Як відноситись до інвесторів, які залишилсь в Росії, але інвестуть в економіку України

Як відноситись до інвесторів, які залишилсь в Росії, але інвестуть в економіку України

Сергій Будкін, засновник інвестиційної компанії FinPoint про те як варто сприймати іноземних інвесторів що ведуть бізнес в Росії та продвожують інвестувати в Україну незважаючи на воєнні ризики
Швейцарську корпорацію Nestle нещодавно визначили рішенням НАЗК спонсором тероризму через те, що вона має великий бізнес в росії та не виходить з російського ринку. Але є одне «але».

Водночас Nestle на поточний момент що не єдиний приклад значної інвестиції в будівництво нового виробництва в Україні з часу початку повномасштабного вторгнення. В грудні 2022 року Nestle оголосила про будівництво нового заводу на Волині, ставши таким чином першою багатонаціональною корпорацією, що інвестує в відбудову України.

Дилема полягає в тому, що як би не закінчилася війна, відновлення країни буде значною мірою залежати від іноземних, перш за все стратегічних іноземних інвестицій. Тобто таких, які роблять компанії — технологічні та ринкові лідери в своїх галузях. Тобто від інвестицій в українську економіку таких компаній, як Nestle, що є найбільшою у світі компанією в галузі харчових продуктів. Nestle вже є одним з лідерів інвестицій в виробництво харчових продуктів в Україні, великим платником податків (серед виробників харчових продуктів були другими після Рошену) і великим роботодавцем в Україні, тобто корпорація вже вбудована в економіку країни через львівський Світоч, волинський Торчин-продукт, харківську Мівіну і т.п., і з будівництвом нового заводу має збільшити кількість зайнятих на своїх підприємствах в Україні в півтора рази.

Які іноземні компанії пішли з Росії: вже понад 1000 (список оновлюється)

З іншого боку, Nestle лишається в росії, платить там податки і дає роботу приблизно такій самій кількості найманих робітників, як буде працювати в Nestle Україна після закінчення будівництва нового заводу. Тобто дійсно підтримує країну-агресора через податки, технології та робочі місця, не виходить з росії й не планує цього робити, обмежившись тим, що скоротила до нуля інвестиційну програму в країні-агресорі.

З одного боку, Україні зараз на всіх конференціях з відновлення треба наводити приклади тих стратегічних інвесторів, що інвестують в економіку України вже зараз (і, повторюсь, Nestle — перша і поки єдина велика світова корпорація, що оголосила про великі інвестиції в економіку України, її приклад цитувався і цитується як приклад того, що інвестиції в Україну можливі навіть під час війни). З іншого — з точки зору економічної війни з росією, логічним є naming and shaming Nestle як корпорації, що є донором бюджету країни-агресора.

Проблема в тому, що дилема Nestle буде поставати перед Україною все частіше, бо значна частина тих, хто планує інвестувати в Україну, продовжують бізнес в росії. Наступна велика стратегічна інвестиція в Україну, компанії — лідера в галузі захисту рослин у світі, яку буде оголошено от-от, поставить ту саму дилему, бо в інвестора також лишився значний бізнес в росії. І таких дилем буде багато. На жаль, в силу багатьох факторів, ті компанії, які є природними інвесторами в економіку України, у 99% випадків мали й у багатьох випадках мають і досі якусь присутність в росії.
 
В мене немає відповіді на те, як правильно поводити себе державі в таких випадках, бо я бачу раціо в тому, що компанії, що не вийшли з росії, мають бути покарані на території України. Але з точки зору довгострокового сталого розвитку Україні потрібні інвестиції від багатьох з цих компаній. Потенційним інвесторам треба показувати приклади успішних інвестицій від глобальних лідерів в своїх галузях, а санкції на перших ластівок-інвесторів аж ніяк цьому не допомагають.

Читайте також