоспугідь України. З 2022 року і до липня 2025-го розміновано відповідно до національних стандартів у сфері гуманітарного розмінування й повернуто у використання 7750 га сільгоспугідь – лише 0,08% від площі забруднених сільгоспземель. Ще 403 000 га – повернуто в обробіток аграріям у спрощеному порядку.
За таких темпів розмінування, повністю очистити сільськогосподарські землі в Україні від небезпечних предметів і повернути їх належним чином в обробіток, вдасться лише приблизно через 83 роки.
Вирішення проблеми гуманітарного розмінування потребує не лише зусиль держави та міжнародних донорів, але й залучення приватних інвестицій, що може відкрити новий ринок зі стійким попитом протягом десятиліть.
Попит на ринку гуманітарного розмінування
-
Сільське господарство. Україна втрачає мільйони гектарів родючих земель, які не можна обробляти через замінування. Кожен гектар, який повертається в обіг, має пряму економічну вартість для фермерів і держави.
-
Інфраструктурні проєкти. Відновлення доріг, мостів, енергетичних об’єктів та промислових зон неможливе без попереднього очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
-
Безпека громадян. Тисячі цивільних гинуть або отримують поранення через залишені боєприпаси. Соціальний запит на швидке очищення територій є надзвичайно високим.
Інвестиційні можливості
-
Приватні компанії з ліцензіями на розмінування. В Україні вже працюють комерційні оператори, які отримали офіційні дозволи. Інвестори можуть придбати частку в існуючому бізнесі або створити власний.
-
Технології та обладнання. Попит на сучасні дрони, роботизовані системи, металодетектори, броньовану техніку та програмне забезпечення для картографування надзвичайно високий.
-
Партнерство з міжнародними організаціями. Багато донорських програм готові співфінансувати діяльність приватних структур, забезпечуючи стабільний потік контрактів.
-
Страхування та фінансові інструменти. Банки та інвестфонди можуть розробляти спеціальні продукти для підтримки компаній, які працюють у сфері гуманітарного розмінування.
Державна та міжнародна підтримка
-
Україна вже затвердила державну стратегію гуманітарного розмінування, яка передбачає залучення приватного сектору.
-
ЄС, США, Канада, Японія та інші країни надають сотні мільйонів доларів у вигляді грантів, обладнання та технічної допомоги.
-
МФО (EBRD, Світовий банк, USAID) розглядають фінансування програм із розмінування сільгоспземель та інфраструктури.
Як працює бізнес у сфері гуманітарного розмінування
Компанії, які займаються гуманітарним розмінуванням, зазвичай працюють у форматі сервісних операторів, отримуючи замовлення від:
-
державних органів (Міністерство оборони, ДСНС, Міністерство економіки, місцеві адміністрації);
-
міжнародних донорів (EU, USAID, UNDP, G7, Світовий банк, EBRD);
-
приватних компаній (агрохолдинги, девелопери, інфраструктурні компанії, які потребують очищення територій для запуску діяльності).
Основна послуга — повне очищення земельної ділянки чи інфраструктурного об’єкта від мін та вибухонебезпечних предметів з видачею офіційного сертифіката, який дозволяє безпечно використовувати землю.
Ключові елементи бізнес-моделі
-
Ліцензія та акредитація.
-
обов’язкова реєстрація в ДСНС;
-
проходження сертифікації міжнародних стандартів (IMAS).
-
-
Інвестиції у персонал.
-
навчання саперів у сертифікованих центрах;
-
формування команд (10–20 осіб на один саперний загін);
-
постійні витрати на страхування життя і здоров’я співробітників.
-
-
Інвестиції в обладнання.
-
металодетектори ($2 000–10 000 за одиницю);
-
дрони з магнітометрами ($20 000–50 000);
-
роботизовані комплекси ($200 000–500 000);
-
спеціалізована техніка (броньовані машини, квадроцикли, екскаватори з дистанційним управлінням).
-
-
Джерела доходів.
-
державні тендери на очищення територій;
-
міжнародні гранти та контракти з донорами;
-
приватні замовлення від агробізнесу, девелоперів, логістичних компаній.
-
-
Масштабованість.
-
компанія може одночасно вести кілька саперних загонів;
-
залучати партнерів-аутсорсерів у суміжних сегментах (GIS-карти, топографія, техніка).
-
Фінансова модель: витрати і доходи
Стартові інвестиції
-
Ліцензування, акредитація, навчання персоналу — $200 000–300 000.
-
Базове обладнання для одного загону (10–15 осіб) — $500 000–700 000.
-
Робочий капітал (зарплати, логістика, страхування, офіс, маркетинг) на 6–12 міс. — $300 000–400 000.
Мінімальний вхід у бізнес: від $1–1,5 млн.
Продаж компанії в сфері гуманітарного розмінування вибухонебезпечних предметів
Операційні витрати
-
Зарплати саперів і техніків: $1 200–2 000/міс. на людину.
-
Страхування життя персоналу: $500–1 000/рік.
-
Амортизація обладнання: $50 000–100 000/рік на загін.
-
Логістика та обслуговування техніки: $5 000–10 000/міс.
Доходи
-
Середня вартість очищення 1 га: $1 000–5 000 (залежно від складності та регіону).
-
Один загін може очистити 20–30 га/міс. (у складних випадках — менше, 5–10 га).
-
Виручка на загін: $500 000–1 000 000 на рік.
Окупність та прибутковість
-
ROI (окупність інвестицій): 2–4 роки.
-
Рентабельність операційної діяльності: 20–35% (за рахунок постійного попиту та донорських контрактів).
Приклади моделей інвестування
-
Equity-партнерство.
Інвестор входить у частку компанії, яка вже має ліцензію та контракти. -
Фінансування обладнання.
Інвестор купує техніку, яку оператор використовує на контрактах, і отримує частину прибутку. -
Project-based фінансування.
Інвестор фінансує конкретне замовлення (наприклад, очищення 500 га для агрохолдингу), а потім отримує відсоток від оплаченого контракту.
Ризики та виклики
-
Регуляторні бар’єри. Ліцензування та контроль державних органів є обов’язковою умовою.
-
Високі витрати на старт. Закупівля обладнання та підготовка персоналу вимагають значних інвестицій.
-
Безпекові ризики. Робота у зоні бойових дій або поруч із ними може створювати загрози для персоналу та активів.
Висновок
Інвестиції в бізнес із гуманітарного розмінування в Україні поєднують високу соціальну значимість і стабільну економічну доцільність. Враховуючи масштаби замінованих територій (понад 170 тис. кв. км) та гарантовану підтримку з боку держави й міжнародних донорів, цей ринок залишатиметься актуальним щонайменше протягом наступних 10–15 років.
Для приватних інвесторів цей ринок може стати одним із найбільш перспективних у найближче десятиліття — поєднанням соціальної місії та стійкого фінансового результату.
