90% підприємців в Україні не мають шансу на залучення інвестицій для розвитку

90% підприємців в Україні не мають шансу на залучення інвестицій для розвитку

Анатолій Амелін Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future: "90% не мають шансу на залучення інвестицій (не про кредити чи ґранти) для розвитку від слова ...

Досить часто (два-три рази на тиждень) я спілкуюся з українськими підприємцями, яких хочуть розвиватися і просять мене допомогти з інвестиціями або самому проінвестувати. Що засмучує, український бізнес (його власники) не мають і близько інвестиційної культури та розуміння, як працюють інвестиції.

Давайте визначимося з поняттями:

Інвестор — це фізична чи юридична особа, яка вкладає свої кошти у різні проекти, компанії чи активи з метою отримання прибутку у майбутньому.

Інвестори можуть бути приватними особами, інвестиційними фондами, компаніями чи навіть державами.

Інвестиції - це вкладення коштів у різні активи для одержання прибутку чи досягнення інших вигод у майбутньому.

А тепер, суб'єктивно, перелік ключових проблем (з якими стикаюсь), чому більшості українського бізнесу «не світить» залучення інвестицій та інтенсивний розвиток найближчий час:

1. Найсмішніше та найжахливіше те, що українські бізнесмени масово плутають інвестора та «спонсора» (це не жарт). Компанії реально говорять про залучення інвестицій, але про повернення інвестицій, вигоду для інвестора ні думок, ні розмови немає. Є очікування «манни небесної».

2. Компанії, які шукають інвестиції, не розуміють (і не хочуть зрозуміти) мотивації інвестора. Інвестор хоче заробити, вигідно інвестувати свій капітал, щоб через час повернути його назад з прибутком. Кожен інвестор, роблячи інвестиції, думає про те, як він буде виходити з бізнесу, в який проінвестував. А компанії просто хочуть взяти гроші і щоб від них відчепилися.

3. Неготовність проєкту, під який залучають інвестиції:

Аналізу ринку немає, бізнес-плану немає, інвестиційної оцінки немає (NPV, IRR, PI, PP) і навіть якщо є бізнес-план та інвестиційна оцінка проєкту, то немає пропозиції для інвестора (оцінка ефективності його інвестиції). Нема про що говорити.

4. Віртуальні припущення для оцінки проєкту. Іноді, на перший погляд, проєкт здається цікавим, але починаєш копати і вилазять «дірки»:

— Нереалістична модель залучення фінансування, взята зі стелі.
— Ліва ставка дисконтування.
— Нереальна вартість капіталу.
— Дивні гіпотези розвитку ринку.
— Відсутність реального розуміння організації ефективних бізнес-процесів.

5. Неготовність компанії для входження інвестора. Насамперед, мова про прозорість бізнесу. Часто податковий, бухгалтерський та управлінський облік — це три різні всесвіти. Найпоказовіший — управлінський — і невідповідність йому всіх інших типів звітності — явна ознака високих ризиків для інвестора.

6. Відсутність системи корпоративного управління. Корпоративне управління — це система правил, практик і процесів, з яких здійснюється управління та контроль над діяльністю підприємства. Ця система визначає взаємовідносини між керівництвом компанії та акціонерами. Найчастіше в українських компаніях головний акціонер він же і директор компанії.

Тобто, компанія критично залежить від однієї людини (акціонера та керівника в одній особі). На ньому і стратегія, і команда, і партнери, і постачальники. Не дай Бог, що трапляється і компанія накривається «мідним тазиком».

7. Неправильне структурування партнерства. Тут може бути все, що завгодно. Починаючи від корпоративної структури, розподілу часток до відсутності акціонерної угоди, що визначає систему взаємодії партнерів, вирішення спорів, підходи до оцінки вартості та ефективності бізнесу та механізм виходу з бізнесу. Найчастіше зустрічається тупикова модель — розподіл часток 50/50. Хто у темі — знають, що за такої моделі компанія заручник кожного партнера одночасно, що створює непередбачувані ризики.

8. Відсутність проведеної домашньої роботи з підготовки до угоди:

— Немає актуального аудиту фінансової звітності.
— Немає аналізу юридичних ризиків (включаючи судові суперечки, борги).
— Неефективна корпоративна структура.
— Неадекватно роздутий штат.

9. Ну і останнє: невміння презентувати та вести перемовини. Дуже часто зі мною починають розмову не з інвестиційного тизеру або інфо мемо, а з тони макулатури з описом всього. Інвестор дуже цінує свій час, і вміння правильно донести інформацію розуміючи мотивацію інвестора — це секрет успіху.

10. А ні. Ще одне. Жадібність. І це стосується не тільки формату партнерства і вигід для всіх сторін, а і небажання витрачати кошти на залучення консультантів. І так зійде, «в мене ж крута ідея».

Це короткий перелік причин того, чому компаніям «не світять інвестиції» та розвиток.

Читайте також "Чому часто не вдається продати бізнес в Україні?" Олексій Олейніков, керуючий партнер InVenture про те, чому руйнуються угоди і найчастіше власникам не вдається продати бізнес або активи в Україні

Читайте також