У мирний час «найкраща інвестиція» асоціюється з нерухомістю, акціями чи стартапами. Проте в умовах повномасштабної війни Україна вимушена переглянути поняття вигідного вкладення коштів. Сьогодні найвищу віддачу дає не купівля квартир чи бізнесу, а підтримка оборонних ініціатив, здатних завдати відчутного удару по ворогу.
З точки зору суспільного блага та безпеки України, перспектив відновлення національної економіки та будь якого бізнесу, підтримка оборонних ініціатив через донати на дрони має найбільший “ROI” — повернення у вигляді збережених життів, зруйнованої економіки ворога та підвищення шансів на перемогу.
Чому саме удари по НПЗ
Нафтопереробні заводи — одна з ключових точок російської економіки.
Джерело доходів: Росія отримує мільярдні прибутки від експорту нафтопродуктів, фінансуючи ними війну.
Військова логістика: паливо — критичний ресурс для танків, літаків і ракет. Ураження НПЗ ускладнює постачання армії.
Психологічний ефект: вибухи на глибині території РФ створюють атмосферу уразливості, ламають міф про «недосяжність».
Тому кожен успішний удар дрона по НПЗ — це не лише знищена інфраструктура, а й стратегічний мінус для ворога.
Залежно від методики оцінки, 21% потужностей переробки російської нафти — це приблизно $70–75 млрд збитків. З точки зору недоотримання доходів 21% російської нафтопереробки дорівнює 1,13 млн барелів на добу × $62 (Urals) за барель ≈ 70 млн $ на добу* 365 днів = $25,5 млрд на рік!
Удари України по російських НПЗ
З початку серпня Україна активізувала удари по нафтопереробних заводах на території Росії. Вони забезпечують паливом населення країни, а також угруповання армії РФ, що бере участь у повномасштабному вторгненні.
Удари з подальшим тимчасовим виведенням НПЗ з ладу припали на пікове споживання бензину у РФ. Це пов’язано з туристичним сезоном та сільськогосподарськими роботами.
Станом на кінець серпня 2025 року Україна сумарно уразила 21% потужностей переробки російської нафти. Серед останніх атак силами безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберта Бровді “Мадяра” разом з ГУР було уражено Куйбишевський НПЗ в Самарській області (7 мільйонів тонн переробки нафти, або 2,5% від загального обсягу нафтопереробки) та Афіпський НПЗ в Краснодарському краї (6,25 мільйона тонн нафти або 2,2% від загального обсягу).
Сьогодні дефіцит бензину торкнувся на всіх підконтрольних загарбникам територіях України у тому числі в Криму, а також на півдні та далекому сході Росії.
Донат як інвестиція з максимальним ROI
У фінансовій термінології інвестиція оцінюється за показником ROI (return on investment) — співвідношення вкладених коштів і отриманої вигоди.
Класична інвестиція: $1000 у бізнес може повернутися через роки прибутками у десятки відсотків.
Донат на дрони: ті ж $1000 можуть допомогти купити деталі для БПЛА, який знищить резервуар пального на мільйони доларів!
Таким чином, ефективність «донатної інвестиції» вимірюється не прибутком для особистого гаманця, а вигодою для всієї країни — наближенням перемоги та зниженням ресурсів агресора.
Після війни українські бізнеси отримають одночасно зростання внутрішнього попиту, доступ до зовнішніх ринків, інвестиційний капітал і державну підтримку. Це унікальне поєднання створить умови для динамічного розвитку майже в усіх секторах – від агробізнесу й виробництва до технологій та інфраструктури.
Сценарії ситуації при яких росія втратить 50%, 70% та 90% натопереробки та транспортування нафти
1. Втрати 50% (частковий параліч системи)
Військово-політичні фактори
- Масовані атаки дронів та високоточних ракет по ключових НПЗ (наприклад, в Поволжі, під Москвою та на Уралі).
- Вибуття з ладу великих нафтопереробних заводів (Рязань, Нижньокамськ, Кириши).
- Посилення санкцій: повна заборона постачання обладнання, технологій та каталізаторів для крекінгу й гідроочистки.
Технічні наслідки
- Припинення роботи половини НПЗ через пожежі, аварії або брак обладнання для ремонту.
- Порушення роботи трубопровідної системи «Дружба» та часткове знищення об’єктів «Транснафти».
Економічний ефект
- Переробка нафти скорочується з ~260 млн тонн/рік до ~130 млн тонн.
- Падіння експорту нафтопродуктів на 40–50%.
- Мінус $90–100 млрд валютної виручки щорічно. Бюджет втрачає щонайменше 5–6 трлн рублів доходів.
- Дефіцит бензину і дизеля на внутрішньому ринку, зростання цін, але ще зберігається мінімальна стабільність системи.
Вплив на життя:
- Бензин і дизель дорожчають у 2–2,5 рази.
- Збої у постачанні палива в регіони (особливо віддалені: Сибір, Далекий Схід).
- Подорожчання продуктів харчування та логістики на 20–30%.
- Але ще зберігається мінімальна стабільність у великих містах (Москва, Санкт-Петербург).
2. Втрати 70% (глибока енергетична криза)
Військово-політичні фактори
- Систематичні удари по всій мережі НПЗ та транспортних вузлах, у т.ч. Чорноморські порти (Новоросійськ, Туапсе).
- Пошкодження ключових магістральних трубопроводів («Балтійська трубопровідна система», «Східний Сибір – Тихий океан»).
- Вихід з ринку Індії та Китаю через вторинні санкції, які перекривають доступ до танкерів та страхування.
Технічні наслідки
- 2/3 НПЗ недієздатні через відсутність каталітичних систем, обладнання та хімічних реагентів.
- Порти не можуть експортувати нафту через руйнування інфраструктури і блокаду.
- Логістика нафти залізницею не здатна компенсувати втрати.
Економічний ефект
- Переробка нафти падає до ~70–80 млн тонн/рік.
- Експорт сирої нафти скорочується більш ніж удвічі.
- Внутрішній дефіцит пального стає хронічним, запускаються процеси карткового постачання палива.
- Виручка падає з $180–200 млрд до $50–60 млрд/рік. Мінус $120–140 млрд щорічно.
- ВВП Росії падає на 10–15% лише за один рік. Дефіцит бюджету досягає 10–12 трлн рублів, що змушує друкувати гроші.
Вплив на життя:
- Паливо переходить на нормовану (карткову) систему: водії можуть купувати обмежені літри на тиждень.
- Дефіцит авіаційного палива — скорочення внутрішніх авіаперельотів на 50–60%.
- Масові перебої з постачанням товарів у регіони, пусті полиці в магазинах у віддалених містах.
- Інфляція зростає до 30–40% річних.
- Масові протести в регіонах із низьким рівнем доходів.
3. Втрати 90% (колапс енергетичної системи)
Військово-політичні фактори
- Повна зупинка більшості НПЗ через комбіновані удари (дрони + ракети + кібератаки).
- Знищення або блокування основних портів експорту (Новоросійськ, Приморськ, Усть-Луга).
- Санкційний тиск до рівня ембарго: конфіскація танкерного флоту «Совкомфлоту», заборона третім країнам купувати російську нафту.
Технічні наслідки
- 90% нафтопереробки зупинено, НПЗ у Росії стають металобрухтом через відсутність ремонтних можливостей.
- «Транснафта» втрачає контроль над системою магістральних трубопроводів — обвал експорту.
- Єдине джерело постачання палива — імпорт з Китаю та Ірану, але в дуже обмежених обсягах.
Економічний ефект
- Переробка скорочується з ~260 млн тонн до <30 млн тонн/рік.
- Росія втрачає 60–70% валютної виручки від енергоекспорту. Доходи від експорту нафти та нафтопродуктів скорочуються з $180–200 млрд до менше ніж $20 млрд/рік.
- Бюджетний дефіцит сягає 20–25% ВВП (≈ $400–450 млрд), рубль стрімко девальвує у 5–10 разів, гіперінфляція перевищує 100% на рік.
- Внутрішній ринок пального колапсує: масовий дефіцит, зрив агросезонів і транспортування, часткова паралізація економіки.
Вплив на життя:
- Масовий дефіцит бензину та дизеля — паливо доступне лише армії та стратегічним галузям.
- Транспортний колапс: автобуси та вантажівки стоять без пального, зупинка агросектору (неможливо провести посівні та жнива), залізниця працює обмежено.
- У містах — дефіцит продуктів, води, медикаментів.
- Блекаути через відсутність дизельних генераторів та аварії в інфраструктурі.
- Різке зростання смертності, соціальний хаос, масова міграція з регіонів до Москви та за кордон.
- Фактична втрата статусу "енергетичної наддержави".
Соціальний ефект: єдність і відповідальність
Ще один аспект — згуртування суспільства. Донати на дрони стали своєрідною формою народного інвестування у власну безпеку. Кожен українець може відчути причетність: навіть невеликий внесок у кількасот або краще тисяч гривень стає частиною великої перемоги. Це підвищує рівень довіри та солідарності в суспільстві, що є не менш важливим ресурсом, ніж гроші.
Безумовно, важливими є донати на медицину, гуманітарку чи відновлення інфраструктури. Але якщо розглядати короткостроковий і стратегічний вплив, удари по НПЗ мають унікальну ефективність. Вони паралізують ворога «тут і зараз», одночасно економлячи ресурси України у майбутньому.
Мадяр та дрони
Позивний Мадяр добре відомий багатьом українцям. Це командир аеророзвідки, який ще з 2014 року займається розвитком дронових технологій у війську. Після 2022 року його діяльність стала публічною: він регулярно оголошує збори на БПЛА, показує результати ударів, звітує перед суспільством. Саме прозорість і довіра стали причиною того, що тисячі людей віддають свої гроші в його збори без сумнівів.
"Бензин стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта - швидкозгореними", Роберт Бровді
Можливо для когось «Донати Мадяру на дрони — це найкраща інвестиція» прозвучить провокаційно, та буде сприйнята як іронічна метафора, але вона точно відображає дух часу. Сьогодні кожна гривня, вкладена в оборону, працює як мільйон у майбутнє — у збережене життя, безпечні міста й можливість колись знову інвестувати у мирні проєкти.
Ми в InVenture регулярно підтримуємо збори Роберта Бровді та його команди й запрошуємо Вас приєднатися до найкращої інвестиції — у Ваше майбутнє та долю майбутніх поколінь. Офіційний Telegram канал Мадяра зі зборами коштів та яскравими кадрами знищення ворога.
Також будемо раді допомогти засновникам перспективних mil tech проектів в Україні із залученням інвестицій.
