За оцінкою ЄС, цей ресурс має мобілізувати ще €3,4 млрд інвестицій у відновлення, модернізацію та стійкість української економіки.
Новий пакет охоплює енергетику, освіту, зв’язок, агросектор, малий бізнес, а також фінансування будівництва укриттів у навчальних закладах. Головна новація — вперше в межах UIF кошти спрямують на технології подвійного призначення та стратегічні галузі. У представництві ЄС в Україні прямо зазначили, що це продовження зобов’язань Єврокомісії, оголошених на EU–Ukraine Investment Conference у Варшаві в листопаді 2025 року.
Йдеться не лише про формальне розширення мандату. Після рішення, ухваленого у Варшаві, до переліку допустимих напрямів увійшли виробництво дронів нового покоління, передові навігаційні та комунікаційні системи, аерокосмічні технології, а також критично важливі металургійні потужності. Тобто ЄС фактично почав інтегрувати український dual-use сектор у ширший європейський інвестиційний та промисловий контур.
Для інвестиційного ринку це один із найважливіших сигналів з початку роботи UIF: Брюссель переходить від фінансування переважно базового відновлення до підтримки секторів, що поєднують економічну віддачу, експортний потенціал і внесок у безпеку. Це означає, що українські компанії в сегментах defence-tech, аерокосмічних рішень, промислових компонентів, навігації, зв’язку та суміжного машинобудування отримують нове вікно доступу до гарантійного та змішаного фінансування ЄС. Такий висновок випливає зі зміни переліку допустимих секторів UIF та офіційної позиції Єврокомісії.
Важливо й те, що новий пакет реалізовуватимуть не лише чинні партнери Єврокомісії в Україні — ЄБРР, Світовий банк через IBRD, KfW та IFC, — а й нові інституції: Finnvera, Bpifrance та CDP. Розширення кола виконавців свідчить, що UIF стає не просто інструментом розподілу гарантій, а платформою для залучення нових європейських фінансових партнерів у проєкти в Україні.
Станом на зараз Ukraine Investment Framework уже розподілив €8,4 млрд, тобто близько 90% своєї загальної спроможності. За даними ЄС, ці асигнування мають мобілізувати €25,2 млрд інвестицій. Сам UIF є інвестиційною складовою програми Ukraine Facility обсягом €50 млрд і нині має фінансові інструменти на €9,5 млрд із загальною ціллю залучити понад €40 млрд інвестицій в українську економіку.
Новий пакет також вписується у швидке нарощування UIF за останні два роки. У червні 2024 року Єврокомісія підписала перші угоди на €1,4 млрд, у березні 2025 року окремо погодила гарантію з ЄІБ на €2 млрд, а в липні 2025 року на URC у Римі оголосила ще пакет на €2,3 млрд, який мав мобілізувати понад €10 млрд інвестицій. Таким чином нинішнє рішення на €1,5 млрд є черговим кроком у прискореній розбудові великої європейської інвестиційної архітектури для України.
Напередодні нинішнього рішення Мінфін України повідомляв, що з міжнародними фінансовими інституціями обговорювався новий пул проєктів UIF на 2026–2027 роки. Серед них фігурували програма RAMP-UP для розвитку енергетики на €180 млн під позику ЄБРР з гарантією ЄС, додаткове грантове фінансування LEARN для освіти на €29 млн, а також вісім інвестиційних операцій ЄІБ для публічного сектору із загальним ресурсом до €600 млн. Це дає уявлення про практичну конфігурацію майбутнього пакета — з фокусом на енергостійкість, критичну інфраструктуру, соціальне житло та освітню інфраструктуру.
У підсумку рішення керівного комітету UIF означає, що європейське фінансування для України стає не лише більшим, а й структурно складнішим: поряд із відбудовою інфраструктури ЄС починає системно підтримувати технологічні та промислові напрями, здатні формувати нову експортну та оборонно-індустріальну базу країни. Для українського ринку це важливий сигнал, що інвестиційна логіка відновлення поступово зміщується від “ремонту після руйнувань” до фінансування секторів майбутнього.
