За січень-травень 2024 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив 2,2 млрд доларів (у тому числі реінвестування доходів – 1,5 млрд дол.) Для порівняння, за аналогічний період 2023 року приплив ПІІ становив 2,1 млрд дол.
"Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив 225 млн дол., (за п’ять місяців 2023 року – 217 млн дол.), а чисті залучення за борговими інструментами становили 693 млн дол. (за січень ‒ травень 2023 року – 252 млн дол.)", – пояснили в НБУ.
За даними НБУ, станом на кінець 1 кварталу 2024 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну оцінено в 55,8 млрд доларів (йдеться про накопичений запас).
Протягом 2023 року приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив 4,25 млрд доларів, а у 2022 році – 1,1 млрд дол.
З яких країн надходить найбільше ПІІ до України у 2024 році:
- Нідерланди – 1,19 млрд дол.
- Кіпр – 1,13 млрд дол.
- США – 361 млн дол.
- Великобританія та Ірландія – 297 млн дол.
- Люксембург – 284,5 млн дол.
- Австрія – 276,8 млн дол.
- Франція – 263,7 млн дол.
- Польща – 191,6 млн дол.
- Швейцарія – 189,2 млн дол.
- Угорщина – 101,9 млн дол.
Яка зараз ситуація з інвестиційним кліматом в Україні
Повномасштабне вторгнення неабияк вплинуло й на надходження іноземних інвестицій. Попри те, що надходження у 2023 році зросли, порівнюючи з 2022 роком, більша частина коштів – це реінвестовані доходи.
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів KSE Institute, та Олена Сюмак, керівниця проєктів KSE Institute, говорять, що більша частина цієї суми — 3,2 млрд дол. — це реінвестовані доходи вже працюючих в Україні іноземних компаній, які вони не могли виводити з України в якості виплати дивідендів через валютні обмеження, прийняті НБУ через вторгнення росії.
У Європейській Бізнес Асоціації говорять, що іноземні інвестори досить стримано оцінюють інвестиційний клімат України, можна сказати, навіть стримано-негативно, і наразі більше займають позицію спостерігачів. Далеко не всі іноземні інвестори настільки стійкі та схильні до ризику, аби все ж масово вкладати кошти. Проте, випадки інвестування є. Хоча, це і компанії, що вже працювали в країні – Bayer, Nestle, Kingspan, Uniliver тощо.
Наприкінці 2023 інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України незначним чином знизився у 2023 році – до 2,44 бала з 5-ти можливих (2,48 бала у другій половині 2022 року). Наразі більшість, а саме 84% опитаних директорів членських компаній Асоціації вважають інвестклімат несприятливим.
На думку Олександра Мельниченка, в.о. виконавчого директора UkraineInvest, зараз економіка все ж демонструє тенденцію зростання, збереження інвестиційної привабливості та стабільність зовнішньоекономічної ситуації попри складні виклики.
"Один із ключових інструментів у цьому напрямі — державна підтримка проєктів зі значними інвестиціями. Претендувати на одержання державної підтримки можуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від 12 млн євро із забезпеченням 10 і більше нових робочих місць, тривалістю реалізації до 5 років у сферах: виробництва метану і біометану; електронних комунікацій; добування; переробної промисловості; поводження з відходами; транспорту; складського господарства; поштової та кур'єрської діяльності; наукової та науково-технічної діяльності; охорони здоров'я; туризму; мистецтва і культури; курортно-рекреаційної сфери; логістики; освіти/спорту", – каже Мельниченко.
Натомість вони можуть отримати низку стимулів від держави: можливість завозити обладнання без імпортного ПДВ; 5 років не платити податок на прибуток; можливість отримати компенсацію до 30% капітальних інвестицій; компенсацію за будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та приєднання до мереж.
З якими викликами стикається бізнес та інвестори
В Американській торговельній палати в Україні, кажуть, що Україна відкрита для бізнесу. Наразі 85% компаній-членів Американської торговельної палати повністю функціонують.
"Інвестувати в Україну ризиковано, але ще більш ризиковано у неї не інвестувати. Адже це країна з великим потенціалом, кваліфікованими талантами, великим ринком, що розташовується в серці Європи, з гарною інфраструктурою та природними ресурсами", - прокоментували в Американській торговельній палаті в Україні.
Експерти з KSE Institute розповідають, що зараз основні виклики для бізнесу повʼязані з воєнними ризиками та наслідками продовження війни. Забезпечення стабільного енергопостачання, безпека співробітників та збереження активів, дефіцит робочої сили, зростання цін на сировину, матеріали та енергоресурси, висока вартість логістики, брак доступного фінансування — це не повний список основних викликів, з якими стикаються українські підприємці.
Систематичні опитування бізнесу демонструють схожу картину. Наприклад, за результатами квітневого опитування керівників підприємств "Український бізнес під час війни", яке проводить Громадська організація "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій", де серед опитаних переважно промислові підприємства (92%), топ-3 перешкоди для ведення бізнесу під час війни наступні: 1) небезпека для роботи, спричинена повномасштабним російським вторгненням (відзначили 55% опитуваних); 2) зростання цін на сировину та матеріали (51%); 3) 43% підприємств повідомили про брак робочої сили внаслідок призову або виїзду співробітників.
Найбільші загрози для українського малого та середнього бізнесу - дослідження ЄБРР
Згідно з дослідженням стану та потреб мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, яке проводиться Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес та Advanter Group, станом на травень 2024 року серед ключових перепон, які заважають відновлювати та розвивати бізнес, представники ММСБ називають наступні: непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку, непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу, відсутність достатньої кількості неплатоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку, відсутність достатнього капіталу, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників.
Які сфери найбільш привабливі для інвестицій
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів KSE Institute, та Олена Сюмак, керівниця проєктів KSE Institute, зазначили, що найбільше в Україну інвестують виробники зброї та виробники іншої продукції військового призначення, які прагнуть знаходитись ближче до місць споживання їх продукції та випробування нових військових технологій. Через перебудову транспортних потоків іноземні інвестори бачать можливості у галузях транспортування, логістики та складування.
"Є також категорія інвесторів, які заходять у ніші, що вивільнились у прифронтових регіонах, звідки частина бізнесів або релокувалсь або зачинилась, що знижує конкуренцію для тих, хто залишився. Ще одна категорія нових іноземних інвесторів — це виробники будівельних матеріалів та сировини для них, які під час продовження бойових дій мають намір реалізувати проєкти, налагодити виробництво, вийти на проєктні потужності, щоб запропонувати свою продукцію — цемент, скло, металоконструкції тощо — для масштабних проєктів відновлення після закінчення бойових дій. Звісно є інвестори-опортуністи, які спеціалізуються саме на ризикованих інвестиціях, шукаючи та скуповуючи активи, вартість яких знецінилась на тлі вторгнення", – кажуть аналітики.
Олександр Мельниченко, в.о. виконавчого директора UkraineInvest, зазначив, що зараз уряд виокремив низку пріоритетних галузей економіки, куди буде спрямовано основні обсяги пільгового фінансування через Ukraine Investment Framework, інвестиційну складову Ukraine Facility. Фінансування буде надаватися як безпосередньо Міжнародними фінансовими організаціями, так й через банки України. "Зростання таких галузей, як енергетика, транспорт, агропромисловість, критичні матеріали та переробна промисловість, забезпечить комплексний розвиток економіки та активізує суміжні галузі. План також має 3 наскрізні напрями, окремі заходи щодо яких передбачені в усіх секторах. Це "зелений" перехід, цифрова трансформація та європейська інтеграція", – каже Мельниченко.
Він додає, хоча оборонно-промисловий комплекс знаходиться за рамками Плану Ukraine Facility, він, безперечно, серед галузей, які становлять інтерес для інвестування та вже анонсована низка інвестиційних проєктів виробниками безпілотників, зброї, снарядів, засобів ППО.
Також високий інтерес для інвесторів представляють сфери, які повʼязані з імпортозаміщенням, через порушення традиційних ланцюгів постачання та конкурентні переваги внутрішнього виробництва, та експортоорієнтовані проєкти, які дозволяють інвесторам мітігувати валютні ризики.
Чому іноземні бізнеси продовжують інвестувати в Україну
Інвестувати в Україні зараз – це дуже ризикована справа. Адже після одного прильоту ракету, може не стати всього бізнесу. Втім, іноземні бізнеси все ж заходять на український ринок та бачать тут нові можливості.
Олександр Мельниченко каже, що ризиковість дарує більшу прибутковість. Іноземці розуміють, що кожен долар, проінвестований в Україну сьогодні, після перемоги перетвориться в 3, а після приєднання України до ЄС – в 5 доларів.
Максим Федосеєнко та Олена Сюмак, зазначили, що є й нові іноземні інвестори, які попри великі ризики інвестують вже сьогодні, не чекаючи закінчення бойових дій, бо саме поточний стан подій надає їм можливість розраховувати на прибутки вже зараз.
"Уряд України та Міністерство Економіки разом з партнерами систематично працюють над залученням іноземних інвестицій та покращення умов для реалізації в Україні інвестиційних проєктів. Ukraine Investment Framework передбачає надання 9.3 млрд євро фінансування протягом 2024-2027 рр., з яких 1.4 млрд євро будуть доступні в цьому році у вигляді гарантій, змішаного фінансування та грантів, а також технічної допомоги", – кажуть експерти.
PJSC Carlsberg Ukraine, один із найбільших інвесторів в Україні, протягом 2023−2024 років вони інвестували в український бізнес близько 2 мільярдів гривень.
В компанії зазначили, що найбільша помилка, яку можуть робити компанії сьогодні, – це відмовлятися від інвестицій. PJSC Carlsberg Ukraine не має кредитів та з року в рік інвестує в розвиток бізнесу. Так інвестиції Carlsberg за 2021 рік склали понад 500 млн гривень, за 2022 рік – понад 530 млн гривень, а за 2023-2024 роки Carlsberg посилила інвестиції до 2 млрд грн.
"З 1996 року, коли Carlsberg Group розпочала свою діяльність в Україні, компанія не просто вірила в потенціал країни, але й активно інвестувала в її розвиток. З виходом бізнесу з російського ринку цей підхід лише посилився. Компанія вірить у свою команду та Україну, бачить тут потенціал, а тому планує інвестиції в розвиток і на наступні роки. Звісно, багато залежатиме від динаміки бойових дій, повернення територій та споживачів, а також загальної динаміки ринку, але сьогодні плани бізнесу залишаються незмінними", – коментують в компанії.
Ще один великий іноземний інвестор – це компанія Bayer. Нещодавно вони анонсували плани вкласти 60 млн євро у розвиток виробництва насіння в Україні до 2025 року.
Олівер Гірліхс, генеральний та фінансовий директор "Байєр" в Україні, каже, унікальною перевагою є те, що інвестуючи в розвиток країни у складні часи, компанії демонструють, що мають на меті щось більше, ніж просто отримання прибутку. Інвестуючи зараз, компанії мають шанс стати інтегральною частиною майбутнього України, отримуючи сприятливі умови, які можуть не бути доступними надалі.
"Байєр" працює в Україні з 1992 року, і задовго до початку повномасштабної війни наша компанія інвестувала вже близько 200 млн євро – зокрема, для будівництва сучасного насіннєвого заводу, відкритого у 2018 році. Наразі ми зосереджені на завершенні вже початих у 2023 році додаткових інвестицій у 60 млн євро для розширення нашого виробництва насіння
Олівер Гірліхс, Генеральний та фінансовий директор "Байєр" в Україні додав, що компанія продовжує вкладати кошти у розвиток та відбудову України – як в аграрній, так і медичній сферах. Так, минулого року вони оголосили про виділення протягом кількох років додаткових $15,5 млн на підтримку українських аграріїв у партнерстві з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). А нещодавно під час Ukraine Recovery Conference приєдналися ще до кількох нових ініціатив: партнерства для підтримки розмінування сільськогосподарських земель в Україні, Альянсу з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення України та Альянсу кваліфікованої робочої сили для України.
