Після переконливої перемоги партії Tisza Петера Мадяра Євросоюз почав готувати швидке перезавантаження відносин з Будапештом, але доступ Угорщини до десятків мільярдів євро залежатиме від того, наскільки нова влада буде готова не лише до внутрішніх реформ, а й до відмови від обструкції ключових рішень ЄС щодо України. Financial Times із посиланням на високопосадовців і дипломатів ЄС пише, що одним із політичних сигналів для Брюсселя має стати готовність нового уряду перестати блокувати пакет підтримки України на €90 млрд і зняти вето з чергового санкційного пакета проти Росії. Reuters окремо повідомляє, що Берлін уже прямо пов’язує результат виборів в Угорщині з шансом “дуже швидко” просунути допомогу Києву.
Сума, про яку йдеться у зв’язку з Угорщиною, потребує розшифрування. У публічному полі це не один грошовий пакет, а комбінація щонайменше двох великих треків. Перший — приблизно €17-18 млрд традиційних європейських коштів, які залишаються замороженими через претензії до верховенства права, незалежності судів, академічних свобод, притулкової політики та інших напрямів. Другий — ще €16,2 млрд, які Будапешт хоче залучити в межах SAFE, тобто оборонної кредитної програми ЄС, але цей угорський план досі не схвалений і формально перебуває “under evaluation” у Єврокомісії. Саме тому цифра “близько €35 млрд” радше описує загальний масштаб потенційно доступних коштів, а не одну вже готову до виплати суму.
Юридична база для розмороження частини грошей давно існує. Ще в попередніх рішеннях Єврокомісія прив’язала угорські виплати до 27 “super milestones”, які стосуються захисту фінансових інтересів Союзу та посилення судової незалежності. Сам Мадяр після виборів уже пообіцяв швидкі антикорупційні кроки, відновлення незалежності судів і свободи преси, розраховуючи домовитися з Брюсселем про оперативне розблокування коштів. Ринки сприйняли це як проєвропейський сигнал: форинт і будапештська біржа зросли на очікуваннях покращення відносин з ЄС.
Водночас питання українських €90 млрд складніше, ніж може здатися з заголовків. Формально Єврорада погодила цей інструмент ще у грудні 2025 року, у лютому 2026 року Рада ЄС затвердила правову рамку, а 1 квітня Єврокомісія вже запустила preparatory steps для його реалізації та запропонувала спрямувати €45 млрд у 2026 році. Із цієї суми до €16,7 млрд має піти на бюджетну підтримку, а €28,3 млрд — на підтримку оборонних спроможностей України, включно з оборонними закупівлями. Отже, нині мова йде радше про остаточне прибрання політичних і процедурних бар’єрів для швидких дисбурsementів, ніж про нове політичне рішення з нуля.
Сам Мадяр займає більш проєвропейську, але не безумовно проукраїнську позицію. Після виборів він заявив, що Угорщина повертається на європейський шлях, однак водночас наголосив, що не підтримує пришвидшений вступ України до ЄС і хоче винести це питання на референдум. Крім того, він пов’язує поліпшення відносин з Києвом із врегулюванням питань прав угорської меншини на Закарпатті. Це означає, що в разі його приходу до влади Будапешт, імовірно, стане значно менш конфліктним партнером для Брюсселя, але навряд чи перетвориться на беззастережного лобіста України.
Для ЄС сенс цієї комбінації очевидний: Брюссель отримує шанс одночасно повернути Угорщину в більш кероване правове поле, розморозити частину фінансування для країни та зменшити ризик, що Будапешт і далі блокуватиме санкції й масштабну допомогу Києву. Але автоматизму тут немає: навіть після поразки Орбана кошти для Угорщини не будуть розблоковані без виконання конкретних реформ, а запуск українського пакета залежатиме від того, наскільки швидко нова влада в Будапешті перейде від політичних декларацій до практичних рішень.
