Водночас Nestle на поточний момент що не єдиний приклад значної інвестиції в будівництво нового виробництва в Україні з часу початку повномасштабного вторгнення. В грудні 2022 року Nestle оголосила про будівництво нового заводу на Волині, ставши таким чином першою багатонаціональною корпорацією, що інвестує в відбудову України.
Дилема полягає в тому, що як би не закінчилася війна, відновлення країни буде значною мірою залежати від іноземних, перш за все стратегічних іноземних інвестицій. Тобто таких, які роблять компанії — технологічні та ринкові лідери в своїх галузях. Тобто від інвестицій в українську економіку таких компаній, як Nestle, що є найбільшою у світі компанією в галузі харчових продуктів. Nestle вже є одним з лідерів інвестицій в виробництво харчових продуктів в Україні, великим платником податків (серед виробників харчових продуктів були другими після Рошену) і великим роботодавцем в Україні, тобто корпорація вже вбудована в економіку країни через львівський Світоч, волинський Торчин-продукт, харківську Мівіну і т.п., і з будівництвом нового заводу має збільшити кількість зайнятих на своїх підприємствах в Україні в півтора рази.
Які іноземні компанії пішли з Росії: вже понад 1000 (список оновлюється)
З іншого боку, Nestle лишається в росії, платить там податки і дає роботу приблизно такій самій кількості найманих робітників, як буде працювати в Nestle Україна після закінчення будівництва нового заводу. Тобто дійсно підтримує країну-агресора через податки, технології та робочі місця, не виходить з росії й не планує цього робити, обмежившись тим, що скоротила до нуля інвестиційну програму в країні-агресорі.
З одного боку, Україні зараз на всіх конференціях з відновлення треба наводити приклади тих стратегічних інвесторів, що інвестують в економіку України вже зараз (і, повторюсь, Nestle — перша і поки єдина велика світова корпорація, що оголосила про великі інвестиції в економіку України, її приклад цитувався і цитується як приклад того, що інвестиції в Україну можливі навіть під час війни). З іншого — з точки зору економічної війни з росією, логічним є naming and shaming Nestle як корпорації, що є донором бюджету країни-агресора.
