Романе, наше перше з Вами інтервю було взято ще у 2014 році, коли Росія зробила перший крок по окупації територій України. Тепер же, 2022-го почалося повномасштабне вторгнення. Тому пропонуємо сфокусуватися на питаннях виживання економіки в умовах війни, запозиченні найкращих кейсів та адаптації успішного досвіду Ізраїлю.
1. Ізраїль відомий серйозними досягненнями у сфері виробництва military дронів – сучасного виду озброєння, наявність та ефективність якого виходить на перший план, впливаючи на результат війни. Який шлях пройшла ця індустрія в Ізраїлі?
Перші БПЛА в Ізраїлі зявилися ще у 1971 році – це були американські дрони Firebee 147l, адаптовані для потреб місцевої аеророзвідки на малій висоті. Армія оборони Ізраїлю використовувала їх для аерофотозйомки єгипетських ППО в районі Суецького каналу. Вже через два роки, у війні Судного дня, ВПС Ізраїлю активно та успішно використовували безпілотники на єгипетському та сирійському фронтах. Більше того, ізраїльтяни змогли запустити Firebee прямо над Каїром, чим викликали паніку у місті.
Потенціал використання безпілотників був очевидним, і відразу ж після війни ізраїльський концерн Tadiran приступив до розробки першого ізраїльського дрону, який отримав назву Mastiff. Апарат був оснащений системою передачі даних, а електронна начинка забезпечувала операторів відеопотоком високої роздільної здатності в реальному часі. Ряд військових аналітиків вважають Mastiff першим сучасним розвідувальним БПЛА. Поєднання великої тривалості польоту та потокового відео в реальному часі забезпечило ізраїльським військам безпрецедентні глибину охоплення та швидкість доставки інформації.
Вимоги ВПС Ізраїлю до першого вітчизняного дрону були дуже жорсткими: корисне навантаження – 10 кг, дальність польоту – 30-50 км. Витративши на R&D всього $500 000, Tadiran зміг довести ТТХ Mastiff до 37 кг корисного навантаження та 7,5 години тривалості польоту на швидкості до 185 км/год. Майже одночасно на ринку зявився конкуруючий БПЛА Scout, розроблений Israel Aircraft Industries. Він мав схожі ТТХ: до 38 кг корисного навантаження і 7,5 год тривалості польоту на швидкості до 176 км/год.
1982-го вибухнула перша Ліванська війна. Завдяки аеророзвідці за допомогою Mastiff та Scout 29 із 30 зенітно-ракетні дивізіони сирійських ППО, розміщених у долині Бекаа, було знищено за один день. Сирійська армія, яка була під фактичним командуванням радянських військових радників, була розгромлена. Ізраїль став світовим центром компетенцій у сфері БПЛА. 1984-го ВМС США передали Ізраїлю запит на розробку бойового дрона. Конкуруючі команди Mastiff і Scout обєдналися під крилом IAI для створення Pioneer – першого експортного бойового дрона, який успішно проявив себе в десятках бойових операцій, включаючи «Бурю в пустелі». Вже 1985-го на Ізраїль припадало 61% світового ринку експорту дронів.
Сьогодні Ізраїль по праву займає лідируючі позиції у розробці дронів, причому не лише літальних, а й наземних, а також морських. Ключовим гравцем у цьому сегменті є державний оборонний концерн Israel Aerospace Industries, серйозні позиції займають також Elbit Systems та Aeronautics (поглинута Rafael). Близько 100 стартап-компаній розвивають рішення, повязані з індустрією БПЛА, частина їх спрямовано оборонне застосування.
На глобальному ринку основними конкурентами ізраїльських компаній у сфері військових дронів традиційно виступають американські (General Atomics, Northrop Grumman, Lockheed Martin, Boeing), британські (BAE Systems) та французькі (Thales) оборонні концерни.
У 2021 р. ізраїльський оборонний експорт виріс на 33% і досяг рекордних $11,3 млрд, з яких на частку дронів припало близько $1 млрд.
2. Україна та Туреччина в умовах війни підписали рамкову міжурядову угоду про співпрацю у сфері високих технологій, авіаційної та космічної галузі, яка передбачає будівництво та запуск в Україні заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar TB, у тому числі з використанням українських двигунів. Наскільки реалістичною є подібна співпраця з Ізраїлем на державному чи приватному рівнях? Які ізраїльські компанії – виробники дронів – найуспішніші, і потенційного могли б повторити приклад Bayraktar в Україні?
Не будучи військовим експертом, можу лише припустити, що в умовах воєнного часу співробітництво подібного масштабу не може дозволити собі жодна країна, яка не входить до НАТО. Ізраїль – не виняток. Жодна країна поза НАТО, включаючи випереджаючі Ізраїль у рейтингу U.S. News World Military Power Південну Корею, Японію та ОАЕ не декларувала стратегічної співпраці з Україною у сфері наступальних озброєнь.
Після війни, на мій погляд, це питання постане на порядок денний. Ізраїль експортує дрони до десятків країн по всьому світу. У деяких державах організовано і локальне складання дронів. З останніх прикладів – Марокко, перша країна в Африці, куди Ізраїль після нормалізації дипломатичних відносин експортував 150 дронів, частину з яких буде зібрано локально.
Подібні ініціативи реалізуються виключно на державному рівні, оскільки всі ізраїльські компанії у сфері оборонних технологій як приватні, так і державні підпадають під регулювання DECA (Defense Exports Control Agency).
У сфері експорту безпілотних транспортних засобів лідируючу позицію займає державний оборонний концерт Israel Aerospace Industries. Спектр рішень IAI включає як комплексні платформи, так і окремі продукти для морських, наземних, повітряних та космічних операцій.
3. Які напрями для розвитку технологічних стартапів, крім дронів, будуть актуальні для українських підприємців? Мається на увазі створення бізнесу (стартапа), і наближення перемоги у війні.
Я не готовий ставити дрони на перше місце в умовному рейтингу перспективних оборонних технологій, хоча їхній вплив на перебіг військових дій важко переоцінити. Якщо говорити про ключові напрямки, які будуть потрібні і сьогодні, і завтра – після закінчення війни, варто виділити такі:
1. Ментальне здоровя
10 млн українців, за оцінкою Всесвітнього економічного форуму, перебувають у зоні ризику у звязку з потенційним гострим стресовим розладом, тривожним розладом, депресією та посттравматичним стресовим розладом. Це люди, з якими треба працювати сьогодні, а не завтра.
2. Інформаційна війна
Сьогодні Україна виграє інформаційну війну та домінує на медіа-полі. Це феноменальне досягнення, але так не завжди. Достатньо поглянути на Ізраїль: під час минулорічної ескалації в секторі Газа по Ізраїлю було випущено 4360 ракет за 15 днів, всі вони без винятку були націлені на житлові райони. Європейський союз закликав «обидві сторони знизити напруженість», ООН вимагає від Ізраїлю виявити «максимальну стриманість у застосуванні сили». "Все не так однозначно", знайомо?
3. Енергетична та продовольча безпека
Це величезні ринки, які нікуди не зникнуть після закінчення війни. Більше того, Україна як одна з ключових країн у галузі сільськогосподарського виробництва має всі шанси зайняти серйозні позиції як постачальник AgriTech та FoodTech-рішень для продовольчої безпеки. До речі, тут очевидний потенціал науково-технічного співробітництва з Ізраїлем, який створив свою Agri/FoodTech екосистему практично з нуля і сьогодні входить до світових лідерів у цих сферах.
4. Чи спостерігаються тенденції до релокації в Ізраїль ІТ фахівців та фаундерів українських стартапів на тлі загальної міграції населення під час війни? Чи знаходять вони себе на новому місці?
З вересня 2021 р. по вересень 2022 р. до Ізраїлю репатріювали близько 60 000 осіб, що стало рекордом за останні 23 роки. Кожен четвертий новий репатріант приїхав із України. Крім того, за півроку з початку війни Ізраїль прийняв близько 29 000 біженців з України, які не мають права на громадянство. Зрозуміло, серед них є певна кількість ІТ-фахівців та стартап-підприємців, але вона незначна. Якщо говорити про перших, то за наявності затребуваного професійного досвіду та розмовної англійської вони можуть досить швидко працевлаштуватися в Ізраїлі. А ось стартап-підприємцю, який не є органічною частиною локальної екосистеми інновацій, вкрай важко залучити інвестиції від ізраїльських ангелів та венчурних фондів. Ізраїльські інвестори, крім іншого, роблять велику ставку на нетворк і репутацію команди фаундерів. Вони звикли інвестувати в команди, з якими підтримують контакт довгі роки, які перебувають у їхньому близькому колі або, принаймні, у колі «друзів друзів». Тому стартап-підприємці, які приїхали з будь-якої іншої екосистеми – американської, індійської, української – навряд чи можуть розраховувати на залучення ізраїльських інвестицій.
5. Чи є ініціативи щодо налагодження ізраїльсько-українських відносин на рівні ділових заходів, міждержавних програм?
У 2021 р. товарообіг між Україною та Ізраїлем зріс на 34% і сягнув $1,37 млрд, при цьому $1,1 млрд припав на експорт українських товарів та послуг до Ізраїлю. $259 млн склав експорт ІТ-послуг до Ізраїлю, левову частину з них – це аутсорсинг. Прямі інвестиції з Ізраїлю в економіку України, за інформацією НБУ, у 2021 р. становили $100 млн, з яких $14,7 млн було проінвестовано в українську ІТ-індустрію.
Немає сумнівів, що потенціал українсько-ізраїльської економічної співпраці набагато вищий. Натомість кількість недержавних економічних майданчиків між Україною та Ізраїлем залишає бажати кращого, на відміну від численних волонтерських ініціатив.
Одним із таких майданчиків став Ukrainian Israeli Innovation Summit, який проходить уже пятий рік поспіль та обєднує тисячі представників української та ізраїльської екосистеми інновацій. Ми виступаємо співорганізаторами саміту з моменту його заснування і бачимо, що взаємний інтерес між Україною та Ізраїлем зростає експонентою. Цьогорічний захід відбудеться 14 грудня на Варшавській фондовій біржі, на порядку денному – стратегія та тактика функціонування держави в умовах перманентної військової загрози. На жаль, цей порядок стає все більш актуальним. На щастя, низка країн має успішний досвід процвітання (а не тільки виживання) всупереч ворожим сусідам. Ізраїль – одна із цих країн.
Знаковим заходом також є Kyiv Jewish Forum, незважаючи на те, що він позиціонується як україно-єврейський, а не україно-ізраїльський. Але це все-таки майданчик більш політичний, ніж економічний. Невідомо, чи відбудеться форум 2022-го.
Сподіваюся, найближчим часом ми побачимо появу нових форматів та нових майданчиків для українсько-ізраїльського бізнес-діалогу, особливо у сферах безпеки, відновлення інфраструктури та, звичайно ж, інновацій.
6. Як змінився венчурний ринок України протягом останніх 10 років? Чого йому не вистачає для більш динамічного зростання?
Не будучи учасником української венчурної екосистеми, не зовсім коректно давати оцінки, але оскільки я спостерігаю за українським стартап-ринком практично з його зародження дозволю висловити приватну думку. На мій погляд, ринок зазнав драматичних змін, але ще не встиг конвертувати їх у умовно самодостатню екосистему. Якщо 10 років тому чотири з пяти українських стартапів були орієнтовані насамперед на внутрішній ринок, то сьогодні на цей ринок цілиться один із пяти. Субєктивно, професійний рівень українських стартапів за 10 років зріс у 10 разів.
Але цього не достатньо. Держава має прагнути створення екосистеми інновацій повного циклу. Екосистема – це не лише стартапи, це інвестиційний клімат, це академічна наука, це присутність міжнародних корпорацій, це технологічні скаути. І, головне, це найвищий рівень довіри між різними учасниками екосистеми.
10 років тому, 2012-го, ізраїльські стартапи залучили $1,37 млрд інвестиційного капіталу, і це вважалося гідним результатом. За перші 9 місяців 2022-го обсяг інвестицій в ізраїльську стартап-екосистему перевищив $13,5 млрд. Сьогоднішня стартап-екосистема Ізраїлю на порядок «краща» за екосистему-2012? Так, але зовсім не через обсяг залучених інвестицій. Для Ізраїлю якісним переходом на новий рівень стала відмова у 2013-му стартап-компанії Waze продаватися Facebook за $1 млрд. Причина? Вимога Facebook про релокацію ізраїльських співробітників Waze у Кремнієву долину. Через місяць Waze був поглинений Google за $1,1 млрд, усі співробітники залишилися в Ізраїлі. 10 років тому Ізраїль в очах самих ізраїльтян – стартап-підприємців був провінцією світової індустрії інновацій. Замість переїжджати в «столиці» - Каліфорнію, Лондон, Нью-Йорк – переважна більшість ізраїльтян вирішили будувати нову столицю інновацій у себе вдома. Ця стратегія спрацювала: сьогодні в Ізраїлі є понад 500 міжнародних корпорацій, чия головна мета – взаємодія з ізраїльськими стартапами.
7. Що потрібно робити українським підприємцям з огляду на падіння економіки та платоспроможного попиту вже зараз, не чекаючи перемоги?
Чарівного рецепту немає. Ізраїльські підприємці у цьому плані не відрізняються від інших громадян: коли настає чергова війна, вони йдуть воювати чи, якщо їх не мобілізували, йдуть працювати. Зціпивши зуби. Оплакуючи жертви. Допомагаючи тим, кому гірше. Залишаючись людяними, не боячись здатися слабкими. І крок за кроком, раз за разом – перемагаючи.
