Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо — про інвестиції в Україну у 2026–2027 роках, фінансування приватного сектору, підтримку енергетики й логістики, страхування воєнних ризиків, розвиток ринку капіталу та перспективи української економіки.
Європейський банк реконструкції та розвитку з початку повномасштабної війни інвестував в Україну майже €11 млрд. У 2026 році банк планує спрямувати близько €2,7 млрд, причому до 80% фінансування може припасти на приватний сектор.
Про подальші інвестиційні пріоритети ЄБРР, можливості підтримки українського бізнесу та перспективи економічного відновлення України президентка банку Оділь Рено-Бассо розповіла в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».
ЄБРР планує інвестувати в Україну €2,7 млрд у 2026 році
— Якими є головні результати вашого візиту до Києва? Про що ви говорили з українською владою?
— Україна є дуже важливою для ЄБРР. З початку війни ми інвестували майже €11 млрд. Цього року плануємо інвестувати близько €2,7 млрд.
Основним предметом обговорення були пріоритети: аналіз ситуації, визначення потреб держави у фінансуванні ключової інфраструктури, державного сектору та інших напрямів. Коли ви інвестуєте такі значні суми, дуже важливо розуміти, як прискорити реалізацію проєктів та досягти максимальної ефективності.
Значна частина нашої діяльності стосується приватного сектору. Цього року ми очікуємо, що 80% фінансування припадатиме на приватний сектор. Ми зустрічаємося з клієнтами, банками та іншими партнерами, щоб зрозуміти їхні потреби.
Зараз багато обговорень зосереджено на підготовці до зими, стані енергетичної інфраструктури та ризиках, пов'язаних із посиленням російських атак.
Також важливим напрямом залишається програма реформ. Ми працюємо з державними підприємствами, підтримуємо реформу корпоративного управління, формування наглядових рад і правлінь, удосконалення процедур призначення керівництва.
— Чи бачите ви покращення в корпоративному управлінні державних підприємств?
— Ми бачимо певний прогрес, але процес нерівномірний. Іноді відбуваються значні покращення, іноді — певний відкат назад.
У низці компаній склад наглядових рад і правлінь зараз формується професійно: залучаються зовнішні консультанти, створюються спеціалізовані комітети з підбору кандидатів.
Ми бачимо певний прогрес в «Енергоатомі», хоча ще потрібно ухвалити кілька важливих рішень. Для «Нафтогазу» це також важливо, і, судячи з усього, процес відбувається за планом.
Яким буде фінансування України у 2027 році
— Який обсяг фінансування України ЄБРР планує на 2027 рік?
— Ми орієнтуємося на попит, тому обсяги залежать від інвестиційних проєктів, які бачимо, і потреб клієнтів приватного сектору. Наразі важко назвати точну суму.
Думаю, наш інвестиційний потенціал залишиться приблизно на тому самому рівні, що й цього року.
Але потрібно подивитися, чи інвестуватимуть наші клієнти, чи потребуватимуть вони оборотного капіталу та іншої підтримки.
Важливе питання — інтерес банків. Ми активно працюємо через механізми розподілу портфельних ризиків, за якими покриваємо частину ризиків банківського кредитування.
За останні кілька років обсяги банківського кредитування суттєво зросли. Це було одним із рушіїв збільшення нашої діяльності.
У державному секторі також потрібні значні інвестиції. Водночас державні підприємства мають обмеження щодо запозичень і можливостей погашення боргів.
Тому для продовження фінансування нам потрібні зовнішні гарантії та підтримка міжнародних донорів.
— Чи зміниться стратегія ЄБРР через новий етап ескалації війни?
— Наша тактика залишиться незмінною: бути дуже гнучкими.
Як банк, ми аналізуємо власні ризики, визначаємо, як їх покривати та які ризики можемо прийняти.
Я не бачу кардинальних змін у тактиці, хоча інвестиційні пріоритети можуть змінюватися.
У минулі роки ми проявили значну гнучкість у підтримці енергетичного сектору під час російських атак.
Зараз, з огляду на ситуацію в Чорному морі, знову зростає інтерес до забезпечення належного функціонування залізниці та автомобільних доріг, які з'єднують Україну з Європою — зокрема з Польщею та Молдовою.
Це може означати зміну пріоритетних інвестиційних напрямів.
Ми й надалі підтримуватимемо Україну, приймаючи ризики, які не загрожують фінансовій стійкості банку, та співпрацюючи з донорами для їх мінімізації.
Економіка України уповільнюється: ризики для ВВП зростають
— ЄБРР знизив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік до 1,5%. Водночас інші прогнози ще песимістичніші. Чи очікуєте ви подальшого погіршення економічної ситуації?
— Ми чітко бачимо економічне уповільнення в Україні, починаючи із серпня, через посилення ударів по економічній інфраструктурі.
Раніше це стосувалося переважно енергетики, але зараз під ударами також опиняються порти, логістичні об'єкти, склади та виробничі потужності. Додаються проблеми з роботою портів і судноплавством у Чорному морі.
Це має дуже негативний вплив на економіку.
Національний банк розглядає кілька сценаріїв розвитку ситуації.
Можу сказати, що ми все ще бачимо більше ризиків погіршення економічної ситуації, ніж можливостей для прискорення зростання.
Інвестиції ЄБРР в енергетику: можливий кредит на €150 млн
— Якою може бути участь ЄБРР у врегулюванні проблем балансуючого ринку електроенергії, загальна потреба якого у фінансуванні оцінюється приблизно у €600 млн?
— Це велике й важливе рішення, яке ми обговорюємо з міністром енергетики та урядом.
На мою думку, українська сторона справді готова впроваджувати цю важливу структурну реформу, яка матиме значний вплив на ринок.
Це складний проєкт, і ми його підтримуємо.
Можливо, наша частка фінансування передбачатиме спільні інвестиції з іншими міжнародними фінансовими інституціями.
ЄБРР міг би надати кредит приблизно на €150 млн, інша міжнародна фінансова інституція профінансувала б ще частину потреб.
Крім того, знадобиться значне пільгове фінансування від Європейського Союзу, оскільки частина накопичених зобов'язань не може фінансуватися виключно за рахунок кредитів.
ЄБРР фінансує залізницю, дороги та страхування логістичних ризиків
— Які механізми ЄБРР пропонує для вирішення логістичних проблем українського експорту? Чи фінансуватиме банк нові дороги?
— Ми активно працюємо над логістичними проєктами.
Зокрема, підписали угоду про фінансування «Укрзалізниці». Раніше ми виділяли кошти переважно на проєкти з виробництва енергії. З огляду на пошкодження об'єктів та потребу в ліквідності перенаправили €130 млн для забезпечення оборотним капіталом.
Також реалізуємо великий проєкт на €300 млн для закупівлі локомотивів. Це особливо важливо, оскільки значна частина рухомого складу була пошкоджена.
Ще один напрям — будівництво автомобільних доріг. Зараз обговорюємо пріоритети реалізації таких проєктів.
Крім того, ми разом із місцевими страховими компаніями запровадили механізм гарантування воєнних ризиків під час перевезення товарів територією України.
Ми вже забезпечили страхове покриття товарів на суму €500 млн.
Механізм працює досить добре, тому розглядаємо можливості його розширення, зокрема на товари, що зберігаються на складах.
— «Укрзалізниця» перебуває у стані дефолту, «Укренерго» реструктуризує єврооблігації. Чи не створює це проблем для фінансування?
— Звісно, це проблема. Ніколи не приємно кредитувати компанію, яка перебуває у стані дефолту або реструктуризації.
Але водночас ці компанії завжди вчасно виконували свої зобов'язання перед нами. Це дуже важливо з огляду на наш статус міжнародної фінансової інституції.
Ми підтримали два заходи уряду, необхідні для стабілізації «Укрзалізниці».
Перший — компенсація від держави за виконання зобов'язань щодо надання суспільно важливих послуг (PSO).
Другий — підвищення тарифів на вантажні перевезення.
Це не дуже популярне рішення, але воно важливе. Компанія повинна мати достатньо доходів для надання послуг.
Страхування воєнних ризиків: новий інструмент підтримки бізнесу
— Бізнес потребує страхування воєнних ризиків. Які механізми підтримки може запропонувати ЄБРР?
— Ми розробили спеціалізований продукт, оскільки забезпечити страхування воєнних ризиків надзвичайно складно.
Спочатку зосередилися на транспортній галузі, де фактично не існувало відповідного страхового ринку.
Крім того, реалізували кілька пілотних проєктів у межах нашого банківського портфеля.
Плануємо розширювати цей механізм. Ідея полягає в тому, щоб у випадку, коли кредит фінансує інвестицію, наприклад будівництво нового об'єкта, а об'єкт буде знищений унаслідок війни, можна було зменшити суму боргу, яку потрібно погасити.
Ми називаємо цей механізм Enterprise Security Enhancement (ESE) — «Посилення безпеки підприємства».
Він певною мірою нагадує страхування воєнних ризиків, але відрізняється тим, що передбачає зменшення боргових зобов'язань позичальника у випадку відповідних збитків.
Ми продовжуємо розвивати такі інструменти, адаптуючи їх до потреб українських клієнтів та економіки.
— Чи є підвищення податків обов'язковою умовою участі ЄБРР у створенні нового механізму страхування воєнних ризиків?
— Не думаю, що ЄБРР братиме участь у страховому фонді безпосередньо, оскільки ми є банком і не можемо фінансувати фонд, призначений для виплати компенсацій. Ми повинні забезпечувати повернення наданих коштів.
Водночас ми обговорюємо, які механізми підтримки можуть бути найбільш ефективними.
Я справді вважаю, що потрібна певна система компенсацій з боку уряду. Але фінансові ресурси обмежені.
Не мені вирішувати, чи потрібно підвищувати податки. Важливо визначити, хто буде бенефіціаром підтримки, який вплив вона матиме на економіку загалом і яку саме проблему має вирішити.
Ринок капіталу України: ЄБРР підтримує залучення стратегічного інвестора
— Якою є позиція ЄБРР щодо створення нового інфраструктурного холдингу на ринку капіталу України та залучення стратегічного інвестора?
— Ми вважаємо цей проєкт дуже важливим для майбутнього.
Коли економіка почне відновлюватися, банківського кредитування буде недостатньо. Компаніям доведеться активніше звертатися до ринків капіталу для залучення фінансування.
Саме тому ми розпочали цю роботу разом із Національним банком, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та іншими учасниками.
Наша мета — визначити, яка інтеграція різних елементів інфраструктури ринку капіталу потрібна для створення ефективнішої системи.
Після цього можна буде розглядати залучення стратегічного інвестора та активізацію ринку.
Ми тісно співпрацюємо з НБУ над підготовкою відповідних домовленостей та законодавчих змін. Зокрема, обговорюємо технічні аспекти реформи з депутатами Верховної Ради.
— Чи потрібно мати декілька потенційних стратегічних інвесторів для нового холдингу?
— Це буде відкритий процес. Побачимо, хто з'явиться.
Чи інвестуватиме ЄБРР в український DefenceTech
— Чи готовий ЄБРР інвестувати в оборонну промисловість України?
— Оскільки ми є банком розвитку, ми не інвестуємо безпосередньо у військову промисловість.
У нас багато акціонерів із різними позиціями, тому виникають певні обмеження.
— А як щодо технологій подвійного призначення, зокрема безпілотників, які можуть використовуватися як у військових, так і в цивільних цілях?
— Ми проводимо дослідження бізнесу, що працює з технологіями подвійного призначення, щоб краще розуміти його структуру та особливості.
Наприклад, дрони мають широке військове застосування, але також можуть використовуватися для цивільних потреб, зокрема в агробізнесі.
Нам потрібно визначити, яка частина діяльності таких компаній припадає на військовий сектор, а яка — на цивільний.
У нас є певні можливості інвестувати у технології подвійного призначення, але вони досить обмежені.
Ми вивчаємо цей сектор, щоб зрозуміти його майбутню роль в українській економіці, структуру бізнесу та можливі інвестиційні інструменти.
Плануємо завершити дослідження за кілька місяців і представити його результати на Конференції з питань відновлення України (URC) у Таллінні наприкінці січня.
ЄБРР планує залучити €500 млн на відновлення захисної споруди ЧАЕС
— Який обсяг фінансування ЄБРР планує залучити для відновлення Нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС?
— Ми сподіваємося залучити €500 млн. Це наша мета, і ми хотіли б максимально до неї наблизитися, адже йдеться про безпеку.
У нас уже є зобов'язання донорів приблизно на половину цієї суми.
Зокрема, США взяли на себе зобов'язання виділити $100 млн. Ми також очікуємо на додаткові внески.
Роботи мають розпочатися у 2028 році, тому необхідно забезпечити фінансування заздалегідь.
— Наскільки серйозними є пошкодження захисної споруди ЧАЕС?
— Через війну сталася пожежа, внаслідок якої захисна споруда зазнала значних пошкоджень.
Було встановлено тимчасову систему захисту, але вона не забезпечує належного захисту від вологи, корозії та інших ризиків.
Безпосередньої радіаційної небезпеки зараз немає, але якщо нічого не робити, ризики зростатимуть.
Ця споруда, вартість якої становила близько €2 млрд, була створена за участю багатьох міжнародних компаній і має складне спеціалізоване обладнання.
Якщо вчасно не відновити її функціональність, у майбутньому може знадобитися значно дорожча реконструкція всієї системи.
Фінансування міст: €150 млн для Києва та проєкти в регіонах
— Наскільки важливими для ЄБРР є муніципальні проєкти? Ви підписали угоду з Києвом на €150 млн щодо метро.
— Муніципалітети є дуже важливими партнерами для нас.
Ми реалізували проєкти зі Львовом щодо підвищення стійкості транспортної системи. Також маємо проєкти в Харкові, Дніпрі, Тернополі та Києві.
На місцеву владу покладено значну відповідальність у сферах транспорту, енергетики та водопостачання. Саме на цих напрямах ми зосереджуємося.
Минулого року також надавали Києву екстрену підтримку ліквідності після атак на теплоелектроцентралі для фінансування ремонту та відновлення.
Загалом ми профінансували муніципальні проєкти приблизно на €300 млн. Новий кредит для Києва становить €150 млн, що є значним обсягом фінансування.
Чи є у ЄБРР географічні обмеження для інвестицій в Україні
— Деякі компанії заявляють, що готові інвестувати лише на правому березі Дніпра або поблизу західного кордону України. Чи має ЄБРР власні географічні обмеження?
— У нас є карта, яка демонструє, що наші проєкти досить рівномірно розподілені територією України.
Звичайно, значна частина бізнесу зосереджена в Києві, але ми також інвестуємо у відновлювану енергетику та працюємо з партнерами в різних регіонах країни.
Дніпро та Харків — два наших найкращих муніципальних клієнти, тому ми виділяємо їм значні кошти.
Маємо також проєкти приватного сектору поблизу лінії фронту.
Таким чином, наші інвестиції не обмежуються лише західними чи центральними регіонами України.
