Питання про релокацію бізнесу закордон постало гостро в перші місяці великої війни і є актуальним донині. І саме Польща стала країною, куди переїхало найбільше вимушених українських переселенців і релокувалося багато українських підприємців.
Умовно можна виділити такі види релокації бізнесу:
- тимчасова релокація на період війни (перевезення працівників на період війни, наприклад, ІТ-спеціалісти);
- часткова релокація з метою виходу на іноземні ринки з урахуванням преференцій, які є для українського бізнесу на період війни, при чому підприємство в Україні продовжує працювати;
- повна релокація і закриттям бізнесу в Україні.
Однак, одним із популярних напрямів стало саме відкриття власної франшизи. Розглядаючи франшизу, як спосіб ведення бізнесу в контексті релокації, треба звернути увагу на два ключових напрями:
- придбання українцями популярних франшиз в Польщі, таким чином інвестування українського капіталу на польському ринку;
- відкриття українським бізнесом власної франшизи в Польщі, основними покупцями якої стають українці, але не тільки.
Зрозуміло, що українці, які переїхали до Польщі, хотіли б мати тут те, до чого вони так звикли в себе вдома. Тому в Польщі вже працює "Нова пошта", планує відкриття "Монобанк" (під назвою Stereo) та ін.
Серед популярних українських франшиз, які відкрилися в Польщі - мережа "Галя балувана", яка вийшла на місцевий ринок під назвою "MULTI COOK franchise", піцерія La Piec, мережа закладів "П’яна вишня". Окремо про свої плани на відкриття франшизи в Польщі заявляє Дмитро Борисов — засновник GastroFamily.
Загалом, коли бізнес планує вихід на новий ринок, а тим більше відкриття власної франшизи, то необхідно пройти кілька етапів.
По-перше, спочатку потрібно апробувати власну бізнес модель самостійно, а тоді тільки продавати свою франшизу. Адже успішний бізнес-проєкт на ринку України може показати себе зовсім по-іншому на новому ринку.
Отже, для першого кроку необхідно виконання щонайменше таких юридичних дій:
- Реєстрація господарської діяльності в Польщі. У випадку подальших планів на франшизу, найбільш доцільним буде реєстрація саме компанії (Spółka z o.o., аналог української ТОВ).
- Відкриття банківського рахунку (для компанії, яка зареєстрована в Польщі, навіть у випадку засновника нерезидента, - це не буде проблемою).
- Оренда офісу, виробничого приміщення тощо.
- Найм працівників. У Польщі існують різні варіанти юридичного оформлення найму працівників (umowа o pracę, umowа zlecenie, найм працівника через контракт з індивідуальним підприємцем (jednoosobowa działalność gospodarcza) тощо), тому тут теж варто все проаналізувати спочатку.
- Закупівля обладнання, сировини тощо, підготовка необхідних контрактів.
- Вибір бухгалтера, який супроводжуватиме процес бухгалтерського обліку та подання звітності. У Польщі дуже велика пропозиція аутсорсингу у сфері бухгалтерії, тому можна не поспішати з прийняттям бухгалтера у штат.
Також може знадобитися отримання дозволів чи ліцензій, дотримання інших умов залежно від сфери бізнесу, який буде здійснюватися.
По-друге, що не менш важливо для франшизи, необхідно вирішити питання з правами інтелектуальної власності.
Якщо торгова марка зареєстрована виключно в Україні, то її використання на ринку Польщі чи ЄС не є захищеним. У цьому випадку є такі варіанти виходу з ситуації:
1. Реєстрація ТМ за Мадридською системою. Подача заявки на таку реєстрацію здійснюється в Україні, сама реєстрація здійснюється Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
При поданні заявки здійснюється вибір країн, в яких буде зареєстрована марка. Строк реєстрації орієнтовно 18 місяців. Вартість такої заявки звісно не дешева, базова ставка від 700 швейцарських франків і залежить кількості країн, в яких планується реєстрація.
2. Реєстрація ТМ в Польщі за національним законодавством. Перевагою такої реєстрації буде її невисока вартість, але така реєстрація поширюватиметься тільки на одну країну.
3. Реєстрація ТМ в ЄС. Існує можливість подання заявки для реєстрації у всіх країнах-членах ЄС одночасно. Така реєстрація буде економніша, ніж реєстрація в кожній країні окремо за Мадридською системою, але в такому разі існує більший ризик відмови у реєстрації. Адже, якщо одна країна відмовляє у реєстрації, то ТМ не буде зареєстрована і для інших країн ЄС.
Окремо може знадобитися реєстрація патентів на корисні моделі чи промислові зразки, якщо бізнес працює в такій сфері, де вони використовуються.
Вихід українського бізнесу на європейський ринок отримав новий поштовх після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Для цього є велика кількість причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру: збільшення кількості споживачів на ринку ЄС через притік українських біженців, які мають більшу довіру до тих товарів і послуг, до яких вони звикли в Україні, скасування мит для українських товарів, спрощення процедур відкриття бізнесу для українців і тд.
Цією ситуацією можна і потрібно скористатися для масштабування власного бізнесу. Однак, важливо правильно та ефективно структурувати і організувати діяльність, дотримуючись всіх формальних процедур задля запобігання будь-яких негативних наслідків.
