- ICU сьогодні серед чотирьох-п'яти компаній і банків, які пропонують купити ОВДП у "Дії". Наскільки для вас важливий ритейл, особливо в період війни?
– Ми почали робити ритейл у 2018-2019 роках, коли зрозуміли, що ця тема з інвестиційним ритейлом у світі розвивається давно, а наш ринок відстає. Почали з технологій, як у нас казали – з побудови фундаменту: автоматизація бек-офісу, внутрішньої інфраструктури, ІТ-платформи для того, щоб мати змогу обслуговувати роздрібних клієнтів. Так як раніше ми робили лише wholesale brokerage, умовно кажучи, брокерський бізнес, коли клієнтами були банки, корпорати, страхові компанії чи нерезиденти. Зрозуміло, що ми хотіли створити красивий інвестдодаток, коли все в телефоні, але це верхівка айсберга. А глобально треба робити цей фундамент. Ось те, чим ми останні роки займалися і у що інвестували – це побудова технологій.
До війни у нас було багато планів, що ми хотіли робити в ритейлі: доступ на міжнародні ринки, нові види цінних паперів і так далі. З чого складався до війни ринок: ОВДП, корпоративні бонди та залишки ринку акцій. Але почав розвиватися ринок іноземних цінних паперів, які заводили через "лінк" – Apple, Tesla тощо. Ринок цей помалу почав заповнюватись. Ми навіть встигли зробити і фонд єврооблігацій, і індексний фонд.
Плюс завдяки тому, що було проведено валютну лібералізацію, введено e-ліміти, з'явилася можливість легально купувати іноземні цінні папери на зовнішніх ринках. Ми прагнули мати повну лінійку інвестування як в Україні, так і за кордон. І потік йшов: люди інвестували і за кордон, і в іноземні цінні папери в Україні, і в локальні цінні папери.
Ми йшли еволюційним шляхом: запустили спочатку простенький desktop додаток, потім вже повноцінний мобільний додаток, щоб можна було укладати угоди онлайн. До сьогодні він залишаєтьсяся монопродуктом – лише ОВДП.
Коли почалася війна, весь ринок було зупинено, проте з’явився величезний запит на військові ОВДП. Ми змогли досить швидко доналаштувати нашу систему і були першими, хто стартував у березні із запуском військових ОВДП. Потім уже підтягнулися банки потроху, але всі один одному допомагали: ми спілкувалися з великими держбанками – вони нас консультували, ми їх. Хоча, зізнаюся, навесні було особливо важко: думали продовжувати-не продовжувати, чи зможемо платити наступну зарплату...
- Яке ваше місце зараз на ринку? Ви у першій трійці?
- Мені самому було б дуже цікаво подивитись статистику. Я не впевнений, що ми в трійці з торгів у ритейлі - у банків тут інша вагова категорія. Але ми добряче приросли по клієнтах.
- Хоча б приблизно?
– Десь до 10 тис. Було кілька етапів їх залучення. Спочатку ми йшли органічно, додаючи якусь кількість клієнтів щомісяця. Потім почалася війна, і Нацкомісія з цінних паперів досить оперативно та сильно спростила залучення клієнтів, і ми змогли обслуговувати великий потік, коли стався такий приріст. Це робилося все в нуль, з точки зору заробітку. Ми всі із учасниками ринку домовилися, що ніхто на військових облігаціях не заробляє. Стояло завдання обслуговувати максимальну кількість клієнтів та залучити максимальний обсяг грошей до бюджету.
Потім позитивним чинником стало включення великих банків: Привата, Альфа-Банку, який тепер Сенс-Банк, monobank добре додав із його базою у 5 млн клієнтів. А вже потім була "Дія", через яку з вересня також можна було купувати ОВДП. Через неї продавали Укргазбанк, Сенс-Банк та bond.ua (БТС-брокер, хороші хлопці), а ми приєдналися у грудні, але ще продовжуємо механізм налагодження.
Важливо, щоби все було в телефоні. Це те, про що я говорив вище – дуже важливими були технології. Допомогли інвестиції в них і Covid, який навчив всіх користуватися віддаленими сервісами.
- Наприкінці минулого року було зафіксовано деякий спад портфеля ОВДП фізосіб. Як справи зараз?
- Попит, як і раніше, величезний, і "Дія" як величезний канал продажів з 18 млн клієнтами це підтвердила.
- Ваш власний продукт відрізняється від "Дії" тим, що у вас клієнти мають доступ і до вторинного ринку?
- Так, у нас можна продати. В "Дії" цього немає.
Над чим ми зараз працюємо – ми хочемо впровадити процес "Дія-шерінг" та "Дія-документ", щоб спростити максимально процес "онбордингу" - це основне вузьке місце.
- І у вас, напевно, більші "тікети" - середні обсяги угод.
- "Тікет" був великий до "Дії," але тоді клієнтів було набагато менше.
– Наскільки зараз ожив вторинний ринок?
– Вторинний ринок запрацював з початку серпня минулого року, а до цього торгували лише військовими ОВДП. Наразі він став активнішим, оскільки нерезиденти сподіваються на можливість виходу після 1 квітня і готові купувати "короткі" папери.
- Щоб закрити тему із сектором ритейлу. До війни знову почали з'являтися у продажу цікаві корпоративні облігації. Яка зараз ситуація у цьому сегменті?
– Так, тема з корпоративними паперами дуже добре пішла у 2020-2021 роках до війни: було вже багато випусків, ми самі розміщували та брали те, що інші розміщували, на фонди та потроху почали підтягувати ритейл.
Зрозуміло, що з початком війни у корпоратів справи погіршилися: у когось щось розбомбили, у когось бізнес зупинився, але практично всі поводилися гідно. Не хочу називати жодних імен, але загалом температура по ринку позитивна – після першого шоку та адаптації більшість емітентів продовжили обслуговувати випуски.
- Тобто це не 2008 рік, коли була низка гучних скандалів із відмовою від зобов'язань?
- Мені здається, цього разу все пристойніше. Все більш-менш цивілізовано реструктурували, ринок сам потроху "вигашується". Чи будуть нові випуски? Щось буде, але для цього ставка за ОВДП має знизитися, якщо тільки ми не говоримо про позичальників, наприклад, що спеціалізуються на миттєвих онлайн кредитах, які кредитують під 100% річних і можуть позичати під 30%.
Фактично ми знову залишилися лише з одним інструментом – ОВДП.
- За вашими прогнозами, ставка за ОВДП поки не впаде так, щоб з'явився інтерес до інших доступних сьогодні інструментів?
- На грудневому засіданні монетарного комітету Нацбанк розпочав дискусію, а чи не час знижувати облікову ставку. Ми теж між собою активно дебатували.
Наступне засідання монетарного комітету буде в середині березня, навряд чи тоді Нацбанк щось зробить, але трохи згодом - цілком імовірно. Проте прогноз інфляції на 2023 рік вони опублікували 18,7%. Теоретично, це вже створює якісь шанси на зниження ставки.
- Хоча перший заступник голови Мінекономіки Денис Кудін сказав, що в міністерстві поки що зберігають прогноз 28%.
- Якщо вірити у 28%, то знижувати ставку не варто. Якщо 18-19% – то інша справа.
- Ринок євробондів України – що там відбувається?
- Він завмер: ціни близько 20 центів за долар.
- Це говорить про те, що ринок чекає на чергову реструктуризацію?
- Важко коментувати. Співвідношення боргу до ВВП за підсумками цього року – в діапазоні 80-85%. Це ще не кінець світу. Але питання – скільки ще триватиме війна? І ще питання: як вчинять усі донори? Коли, дасть бог, війна якнайшвидше завершиться нашою перемогою, і буде зрозуміло, що економіка втратила X - чи не попросять вони приватних кредиторів взяти на себе частину болю за те, що сталося? В історії були різні прецеденти.
- А що із корпоративними євробондами?
- Всі непогані емітенти торгуються значно краще, ніж держава: Vodafone Україна, МХП, Кернел - по 50-60 центів за долар. Продовжують потроху платити купони, не в дефолті, деякі потроху викуповують. Зрозуміло, що в когось ситуація легша, у когось важча. Але навіть, наприклад, "Метінвест" казав, що 2023 рік збирався гасити.
Але загалом, якщо не буде критичних руйнувань інфраструктури, гадаю, корпоративні емітенти намагатимуться платити за єврооблігаціями.
- Наскільки ви зараз відчуваєте інтерес іноземних інвесторів до України та її інструментів?
- Інтересу дуже багато, але у нас, як завжди, купити особливо нема чого.
У Міністерства фінансів, якщо я правильно розумію, політика – запрошувати нерезидентів на внутрішній ринок, який продовжує нормально функціонувати, за всіма зобов'язаннями все платиться. Тому якщо ви хочете бути впевненими у погашенні, приходьте на локальний ринок. Ставку Мінфін тепер платить трохи більшу, ніж раніше. Добре, що всі ці ставки (облікова, за депозитними сертифікатами, на первинному та вторинному ринку ОВДП – ІФ) стали зближатись.
Основне питання – валютне регулювання. Якщо дозволять репатріацію після 1 квітня, то, можливо, з'явиться інтерес до нових вкладень. У нас жахлива ситуація через війну: внутрішні доходи покривають лише половину потреб бюджету, ще половина – це гранти та кредити в іноземній валюті. Але очікується, що курс буде відносно стабільний. Нацбанк комунікує, що не бачить сенсу робити чергову перефіксацію курсу. Хоча зараз точаться дискусії: може, вже починати робити якусь лібералізацію, трохи відпускати курс. Загалом очікується, що курс буде відносно стабільним, і нерезиденти інвестуватимуть на короткі терміни. Якщо, знову-таки, буде впевненість, що будь-якої миті можна продати і репатріювати, тоді, думаю, потроху це все розвиватиметься.
Плюс треба розуміти, що для нерезидентів, якщо ставки в Штатах зросли, то пішов відтік з ринків, що розвиваються, якщо ставки впали, то народ знову побіг за прибутковістю. Зрозуміло, що статус України зараз складний та особливий, але Мінфін та Нацбанк правильну роботу роблять.
Гадаю, зараз Мінфін більше працює над фундаментом на майбутнє. Треба віддати належне команді (держуповноваженого з питань боргу) Юрія Буци – вони робили та роблять величезну кількість комунікацій, навіть у найважчий час зустрічалися з інвесторами, спілкувалися. Ми того року теж організовували подібні дзвінки з інвесторами.
Плюс треба розвивати локальний ринок інвесторів. Цифровізація, діджиталізація, все, що роблять банки та інвесткомпанії, – це величезна робота. І що мені подобається, я не бачу зараз конкуренції. Усі зараз працюють на формування майбутнього інвестиційного поля, щоб потім можна було інвестувати та заробляти: Приват, Моно, Сенс, ми та інші.
Так, сьогодні це лише ОВДП. Але якщо ти вже "засетапив" клієнта, то завтра, коли з'являться умови, зможеш продати йому інший інвестпродукт: фонд держактивів, якесь IPO. Адже життя триває - отже, будуть нові історії. Може, і до ринку акцій все це прийде трохи згодом.
Якщо ми віримо у світле майбутнє, а ми віримо, то вся ця база, яка зараз пропрацьовується за рахунок ОВДП завдяки банкам, інвесткомпаніям, "Дії" - це все одно величезний ринок. Те, що держава взяла курс на цифровізацію, дуже позитивно. Сучасна людина хоче все мати в телефоні. У цьому плані маю відносний оптимізм. У тому числі й завдяки цифровізації країна встояла: працювали банки, люди мали доступ до своїх грошей, могли купити щось онлайн та через донати та внески допомогати армії.
