BGV Group Management, інвестиційна група Геннадія Буткевича, розглядає модернізацію систем водоочищення та управління міською комунальною інфраструктурою як один із пріоритетних напрямів інвестування в Україні.
Компанія планує створити повноцінного приватного оператора комунальних послуг — multi-utility-компанію, яка зможе працювати у сферах водопостачання, водовідведення, теплоенергетики та енергомодернізації.
Першочерговим напрямом стануть очисні споруди в українських містах. Для формування економічно стійкого портфеля BGV розглядає інвестиції на рівні €50–60 млн.
Матеріал адаптовано для InVenture на основі інтерв’ю Олексія Тимофєєва для Forbes Ukraine.
Інвестиційна стратегія BGV у комунальній інфраструктурі
— Які інфраструктурні напрями сьогодні є пріоритетними для BGV Group?
— Найбільш перспективними напрямами є енергомодернізація, модернізація систем очищення води та комплексне управління водоканалами.
Наша стратегічна мета — створити повноцінного приватного оператора комунальних послуг зі сталою фінансовою моделлю. Ми не розглядаємо ці активи як короткострокові інвестиції, які можна буде продати після завершення війни.
Йдеться про формування довгострокового інфраструктурного бізнесу, здатного обслуговувати міста та інвестувати в оновлення критичних систем.
— Яку роль у цій моделі відіграє енергетика?
— Енергетика для нас не є самоціллю. Вона може бути точкою входу у значно більший інфраструктурний проєкт.
Наприклад, встановлення газової когенерації може стати першим етапом створення приватного оператора теплокомуненерго. Спочатку інвестор забезпечує об’єкт власною генерацією, а згодом переходить до комплексного управління інфраструктурою.
Темпи інвестування залежать від того, наскільки швидко вдається знайти міста, готові передавати окремі об’єкти або системи у приватне управління.
Чому складно масштабувати енергоефективні проєкти
— У чому головна проблема інвестицій в енергоефективність?
— Основне обмеження — складність масштабування.
Об’єкти розташовані в різних містах, а щодо кожного проєкту потрібно окремо домовлятися з місцевою владою. Через це енергомодернізацію складно швидко перетворити на великий системний бізнес.
Для створення прибуткової моделі інвестору необхідно сформувати портфель щонайменше у 20–30 містах.
Енергоефективні проєкти мають бути частиною ширшої інфраструктурної стратегії. Вони потребують значних капітальних вкладень у модернізацію обладнання, а середній строк окупності становить близько 10 років.
Очисні споруди як пріоритетний напрям
— Чому BGV починає саме з модернізації очисних споруд?
— Очисні споруди є одним із найкритичніших елементів міської інфраструктури.
Значна частина українських об’єктів водоочищення не забезпечує необхідної потужності та якості очищення. Близько 30% стічних вод, за наявними оцінками, можуть скидатися без належного очищення.
З інвестиційного погляду це ринок із величезною незадоволеною потребою та практично відсутньою конкуренцією. Водночас він залишається складним для входу через регулювання, тарифи та необхідність домовлятися з муніципалітетами.
— Які міста перебувають у вашому фокусі?
— Передусім розглядаємо міста з населенням до 100 000 осіб.
У таких громадах більшість питань можна вирішувати безпосередньо на рівні місцевої влади. Нас цікавлять міста, які готові забезпечити економічно прийнятні умови для інвестора, включно з переглядом тарифної політики.
Декілька десятків громад уже демонструють потенційний інтерес. Приблизно десять міських голів висловили готовність обговорювати співпрацю з можливим переходом до державно-приватного партнерства.
Однак підготовка такого партнерства може тривати близько року. Найскладнішим питанням зазвичай стає пошук компромісу щодо тарифів.
Яким має бути тариф для залучення інвестицій
— Чому чинні тарифи не дозволяють модернізувати водоканали?
— У більшості обласних центрів тариф на воду та водовідведення перебуває в межах 30–40 грн за кубометр. У Києві він становить близько 35 грн.
Для порівняння, у Варшаві вартість аналогічної послуги може сягати приблизно 175 грн у перерахунку на кубометр.
За нашими оцінками, лише для підтримання нинішнього рівня роботи водоканалів без повноцінної модернізації тариф мав би становити близько 100 грн за кубометр.
Коли тариф не покриває економічно обґрунтованих витрат, водоканал не має коштів ані на оновлення обладнання, ані на залучення приватного капіталу. Інвестор не може вкладати десятки мільйонів євро в систему, яка не генерує достатнього грошового потоку для повернення інвестицій.
Тому готовність місцевої влади поступово приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня є однією з головних умов співпраці.
Бюджет і строк окупності проєктів
— Скільки коштує модернізація очисних споруд одного міста?
— Для міста з населенням близько 20 000 осіб обсяг інвестицій може становити приблизно €3 млн.
Для створення повноцінного портфельного бізнесу необхідно інвестувати орієнтовно €50–60 млн.
Середній строк окупності таких інфраструктурних проєктів становить близько 10 років. Це довгі інвестиції, тому для нас особливо важливі прогнозованість тарифів, довгострокові договори та зрозуміла модель взаємодії з містом.
— Яким має бути масштаб бізнесу?
— Ідеальна модель BGV — портфель очисних споруд приблизно у 30 містах із загальною чисельністю населення близько 2 млн осіб.
Такий масштаб дозволить централізувати управління, закупівлі, технічну експертизу та фінансування. Окремий об’єкт може бути складним із погляду економіки, однак портфель із десятків міст формує більш стійку бізнес-модель.
Строки реалізації інвестиційної програми
— Коли планується запуск перших проєктів?
— Реалізація пілотного проєкту триватиме приблизно два роки.
До кінця 2026 року плануємо укласти угоди щонайменше з трьома містами. Паралельно з будівництвом перших об’єктів шукатимемо наступні громади для розширення портфеля.
Якщо не вдасться сформувати достатній пайплайн серед міст із населенням до 100 000 осіб, розглядатимемо громади з населенням близько 50 000–60 000 осіб.
Технічно та фінансово проблему очищення стічних вод по всій Україні можна значною мірою вирішити протягом трьох-п’яти років комплексної модернізації. Але для цього потрібні системні рішення, значний приватний капітал і готовність муніципалітетів до співпраці.
Концесії та приватне управління водоканалами
— Які ще формати інвестування розглядає BGV?
— Другим пріоритетом після очисних споруд є управління водоканалами.
Це може бути концесія, корпоратизація підприємства або довгострокова оренда цілісного майнового комплексу.
На відміну від окремих проєктів модернізації очисних споруд, у випадку управління водоканалами більший масштаб є перевагою. Чим більше міст або споживачів обслуговує оператор, тим більше можливостей для оптимізації витрат, залучення фінансування та впровадження єдиних стандартів управління.
При цьому BGV не планує створювати великі внутрішні інженерні підрозділи під кожен напрям. Під конкретні проєкти залучатимуться спеціалізовані інженерні та технологічні компанії.
Як фінансуватимуться проєкти
— Чи планує BGV залучати інших приватних інвесторів або спеціальні інфраструктурні фонди?
— На першому етапі такої необхідності немає. BGV сама є інвестиційною компанією, а основу доступного капіталу формують доходи корпорації АТБ.
Пілотну фазу ми маємо профінансувати власним коштом. Після того як буде підтверджено економіку проєктів і створено перший портфель, можна буде розглядати партнерства, банківське кредитування та інші джерела капіталу.
Минулого року BGV інвестувала близько $100 млн в інші напрями, тому ресурс для фінансування перших проєктів з модернізації очисних споруд у групи є.
Для нас інвестиції в українську інфраструктуру — це не лише питання внутрішньої норми дохідності. Це довгострокова інвестиція в якість життя, екологічну безпеку та здатність українських міст залишатися придатними для проживання й розвитку бізнесу.
