Ініціатива щодо використання російських активів, які перебувають під санкціями, підтримки не отримала.
Про це в ніч на 19 грудня повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта за підсумками 15-годинних переговорів лідерів країн ЄС. За його словами, схвалений кредит є тимчасовим рішенням, яке дозволить Євросоюзу продовжити фінансування України у 2026 році.
У програмі не братимуть участі Чехія, Словаччина та Угорщина. Раніше ці країни заявляли, що не підтримують використання коштів бюджету ЄС для допомоги Україні. Водночас, як зазначив один із високопосадових європейських чиновників у коментарі Financial Times, ці держави «не платитимуть напряму, але за це їм доведеться заплатити політично».
Україна має повертати кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Антоніу Кошта наголосив, що російські активи залишатимуться замороженими і в перспективі можуть бути використані для погашення боргу, якщо Москва відмовиться сплачувати репарації.
Президент Франції Емманюель Макрон, якого цитує Bloomberg, заявив, що ЄС виконав свої зобов’язання перед Україною і що відсутність такого рішення стала б катастрофою.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уточнив, що кошти, залучені через спільні запозичення ЄС, Україна зможе спрямувати як на військові потреби, так і на покриття бюджетних видатків. За його словами, це рішення є потужним сигналом на користь завершення війни, адже, на його думку, Володимир Путін піде на поступки лише тоді, коли усвідомить, що війна не приносить йому вигоди.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, який раніше категорично виступав проти так званого «репараційного кредиту», залишився задоволений досягнутим компромісом. Він наголосив, що ЄС зумів уникнути хаосу та внутрішнього розколу.
Ініціатива щодо використання €210 млрд заморожених російських активів щонайменше відкладена.
За оцінкою Financial Times, угода про запозичення під гарантії платників податків ЄС, а не під російські активи, стала політичною поразкою для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які активно просували ідею репараційного кредиту та намагалися чинити тиск на бельгійського прем’єра. ЄС понад два роки обговорював юридично стійкий механізм використання заморожених російських активів для підтримки України.
Минулого тижня Брюссель представив пропозицію використати активи Центрального банку РФ як забезпечення кредиту Україні на €90 млрд, який мав покрити її фінансові та оборонні потреби протягом наступних двох років. Загалом у Європі заморожено близько €210 млрд російських активів.
Однак цей план зіткнувся з серйозним внутрішнім спротивом. Найбільше заперечень висловлювала Бельгія, де зосереджена основна частина цих коштів. Бельгійський прем’єр наполягав на наданні додаткових гарантій.
Водночас Франція та низка інших країн відмовилися брати на себе національні гарантії, а Європейський центральний банк не погодився забезпечувати Euroclear екстреною ліквідністю.
Ще шість країн ЄС — Італія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Мальта та Угорщина — виступили проти репараційного кредиту та запропонували розглянути альтернативні варіанти, зокрема випуск спільного боргу ЄС. За словами верховної представниці ЄС Каї Каллас, однією з причин такої позиції став тиск з боку Росії.
Напередодні саміту в Брюсселі Росія пригрозила жорсткою відповіддю у разі використання заморожених активів, що ще більше загострило дискусії всередині ЄС. Кремль підготував регуляторні заходи, які можуть спростити подальше вилучення активів, а Центральний банк РФ уже подав позов на 18 трлн рублів (близько €200 млн) проти Euroclear до московського суду.
