Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю Forbes Ukraine розповів про фінансові виклики аграрного сектору, доступність кредитування та перспективні напрями інвестування. На його думку, найбільший довгостроковий потенціал мають молочне тваринництво, виробництво біопалива та харчова переробка.
InVenture публікує скорочену версію інтерв'ю з фокусом на інвестиції, економіку агробізнесу та перспективи розвитку українського агросектору.
«Це найскладніша ситуація в агросекторі з початку 2000-х»
Наскільки складною сьогодні є ситуація в аграрному секторі?
Аграрний сектор входить в «ідеальний шторм». Це, мабуть, найскладніша ситуація з початку 2000-х.
Головні проблеми — невизначеність і фінанси. Близько 70% вирощеної продукції йде на експорт, а експортні можливості зараз становлять лише половину від норми. Тобто третина продукції не продається, і незрозуміло, коли ситуація зміниться.
У 2022 році ситуація була іншою: аграрії мали фінансовий запас після рекордно прибуткового 2021 року. Наступні роки сектор працював, виплачував зарплати, інвестував, але суттєвих резервів не накопичував.
Фінансовий стан аграріїв: резерви вичерпуються
На початку 2026 року в аграріїв було близько $5 млрд оборотного ресурсу. Яка ситуація зараз?
На початок року із $5 млрд оборотного ресурсу близько $2,7 млрд становили власні кошти, решта — товарні кредити постачальників.
На 1 жовтня на рахунках залишалося приблизно $2 млрд, або $100 на гектар. Але це вже не резерв: кошти витрачаються на оренду землі, зарплати, обслуговування кредитів та інші поточні потреби.
За нашими розрахунками, до 1 січня вільного залишку не буде. У попередні роки залишки на рахунках агросектору не опускалися нижче 130–135 млрд грн, або близько $3 млрд.
Наскільки доступне банківське кредитування для аграріїв?
У серпні НБУ дозволив банкам враховувати в заставі 70% вартості зерна замість 45%. Це частково компенсувало зниження цін на продукцію.
Наприклад, раніше під тонну зерна вартістю $200 можна було отримати близько $90 кредиту. Тепер за вартості зерна $120–150 банк може надати $84–105.
Цього року аграрії вже залучили 135 млрд грн кредитів. Щотижня обсяг збільшується на 3–3,5 млрд грн, а до кінця року очікується 150–160 млрд грн.
Чи можуть державні гарантії розширити доступ до фінансування?
Уряд передбачив державні портфельні гарантії на суму до 20,8 млрд грн у 2026 році.
Держава бере на себе частину кредитних ризиків, що дозволяє банкам фінансувати господарства з недостатньою заставою. Водночас банки продовжують оцінювати фінансовий стан підприємств та їхню здатність повертати кредити.
Експортні обмеження змінюють економіку агробізнесу
Якими є реальні можливості альтернативної експортної логістики?
У поточних умовах 50% звичайних експортних можливостей — це фактична стеля. Ми працюємо в коридорі 45–50%.
Водночас важливо збільшувати не лише фізичні обсяги експорту, а й вартість продукції, яку перевозимо.
Наприклад, 140 000 т зерна можна продати приблизно за $200 за тонну, а аналогічний обсяг рослинної олії — за $1200 за тонну.
Тому пріоритет у логістиці для продукції з вищою доданою вартістю має значний економічний ефект.
Три найперспективніші напрями для інвестицій в агросектор
Якби ви керували агрокомпанією з оборотом $100 млн, у які три напрями інвестували б протягом наступних п'яти років?
При обороті $100 млн можна говорити про інвестиційний бюджет приблизно $10 млн.
Перший напрям — молочне виробництво та тваринництво.
На $10 млн можна побудувати молочну ферму на 650–1000 корів — мінімального економічно доцільного масштабу.
Але ключовим обмеженням є кваліфіковані працівники. Без ветеринарів, технічних спеціалістів і відповідного персоналу навіть сучасна ферма не працюватиме ефективно.
За наявності команди молочне виробництво є довгостроковим перспективним напрямом. Це стосується й великої рогатої худоби загалом: яловичина також продовжує дорожчати.
Другий напрям — біометан, біоетанол і біодизель.
За наявності власної сировинної бази варто інвестувати у виробництво енергії з аграрної сировини.
Йдеться не про сонячну чи вітрову енергетику, а саме про біоенергетику, яка дозволяє агрокомпаніям створювати додаткову вартість із власної продукції.
Багато аграрних компаній уже розвивають цей напрям.
Третій напрям — харчова переробка.
Україна має значну зернову базу, яка залишатиметься доступною в довгостроковій перспективі.
Перспективними є виробництво борошна, хлібобулочних виробів, печива та іншої готової продукції, зокрема під власними торговими марками торговельних мереж.
Тут залишається потенціал імпортозаміщення. Водночас інвестувати в додаткові олійноекстракційні потужності міністр не вважає пріоритетом — їх в Україні вже достатньо.
Як агрокомпаніям адаптувати інвестиційну та бізнес-стратегію
Що ви порадили б власнику агрокомпанії з земельним банком 10 000 га, кредитним навантаженням і мінімальною рентабельністю?
Перше — планувати сівозміну щонайменше на два-три роки.
Потрібно виходити з реальних можливостей реалізації продукції. За поточних умов можна орієнтуватися на продаж близько двох третин виробництва: 30% — внутрішній ринок, 35% — експорт.
Для решти продукції потрібно знаходити внутрішнє використання, наприклад через розвиток тваринництва, або скорочувати відповідні посіви.
Друге — укладати довгострокові експортні контракти.
Зараз можна домовлятися про гарантовані поставки на шість місяців або рік альтернативними маршрутами, зокрема через Констанцу.
Варто зафіксувати хоча б третину майбутніх продажів. Це забезпечить прогнозований грошовий потік, навіть якщо потенційна прибутковість буде нижчою.
Третє — будувати довгострокові партнерства з постачальниками.
Замість постійного пошуку найнижчих спотових цін важливіше забезпечити надійність постачання та прогнозованість витрат.
У нинішніх умовах стабільність фінансових потоків і партнерських відносин стає критичною передумовою збереження агробізнесу.
