Повномасштабна війна радикально змінила інвестиційний ландшафт України. Те, що раніше вважалося ринковим ризиком, сьогодні стало питанням операційної стійкості бізнесу. Для private equity це — момент істини.
До переходу в сферу прямих інвестицій (private equity) я працювала інвестиційним банкіром у Goldman Sachs у Лондоні в підрозділі злиттів та поглинань (M&A) у секторі технологій, медіа та телекомунікацій. Ми супроводжували складні транскордонні угоди, стратегічні придбання та первинні публічні розміщення акцій (IPO). Раніше в межах роботи в банку я також долучалася до випусків суверенних облігацій України та Литви. Там я навчилася будувати фінансові моделі, оцінювати ризики та працювати з багаторівневою структурою угод.
Але 2022 рік показав різницю між аналізом і відповідальністю.
Після початку повномасштабної війни я тимчасово долучилася до сімейного агробізнесу в Україні, щоб допомогти стабілізувати його діяльність в умовах високої невизначеності. Це був період, коли експортні маршрути руйнувалися, логістика змінювалася щотижня, а ліквідність потребувала щоденного контролю. Рішення доводилося ухвалювати швидко, часто без повної інформації, і брати за них відповідальність.
Саме тоді я по-іншому подивилася на private equity.
У подальшій роботі в private equity в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) цей досвід набув системного виміру. Інвестиції на ринках із підвищеним рівнем ризику показують: довгостроковий результат визначається не лише параметрами угоди чи рівнем оцінки, а здатністю компанії адаптуватися до структурної невизначеності. У волатильному середовищі саме цей фактор визначає, чи здатна компанія зберегти операційну стійкість і створити довгострокову вартість.
Що змінилося для інвесторів
Український M&A-ринок за час війни скоротився за обсягами, але не зник. Угоди продовжують відбуватися, хоча їхня структура та оцінки суттєво змінилися. Інвестори стали вибірковішими та більш вимогливими до якості активів.
Головні зміни сьогодні такі:
1. Ризик став багатовимірним.
Тепер це не лише макроекономіка чи валютні коливання. Це безпека персоналу, фізична інфраструктура, альтернативні логістичні маршрути і стійкість енергосистеми.
2. Управління важливіше за фінансову інженерію.
Інвестор оцінює не тільки фінансові показники, а здатність менеджменту перебудувати бізнес у кризі. Гнучкість, швидкість рішень, якість корпоративного управління — ключові фактори.
3. Горизонт інвестицій подовжився.
Традиційні сценарії виходу — IPO чи продаж стратегічному інвестору — стали менш передбачуваними. Це змушує фонди працювати з операційною ефективністю, а не лише з мультиплікаторами.
Фактор, про який не можна мовчати
Досвід інвестування в країнах із підвищеним ризиком підтверджує: у кризові періоди капітал слідує не лише за прибутковістю, а й за передбачуваністю правил гри. Окрім воєнних ризиків, існує ще один елемент, який впливає на інвестиційні рішення, — передбачуваність правозастосування.
Іноземні інвестори уважно стежать за сигналами з ринку щодо можливого тиску на бізнес, довготривалих кримінальних проваджень без процесуального руху, блокування активів чи корпоративних конфліктів, які затягуються роками. Навіть поодинокі кейси можуть створювати ефект системного ризику, якщо вони стають частиною публічного дискурсу.
Private equity працює з довгим горизонтом. Інвестор повинен розуміти, що його право власності буде захищене, а спір вирішений у суді, а не в інформаційному просторі.
Саме тому незалежна та ефективна судова система є не абстрактною реформою, а прямою економічною передумовою збереження інвестиційного інтересу до України. Без неї премія за ризик залишатиметься високою незалежно від військової ситуації.
Де інвестиційні можливості?
Попри ризики, Україна має конкурентні переваги.
Агросектор
Один із найсильніших у Європі. Тут private equity може працювати з модернізацією виробництва, переробкою та підвищенням доданої вартості.
Інфраструктура та відбудова
Масштаб майбутньої реконструкції вимагатиме поєднання державних коштів, міжнародних гарантій та приватного капіталу. PE-фонди можуть стати операційним партнером у реалізації великих проєктів.
Технології та інженерія
Українська технічна школа та швидкість адаптації створюють потенціал для розвитку технологічних компаній із глобальним ринком.
Що визначатиме розвиток private equity
Ринок private equity в Україні не розвиватиметься за класичною моделлю мирного часу. Його траєкторія залежатиме від трьох факторів:
- реального прогресу в судовій реформі та гарантій захисту права власності;
- участі міжнародних фінансових інституцій у розподілі воєнних ризиків;
- посилення стандартів корпоративного управління в українських компаніях.
Війна оголила слабкі сторони системи, але водночас продемонструвала стійкість українського бізнесу. Private equity сьогодні — це не про агресивну оптимізацію структури капіталу. Це про відповідальність, управління та готовність працювати в умовах невизначеності.
І саме ці якості визначать, хто залишиться на ринку України не лише після перемоги, а й у період, коли країна відбудовується та формує нову економічну модель.
