1. Тенденції ринку
Сучасне будівельне скло здебільшого представлене флоат- форматом. Флоат-скло – це матеріал, що визначає нові стандарти в галузі скляних виробів. В основі його виробництва лежить технологія флоат-процесу, що дозволяє отримувати рівномірне, бездефектне скло з високою прозорістю та ідеальною гладкістю. Цей матеріал став невідємною частиною сучасної архітектури, автомобілебудування, електроніки та інших промислових галузей. У сучасних реаліях частка скла може становити 10% від вартості усіх будівельних матеріалів.
На сучасному етапі скляна промисловість України перебуває у кризі. Проблема дефіциту вітчизняного листового (зокрема будівельного скла) та залежність від імпорту є хронічними: вони сформувалися задовго до початку повномасштабної війни через поступовий занепад, банкрутство та закриття українських скляних підприємств у попередні десятиліття.
Проте повномасштабне вторгнення рф, руйнування інфраструктури та економічна криза критично загострили цю ситуацію. Вони унеможливили швидку модернізацію чи запуск нових вітчизняних потужностей, змусивши український будівельний ринок майже повністю залежати від імпорту з інших країн у період, коли потреба у склі для відбудови є безпрецедентною.
Проте, є кілька проєктів будівництва нових заводів, які планують реалізувати найближчим часом або вже реалізовують.
У рамках проєкту «Місто скла» компанія City One Development (COD), заснована Валерієм Кодецьким, реалізує будівництво заводу з виробництва флоат-скла в Україні. Відповідно до офіційних даних, проєкт втілюється через ТОВ «Березанський завод листового скла» (ЄДРПОУ 42068422), зареєстроване зі статутним капіталом 2,2 млн грн. За інформацією голови Державної податкової служби, COD планує інвестувати $120 млн у будівництво підприємства в місті Березань, Київської області. Як повідомляє Forbes, завод планують ввести в експлуатацію на початку 2027 року, хоча спочатку запуск був запланований на 2024 рік. Станом на лютий 2025 року COD залучила стратегічного партнера для будівництва та управління заводом, визначила EPC-підрядника, внесла авансовий платіж за частину критично важливого обладнання та розпочала будівельно-монтажні роботи на ділянці. Частина фінансування для підключення інженерних мереж була залучена через державну програму підтримки індустріальних парків у рамках ініціативи «Зроблено в Україні». Заявлена виробнича потужність заводу складає 600 тонн скла на добу.
Також прес-служба COD повідомила, що другу виробничу лінію, призначену для випуску прозорого та архітектурного скла, зведуть у західному регіоні країни. Наприкінці 2024 року компанія отримала в управління індустріальний парк у цьому регіоні та розпочала реалізацію будівельного проєкту, який, можливо, буде реалізовано на початку 2028 року.
Ще один завод — NovaSklo — планується побудувати на Київщині, у селищі Велика Димерка Броварського району. Цей масштабний проєкт реалізує інвестиційно-промисловий холдинг EFI Group за підтримки уряду та UkraineInvest. Майбутнє підприємство оснастять передовим німецьким обладнанням HORN, а його запуск дозволить створити понад 300 робочих місць. Заявлена потужність заводу становить 25 млн м² флоат-скла на рік, що складає 800 тонн брутто на добу (або 675 тонн чистого продукту). Інвестиції в проєкт оцінюються у 240 мільйонів євро, а завершення будівництва заплановане на 2028 рік.
Паралельно з підготовкою до будівництва бренд уже розгортає комерційну діяльність: торговельний підрозділ NovaSklo Trade уклав ексклюзивну угоду з японською корпорацією NSG Group, ставши єдиним офіційним дистрибютором преміального архітектурного скла Pilkington в Україні. Це стратегічне партнерство дозволяє забезпечувати український ринок високотехнологічним склом для відбудови ще до моменту запуску власних виробничих потужностей.
Держава надає пільги, включаючи компенсацію до 30% капітальних інвестицій. Список пільг, які будуть надаватись:
- звільнення від сплати мита на нове обладнання;
- звільнення від імпортного ПДВ на нове обладнання;
- звільнення від оподаткування податком на прибуток терміном на 5 років;
- компенсація витрат інвестора на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж;
- компенсація вартості збудованих необхідних об’єктів інженерно-транспортних мереж;
- звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Основною сировиною для виробництва флоат-скла є: кварцовий пісок (близько 50%), сода, вапняк, а також такі складові, як доломіт, склобій, барвники та інші. На пропорції сировини для виробництва флоат-скла впливає технологія виробництва та обладнання, що використовується.
Кварцовий пісок - це матеріал, що отримується дробленням та розсіванням молочно-білого кварцу. Цей матеріал вигідно відрізняється мономінеральністю, однорідністю, високою міжзерновою пористістю, а отже — брудоємністю. Його сорбційна здатність дозволяє видаляти з води розчинені залізо та марганець. Пісок має високу стійкість до механічних, хімічних та атмосферних впливів. Україна має найбільші в Європі запаси кварцового піску.
Кварцові піски використовуються для виробництва скла (30-38% від усього видобутку) як формувальні піски при литті металів, а також для виготовлення бетону та штукатурок.
На сьогоднішній день українська сировина для виробництва скла експортується до інших країн, а в Україну імпортується вже готова продукція.
За даними «Геоінформ України», в Україні налічується 42 родовища кварцового піску. Сировина з кар’єрів може доставлятися баржами, вантажними вагонами та самоскидами, в залежності від обсягів видобутку та етапу доставки. Станом на 01.01.2021 р. загальні балансові запаси кварцового піску в Україні становили 240,6 млн тонн. Для оцінки періоду, на який вистачить сировини, використаємо значення потужності одного з топ-розробників кар’єрів – 200 тис. тонн/рік. Якщо одночасно будуть розроблятися всі кар’єри з такою потужністю, то запасів сировини вистачить мінімум на 25 років. Проте, варто зазначити, що розробляти кар’єр зі швидкістю топ-оператора ринку можуть лише кілька компаній, тому цей термін може зрости в кілька разів.
Родовища кварцового піску знаходяться на всій території України, проте найбільші запаси зосереджені на Харківщині (39%). У даному регіоні розташовується Новоселівське родовище, на базі якого працює Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат, який виробляє понад 10 видів кварцового концентрату та постачає їх склозаводам України та здійснюється постачання до країн СНД, проте дані заводи не займаються виробництвом флоат-скла, використовуючи інші технології, та, відповідно, виробляють інші види піску.
У 2020 році видобуванням кварцового піску займалися: ПрАТ «Новоселівський гірничозбагачувальний комбінат»; ТОВ "Броніцький склозавод"; ПрАТ «Марянівський склозавод»; ТОВ "Каолін Азов"; ТДВ «Рогатинпісок»; ТОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»; ВАТ «Львівський мехсклозавод»; ПрАТ «Рокітнівський скляний завод»; ТОВ "Георесурси"; ТОВ «Папернянський карєр скляних пісків» та інші.
Ще один компонент, який використовується для виробництва флоат-скла – сода. Для виробництва соди необхідні карбонатні породи (вапно та крейда) з високим вмістом карбонату кальцію. Родовища такої карбонатної сировини були виявлені у Дніпровсько-Донецькій западині, Львівсько-Волинській западині та АР Крим. До 2014 року розроблялися Райгородське, Білогірське та Голосняківське родовища у Луганській та Донецькій областях, а також Північно-Баксанське родовище в АР Крим.
Після анексії Криму з українського ринку вийшов ключовий оператор – Кримський содовий завод, обсяг виробництва, якого у 2013 році становив 551,8 тис. тонн соди – 99,7% від загального обсягу. Інші 0,3% припадало на Авдіївський коксохімічний завод, який з 2014 року зазнавав артилерійських обстрілів, і не здатний поки що замінити нестачу, в лютому 2024 року був окупований. Ще два заводи були розташовані в безпосередній близькості від зони бойових дій (до повномасштабного вторгнення), від яких залишилися лише промислові майданчики.
Основним постачальником соди до України була РФ (45,4%). З 2018 року збільшилася частка поставок із Румунії та Туреччини.
Основними постачальникам з обсягами понад 1 млн тон (за виключенням поставок з РФ) були компанії «Неохим В», ПП «Захід» «Ветхім Україна» та ТОВ «Мажестік».
2. Імпорт будівельного скла в Україну 2019-2025 рр.
У 2020 році обсяг імпорту продукції в Україні зазнав зниження на 9%. Цей скачок пояснюється карантинними мірами під часу пандемії COVID-19 та, як наслідок, зниженням ділової активності населення та призупинення будівельних робіт (сфера будівництва є головним споживачем продукції на ринку). У 2021 році спостерігалось швидке зростання ринку після послаблення карантинних обмежень, однак у 2022 році, через повномасштабну агресію РФ, обсяги ринку зменшилися вдвічі. В 2023, 2024 та 2025 роках обсяги імпорту збільшились, проте все ще залишились більше ніж в півтора рази нижчі за довоєнні.
Діаграма 1
Динаміка імпорту флоат-скла в Україну у 2019-2025 рр. у натуральному вираженні, млн м2
Джерело: дані Державної митної служби, оцінка Pro-Consulting
Діаграма 2
Динаміка імпорту флоат-скла в Україну у 2019-2025 рр. у вартісному вираженні, млрд грн
Джерело: дані Державної митної служби, оцінка Pro-Consulting
До 2021 рр. близько 48% всього флоат-скла, яке постачалося на український ринок, надходило з РФ. Другою за об’ємом в структурі імпорту в тому ж періоді була Білорусь, частка якої складала більше 30%. Починаючи з 2022 року, найбільшими країнами-постачальниками флоат-скла в Україну стали Польща (23% імпорту у 2022 та більше 31% у 2023 р.) та Болгарія (від 20% до 35% з послідовною експансією). Загалом в 2024 році спостерігається витіснення частки Білорусі Болгарією та Єгиптом.
Діаграма 3
Географія імпорту флоат-скла в Україну у 2019 та 2025 рр. у натуральному вираженні, %
Джерело: дані Державної митної служби, оцінка Pro-Consulting
3. Споживання будівельного скла
В Україні вже понад десять років відсутнє власне виробництво флоат-скла, що робить ринок повністю залежним від імпорту. У разі появи нового виробника, який залишатиметься єдиним гравцем на внутрішньому ринку, він матиме можливість визначати правила ринку, формувати структуру дистрибуції та оптимізувати процеси відповідно до власних стратегічних пріоритетів. Відсутність конкуренції у виробництві надає такому підприємству значну ринкову гнучкість та контроль над ланцюгами постачання, що потенційно може впливати як на ціноутворення, так і на доступність продукції для різних сегментів споживачів.
Основними споживачами будівельного скла є виробники склопакетів, натомість в структурі імпорту флоат-скла прямі поставки в цьому сегменті споживачів складають лише 15 %. Основними постачальниками на ринку скла залишаються оптові дилери.
Діаграма 4
Структура імпортерів флоат скла в Україну за видами діяльності компаній у 2023-2024 рр., в натуральному вираженні, %
Джерело: оцінка Pro-Consulting
Основною галуззю споживання флоат скла є будівельний ринок, обсяги якого мають позитивну динаміку відновлення у вартісних показниках.
Діаграма 5
Частки галузей-споживачів в структурі споживання флоат-скла, %
Джерело: оцінка Pro-Consulting
Діаграма 6
Обсяг виробленої будівельної продукції (будівництва) в Україні в період 2019-2025 рр., в грошовому вираженні, млрд грн
Джерело: Державна служба статистики України; оцінка Pro-Consulting
Діаграма 7
Обсяг будівництва житлових будинків в Україні в період 2019-2025 рр., в грошовому вираженні, млрд грн
Джерело: Державна служба статистики України; оцінка Pro-Consulting
4. Висновки
Бойові дії та закриття найстаріших вітчизняних підприємств призвели до критичного дефіциту листового скла й повної імпортозалежності ринку. Держава стимулює відновлення галузі шляхом надання вагомих податкових і митних пільг, включаючи компенсацію до 30% капітальних інвестицій. На тлі цих подій у період 2027–2028 років заплановано запуск потужних високотехнологічних заводів компаніями City One Development (у Березані та на заході країни) та NovaSklo загальною потужністю понад 1400 тонн скла на добу.
Після двократного падіння імпорту у 2022 році, протягом 2023–2024 років зафіксовано відновлення поставок, хоча їх обсяги залишаються в 1,5 рази нижчими за довоєнні. У вартісному вираженні імпорт демонструє стабільне зростання і досягнув 5,33 млрд грн у 2025 році. В географічній структурі відбулося повне заміщення часток РФ та Білорусі (які раніше сумарно складали понад 75%) прямими поставками з Польщі, Болгарії та Єгипту.
Через тривалу відсутність власного виробництва ринок повністю контролюється компаніями-імпортерами, серед яких частка посередників-дистрибюторів складає 71,76%, а решта припадає безпосередньо на переробників. Потенційний запуск першого внутрішнього заводу надасть йому статус монополіста з можливістю одноосібно формувати правила дистрибуції та ціноутворення. Головним напрямом збуту залишається будівельна промисловість (вікна, фасади), суттєво випереджаючи автомобільний сектор та сферу інтерєрного дизайну.
Вітчизняний ринок листового скла перебуває на етапі перебудови логістичних ланцюгів та підготовки до масштабного імпортозаміщення. Успішна реалізація потужних інвестиційних проєктів у Київській області — будівництва заводу компанії City One Development у місті Березань та підприємства NovaSklo від EFI Group у селищі Велика Димерка — дозволить повністю закрити внутрішній попит та остаточно подолати критичну сировинну залежність від зовнішніх постачальників. Проте наразі обидва проєкти перебувають на початкових етапах підготовки (проведення екологічних оцінок, громадських обговорень ДПТ та розробки документації) й безпосереднього будівництва самих заводів ще не розпочали.
До моменту введення цих нових потужностей в експлуатацію ринок функціонуватиме в умовах залежності від імпорту, а його місткість і темпи відновлення безпосередньо корелюватимуть із динамікою будівництва та повоєнної відбудови. У цьому транзитному періоді вирішальне значення матиме формування надійних альтернативних каналів постачання (зокрема через офіційну дистрибуцію світових брендів на кшталт Pilkington), що дозволить забезпечити будівельний сектор високотехнологічним склом ще до моменту запуску вітчизняних виробничих ліній.
Цей матеріал є частиною дослідження, проведеного фахівцями компанії Pro-Consulting. Для отримання детальнішої інформації відвідуйте офіційний веб-сайт компанії pro-consulting.ua.
Pro-Consulting - українська консалтингова компанія, лідер в сфері аналітики, маркетингових досліджень ринків, розробки стратегій, експортного та фінансового консалтингу; консультант в залученні грантів.
pro-consulting.ua
+38 (044) 233-34-32
[email protected]
