Україна як інвестиційна можливість: хто інвестує під час війни і навіщо

Війна триває майже чотири роки, але український бізнес продовжує працювати, адаптуватися та шукати шляхи розвитку. Парадоксально, але саме потреба у глобальній відбудові та інтеграції до ЄС формує унікальний ринок для довгострокових інвестицій, орієнтованих на нормалізацію. Про це свідчать і дані Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), і активність міжнародних фінансових організацій (МФО), і, найголовніше, поступове повернення довіри інвесторів.

Стійкість всупереч усьому

Попри очевидні ризики, індекс інвестиційної привабливості Європейської Бізнес Асоціації показує незначну позитивну динаміку. Скептицизм інвесторів знижується порівняно з піковими роками завдяки двом ключовим факторам: потужній міжнародній підтримці та відновленню внутрішнього попиту. Українська економіка виявилася набагато стійкішою, ніж прогнозували песимістичні сценарії 2022 року.

Це не означає, що проблем немає. Війна залишається головним фактором ризику, який стримує масштабні інвестиції. До неї додаються системні виклики: корупція, недосконале законодавство, особливо в судовій системі. Але саме усвідомлення цих бар'єрів може бути поштовхом до змін і стати індикатором для інвесторів, готових фінансувати структурні реформи.

Сектори майбутнього: куди йдуть гроші

Найбільший потенціал для інвесторів зосереджений у декількох ключових напрямках, де війна створила попит на нові, сучасні рішення:

• Аграрний сектор та глибока переробка. Агросектор залишається природною перевагою України. Чорноземи, потужний земельний банк, досвід експорту — все це в поєднанні з перспективою євроінтеграції створює міцний фундамент для довгострокових вкладень. Проте інвестиції зміщуються від простого вирощування до створення доданої вартості. Це інвестиції у глибоку переробку та альтернативну логістику (річкові порти, перевантажувальні термінали на західних кордонах), що знижує залежність від Чорноморського коридору.
• Енергетика та децентралізація. Реконструкція та модернізація енергетичних об'єктів включає не лише відновлення старого, але й побудову нового. Фокус зміщується на децентралізацію генерації. Відновлювана енергетика (сонячні та вітрові станції), системи накопичення енергії (ESS) та модернізація мереж для Smart Grid отримують пріоритетну підтримку міжнародних партнерів. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує виділити близько €1 млрд на підтримку енергетичного сектору України у 2025 році.
• Оборонно-промисловий комплекс (ОПК). Високотехнологічні оборонні розробки, зокрема виробництво БПЛА, системи РЕБ та кібербезпека, стали стратегічно важливим і швидко зростаючим напрямком. Локалізація виробництва та спільні підприємства в ОПК мають державну підтримку і внутрішній та міжнародний попит.
• IT-сектор та інновації. Український технологічний сектор довів свою виняткову стійкість, зберігаючи команди та виконуючи контракти. Інвестиції в інноваційні технології та стартапи мають величезний потенціал, оскільки український IT вже глибоко інтегрований у глобальний ринок.
• Інфраструктура та нерухомість. Потреба у створенні сучасних доріг, мостів, логістичних хабів та особливо нового житла величезна. Це можливість створити інфраструктуру, що відповідатиме європейським стандартам. Нерухомість у регіонах, які вже відбудовуються, пропонує можливості як у житловому, так і в комерційному сегменті.

Міжнародна підтримка та страхування ризиків

Основними інвесторами в Україну залишаються міжнародні фінансові організації (МФО) та уряди країн-партнерів. На тлі припинення значної військової підтримки від США, лідерство у наданні допомоги та фінансуванні відбудови повністю перейшло до Європи. Найбільші обсяги допомоги та нові зобов’язання беруть на себе Інституції ЄС, а також Франція, Німеччина, Велика Британія та інші європейські країни, які суттєво наростили свої асигнування. Ця підтримка є прямою інвестицією європейських партнерів у майбутню стабільність регіону.

Запуск Ukraine Investment Framework (UIF) та активізація міжнародних інструментів, таких як гарантії MIGA, DFC та урядові механізми, є критичними. Вони створюють інструменти страхування військових ризиків, перетворюючи високий ризик на керований. Це конкретні кроки, які знижують бар'єри для входження іноземного капіталу та дозволяють західним фінансовим інститутам співпрацювати з українськими компаніями.

Що потрібно змінити: шлях до Європи

Розкриття інвестиційного потенціалу України залежить від успішності системних реформ. Без цього довіра інвесторів залишатиметься обмеженою.

• Верховенство права та антикорупція є конкретними умовами, за яких інвестори готові ризикувати своїми вкладеннями. Покращення регуляторного середовища, боротьба з корупцією та реформа судової системи — пріоритет № 1. Гарантії держави мають працювати не на папері, а в реальності.
• Людський капітал. Попри високу кваліфікацію українських фахівців, війна спричинила міграцію. Інвестиції у репатріацію кадрів, створення інноваційних освітніх програм та розвиток навичок для відбудови є необхідною умовою для довгострокового зростання.
• Євроінтеграція. Україна приводить свої закони та стандарти у відповідність до норм ЄС. Це означає, що вкладення одразу створюються за європейським зразком, що мінімізує майбутні витрати на їхню адаптацію після вступу. Інвестуючи в Україну, інвестор отримує доступ до майбутнього єдиного ринку ЄС.

Вікно можливостей

Україна зараз — це ризик і можливість одночасно. Високі короткострокові ризики очевидні, але довгострокові перспективи, пов’язані з відбудовою та інтеграцією в європейську економіку, створюють унікальне вікно можливостей.

Потенціал України як аграрної та промислово розвиненої країни залишається високим. Війна створює потребу в величезних коштах на відбудову, але водночас формує попит на нову, сучасну інфраструктуру, технології, управлінські підходи. Інвестори, які входять на ринок зараз, формуватимуть його майбутнє, отримуючи переваги першопрохідців на ринку, що перебуває на старті глобального переформатування.

Це не заклик до наївного оптимізму. Український бізнес довів свою стійкість, міжнародна підтримка зростає, а реформи, хоч і повільно, але рухаються вперед. Для тих, хто готовий дивитися за горизонт короткострокових ризиків, Україна пропонує можливості, яких не знайти в стабільніших, але й більш насичених ринках.

Питання не в тому, чи варто інвестувати в Україну. Питання в тому, коли почати і які можливості будуть втрачені для тих, хто чекатиме завершення всіх процесів.