Як виглядатиме український портовий кластер майбутнього

Українські морські порти майбутнього конкуруватимуть не лише глибинами біля причалів або тарифами на перевалку. Головна конкуренція відбуватиметься між інтегрованими логістичними екосистемами, які поєднують морський термінал, залізничний вузол, сухий порт, митну інфраструктуру, складські комплекси, переробні виробництва, енергетику та цифрове управління вантажопотоками.

Саме цю концепцію можна реалізувати на основі унікального земельного масиву площею близько 100 га, поділеного на 5 функціональних ділянок в районі порту Південний. Його особливість — не лише близькість до глибоководної акваторії, а й безпосередній вихід до води та доступ до залізничного й автомобільного сполучення.

Це дозволяє розглядати майданчик не як місце для індустріального парку, зернового елеватора або промислового заводу, а як основу нового приватного глибоководного портово-залізничного та індустріального кластера.

Від окремого термінала до портово-промислової екосистеми

Міжнародний досвід показує, що найбільшу економічну цінність створюють не ізольовані причали, а порти, інтегровані з виробництвом, логістикою та промисловою нерухомістю. Детальніше — у нашій окремій статті.

Для України найбільш доцільною є адаптація успішних міжнародних моделей до місцевих умов: глибоководний морський фронт, сильна залізнична складова, експорт агропродукції, контейнеризація, переробка сировини та підвищена інфраструктурна стійкість.

Отже, мультимодальний кластер має об’єднувати:

• морську перевалку;
• залізничну логістику;
• сухий порт;
• контейнерний термінал;
• зерновий і харчовий наливний термінали;
• склади та холодильну логістику;
• митну зону;
• індустріальний парк;
• сервісну й енергетичну інфраструктуру.

Яким має бути портовий кластер в горизонті 10 років

У повній конфігурації кластер може бути розрахований на такі орієнтовні показники:

Це не означає, що всі потужності мають будуватися одночасно. Кінцева конфігурація території потребує професійного проєктування, а реалізація може відбуватися модульно — відповідно до контрактів, вантажної бази та приходу якірних інвесторів.

Ділянка №1 — 3 га біля води: виносний морський фронт на два Panamax

Ділянка площею 3 га занадто мала для розміщення повного морського термінала з великими складами, силосами, резервуарами та маневровими зонами. Проте вона може стати найціннішою частиною всього масиву — точкою виходу до акваторії.

На ній доцільно розмістити: технологічний коридор до води, основу виносної причальної споруди, морську естакаду, конвеєрні та трубопровідні комунікації, диспетчерський і технологічний вузол, системи пожежної та екологічної безпеки, швартові й відбійні споруди.

Основні склади та термінали при цьому залишаються на ділянках 23 га і 14 га, а вантаж подається до судна закритими конвеєрами або трубопроводами.

За умови будівництва спеціалізованого виносного причального фронту замість короткої локальної причальної стінки берегова ділянка потенційно може забезпечити обслуговування двох суден класу Panamax.

Для одночасного розміщення двох таких суден орієнтовно знадобляться: 550–650 м експлуатаційного причального фронту, швартові пали та технологічні розриви, безпечна операційна акваторія, підхідний канал і маневрова зона, дві незалежні суднонавантажувальні позиції або мобільні машини, достатня пропускна здатність конвеєрів.

Оптимальним рішенням може бути двосторонній або лінійний виносний пірс із двома причальними позиціями: один Panamax обслуговується на першій позиції, другий — на протилежному боці або продовженні причалу. До пірса підводяться два незалежні вантажні потоки, а сухопутні термінали розміщуються на віддалених земельних блоках.

За наявності двох суднонавантажувальних машин продуктивністю 1 500–2 500 тонн на годину кожна морський фронт потенційно може забезпечити: 6–10 млн тонн перевалки на рік із одночасною обробкою двох суден; роботу із зерном, шротом, окатишами, добривами та іншими сипучими вантажами; окрему трубопровідну лінію для рослинної олії або біопалива. 

Практичним орієнтиром є зерновий термінал M.V. Cargo у Південному проєктною потужністю близько 5 млн тонн на рік.

Основні напрями інвестування по ділянці:

• Виносний пірс і перша причальна позиція
• Друга позиція для Panamax
• Швартові та відбійні споруди
• Дві суднонавантажувальні машини
• Морська конвеєрна галерея
• Трубопровідний коридор
• Берегоукріплення і технологічна зона
• Навігація, пожежні й екологічні системи
• Днопоглиблення

Ділянка №2— 4 га: митна, сервісна та адміністративна зона

Ділянка 4 га розташована між основним масивом і морським фронтом. Її функціональне призначення — компактний центр управління кластером.

Оптимальне наповнення: митний термінал, склад тимчасового зберігання, митний склад, офіси брокерів та експедиторів, фітосанітарний і ветеринарний контроль, лабораторія якості, контроль спеціальних вантажів, адміністрація кластера, диспетчерський центр, Port Community System, пожежний та аварійно-рятувальний пункт, компактний cold cross-dock.

Частину території можна використати під багатотемпературний склад площею 6–10 тис. м² для охолодженої та замороженої продукції, м’яса і риби, ягід, овочів і фруктів, фармацевтичної продукції та харчових інгредієнтів.

Через обмежену площу великі холодильні комплекси краще розташовувати на 23 га, залишивши на 4 га контрольний і перевантажувальний вузол.

Потужність:

• митна обробка 100–200 тис. транспортних одиниць на рік;
• склад тимчасового зберігання 4–8 тис. м²;
• cold cross-dock 6–10 тис. м²;
• лабораторна обробка всіх аграрних вантажів кластера.

Основні напрями інвестування по ділянці:

• Митно-адміністративний комплекс
• Склад тимчасового зберігання
• Cold cross-dock
• Лабораторії та контрольні пункти
• Пожежне депо і безпекова інфраструктура
• Port Community System

Ділянка №3 — 14 га: контейнерний і мультимодальний термінал

Ділянка площею 14 га є оптимальним місцем для контейнерного термінала. Вона розташована ближче до залізничного хаба, але не перетинає основні зернові потоки, які доцільно сконцентрувати на 23 га.

Основні функції: контейнерний майданчик; залізничний контейнерний фронт; зона навантаження і розвантаження; Container Freight Station; митний огляд; stuffing і unstuffing контейнерів; майданчик порожніх контейнерів; ремонт і миття контейнерів; рефрижераторні підключення; обробка великогабаритних і проєктних вантажів; колісна техніка; металопродукція; обладнання для відбудови; контейнеризація зернових і харчових продуктів.

Потенційна потужність

Для ділянки 14 га доцільно передбачити:

• перша черга — 60–100 тис. TEU на рік;
• повний розвиток — 120–200 тис. TEU;
• одночасне зберігання — 4–7 тис. TEU;
• 200–350 рефрижераторних підключень;
• 1–3 контейнерні поїзди на добу;
• 0,3–0,7 млн тонн генеральних і проєктних вантажів.

Для порівняння, існуючий контейнерний термінал у Чорноморську має заявлений потенціал до 1 млн TEU, але його територія і морський фронт значно більші.

Обладнання: 3–5 RTG або електричних RMG, 2–4 reach stackers, термінальні тягачі, контейнерні ваги, автоматизовані ворота, OCR-розпізнавання, залізничне перевантажувальне обладнання, сканери митного контролю, TOS.

Основні напрями інвестування по ділянці:

• Планування, дренаж і тверде покриття
• Контейнерні крани RTG/RMG
• Reach stackers і термінальна техніка
• Залізничний контейнерний фронт
• CFS і сервісні будівлі
• Reefer-зона
• Gate complex, OCR, ваги, IT

Ділянка №4 — 23 га: сухий порт, зерновий і агрологістичний кластер

Ділянка 23 га має стати основним вантажоутворювальним ядром проєкту. Її розташування дозволяє безпосередньо поєднати залізничний вузол, автомобільний доступ і транспортну галерею до води.

1. Зерновий термінал

Оптимальна конфігурація: силосний елеватор;  залізничне приймання; автомобільне приймання; очищення та сушіння; лабораторія; оперативні силоси; формування суднових партій; закритий конвеєр до причалу.

Потужність:

• одночасне зберігання: 150–250 тис. тонн; 
• залізничне приймання: 1 500–2 500 тонн на годину;
• автомобільне приймання: 800–1 200 тонн на годину;
• суднове навантаження: 3 000–5 000 тонн на годину;
• річний вантажообіг: 4–6 млн тонн.

Основні напрями інвестування:

• Силоси 150–250 тис. тонн
• Залізничне й автомобільне приймання
• Очищення, сушіння, лабораторія
• Внутрішні конвеєри
• Автоматизація і допоміжні споруди

2. Підлогові склади

Поруч із силосним терміналом доцільно передбачити універсальні склади для вантажів, які не потребують силосного зберігання: шрот, макуха, комбікорми, цукор-сирець, добрива, біомаса, цемент і клінкер, сіль, мінерали та вантажі у big bags.

Загальна площа складів — 20–35 тис. м² для одночасного зберігання 80–150 тис. тонн із механізованими системами навантаження.

3. Термінал рослинної олії та харчових наливних вантажів

Україна є великим експортером рослинних олій, тому окрема наливна інфраструктура може істотно підвищити економіку кластера.

Доцільно передбачити резервуарний парк 30–60 тис. м³, окремі резервуари для різних видів олії, залізничне й автомобільне приймання, підігрів та очищення, трубопровід до морського фронту, азотну систему і лабораторний контроль.

Потужність може становити 0,4–0,8 млн тонн на рік із одночасним зберіганням 30–60 тис. тонн та судновим навантаженням 800–1 500 тонн на годину.

4. Агропереробка

Частину ділянки доцільно резервувати не під перевалку, а під створення продукції з більшою доданою вартістю: комбікормовий завод, фасування круп і зерна, очищення та калібрування, переробка шроту, виробництво білкових концентратів, виробництво біопалива, пакування рослинної олії, контейнеризація харчових продуктів тощо.

№5. Ділянка — 56 га: залізнична станція-HUB

Залізнична ділянка є системоутворювальним елементом усього проєкту. Саме вона може забезпечити кластеру стабільний вантажопотік і дозволити обслуговувати не тільки власні термінали, а й сторонніх вантажовласників у районі Південного.

Передпроєкт передбачає до 19 основних вантажних і сортувальних колій, частина яких матиме корисну довжину до 930 м.

До залізничного хабу має входити: приймально-відправний парк, сортувальний парк, парк накопичення маршрутних поїздів, парк порожніх вагонів, вивантажувальні колії, контейнерний rail yard, маневрова інфраструктура, вагові комплекси, автоматичне розпізнавання вагонів, пункт комерційного огляду, вагоноремонтний пункт, локомотивне господарство, диспетчеризація, резерв під подальше розширення.

Потужність залізничного хабу:

• одночасне розміщення 600–1 000 вагонів;
• 6–10 повносоставних поїздів на добу;
• 6–10 млн тонн вантажів на рік;
• 1–3 контейнерні поїзди на добу;
• відстій і сервіс стороннього рухомого складу.

Окремим довгостроковим резервом має бути можливість створення інтермодального вузла для взаємодії колії 1520 мм із європейською колією 1435 мм.

Основні напрями інвестування по ділянці:

• Земляне полотно, дренаж і підготовка
• Колії, стрілочні переводи та переїзди
• Сигналізація, централізація і зв’язок
• Електрифікація
• Ваги, сканери й автоматичний облік
• Локомотивна та вагоноремонтна зона
• Контейнерний rail yard
• Адміністративні й сервісні споруди

Додаткові елементи портової інфраструктури

1. Індустріальний парк

У межах реалізації проєкту на ділянках 14 та 23 га можна передбачити індустріальний парк із підготовленою інфраструктурою для потенційних резидентів. Ними можуть стати виробники комбікормів, переробники зернових і олійних, фасувальники харчових продуктів, виробники біодизелю, металоконструкцій і тари, ремонтні підприємства, виробники будматеріалів, оператори сервісу контейнерів і вагонів.

Інвесторам передбачається пропонувати не просто землю, а готові майданчики із підведеними мережами, внутрішніми дорогами, залізничним доступом, пожежною інфраструктурою, митними спрощеннями, можливістю build-to-suit.

Будівництво конкретних виробництв можуть фінансувати самі резиденти.

2. Майданчики відкритого зберігання

Не всі вантажі потребують критих складів. У межах 14 або 23 га можна передбачити спеціалізовані майданчики для: металопрокату, труб, будівельних матеріалів, великогабаритного обладнання, контейнерів, колісної техніки, лісоматеріалів, мінеральних матеріалів, проєктних вантажів для відбудови.

Потужність: 0,5–1,5 млн тонн на рік

3. Енергетична інфраструктура

Повноцінний кластер із силосами, конвеєрами, холодильниками, кранами та промисловими резидентами може мати пікове навантаження 15–30 МВт.

Необхідна конфігурація: власна підстанція, кільцеве електропостачання, резервні вводи, СЕС на дахах, накопичувачі електроенергії, когенерація, резервні генератори, електрична портова техніка та зарядні станції.

Строки та етапність реалізації проекту

Висновок

Через десять років земельний масив 100 га біля порту Південний може перетворитися на один із найсучасніших приватних портово-індустріальних кластерів Чорноморського регіону.

Його ключова перевага — не окрема ділянка біля води, не елеватор і навіть не залізнична станція. Головна цінність полягає у можливості об’єднати всі ці компоненти в одну систему: залізниця → зберігання → митниця → переробка → контейнеризація → перевалка → морська логістика.

Саме така конфігурація дозволяє перетворити земельний актив на інфраструктурну платформу національного масштабу — із диверсифікованими вантажопотоками, десятками резидентів, власним морським доступом і потенціалом залучення декількох стратегічних інвесторів.