Ринок злиттів і поглинань (M&A) в Україні у 2020 році: вся надія на наших

За попередніми оцінками InVenture, обсяг анонсованих і завершених угод злиття та поглинання (M&A) в Україні за підсумками 2020 року становив $1,02 млрд, що вдвічі менше за показник 2019 року, коли ринок оцінювався у $2,1 млрд. Кількість угод M&A цього року також скоротилася — з 76 угод у 2019 році до 64 угод у 2020 році.

У галузевому розрізі найбільша кількість угод M&A припала на такі сектори: будівництво та комерційну нерухомість (17 угод на суму $278 млн), логістичну нерухомість і транспорт, переважно зернові елеватори (13 угод на суму $267 млн), сільське господарство та агробізнес, переважно агрокомпанії у сфері рослинництва із земельним банком в управлінні (11 угод на суму $188 млн), роздрібну торгівлю (3 угоди на суму $98 млн), ІТ та телекомунікації, переважно геймдев-студії та аутсорсингові компанії (7 угод на суму $59 млн), добувну промисловість (5 угод на суму $59 млн). На інші галузі (фінансова діяльність, харчова промисловість, готелі та ресторани) припало 8 угод M&A на суму $68 млн.

Таблиця 1

Угоди M&A в Україні у 2020 році в галузевому розрізі за кількістю угод і сумою транзакцій

* Джерело: база даних InVenture M&A in Ukraine 2020

Український ринок злиттів і поглинань слідує загальносвітовій тенденції падіння через наслідки поширення пандемії COVID-19. Так, за даними S&P Global, обсяг глобальних транзакцій M&A у 3 кварталі 2020 року знизився на 53,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Активність іноземних інвесторів щодо придбання активів в Україні у 2020 році послабла, насамперед через поширення коронавірусної епідемії у світовому масштабі. Перешкоджали не лише зовнішньоекономічні фактори, зміна інвестиційних пріоритетів, невизначеність і вичікувальна позиція інвесторів, а й обмеження фізичних переміщень. Багато інвесторів, з якими InVenture вели тривалі переговори щодо входу на ринок України, відклали свої плани на невизначений період. Олексій Олейніков, керуючий партнер InVenture, наводить пряму мову одного з найбільших інвесторів США в секторі м’ясопереробки: «We still have concerns about looking the Ukraine, especially during the COVID-19 issues. I think this would be hard to execute with COVID-19 right now».

Більшість угод на ринку M&A в Україні відбувалася завдяки українським інвесторам — насамперед великим диверсифікованим промислово-фінансовим групам, а також відомим агровиробникам і агротрейдерам.

Слабкий інвестиційний клімат в Україні, за оцінками багатьох експертів, і надалі залишається основною перешкодою для зростання кількості M&A-угод. Згідно з дослідженням EBA, у 2020 році вперше за п’ять років опитування недовіра до судової системи очолила антирейтинг перешкод для припливу іноземних інвестицій, а широко поширена корупція посіла друге місце.

Резонансною подією 2020 року, яка мала негативний імпульс для настроїв інвесторів, стало зниження тарифів для сонячних електростанцій (СЕС) та вітрових електростанцій (ВЕС) і перехід до аукціонної моделі визначення тарифу. Унаслідок цього понад 50 інвесторів, які вкладали кошти в альтернативну енергетику, подали проти України міжнародні судові позови на суму понад $30 млн.

Найбільші M&A-угоди в Україні у 2020 році

За даними InVenture, найбільшими M&A-угодами серед приватних компаній в Україні у 2020 році стали:

• Покупка компанією DP World (ОАЕ) 51% акцій у контейнерному терміналі TIS — $100–130 млн.

• Dragon Capital анонсував покупку офісного центру 101 Tower (Sour Rose Holding Limited / ТОВ «Єврожитлогруп») у Степана Черновецького та Ігоря Ніконова — $110 млн (угоду не закрито).

• Придбання групою компаній «Епіцентр К» частини агрохолдингу корпорації «Сварог Вест Групп» через викуп корпоративних прав ТОВ «Хмельницьк-Агро» — $80–90 млн.

• Rewe International AG продала мережу продуктових супермаркетів Billa (ПІІ «Білла-Україна») компанії Novus (Consul Trade House UAB) — $70 млн (без урахування кредиторської заборгованості).

• SCM Ріната Ахметова продала АЗС «Паралель» компанії «Нафтаінвест 2020» — $30 млн.

• Віталій Хомутинник продав 20% у JKX Oil&Gas компанії Bridgewater Holdings Corp (Сейшельські острови) — $20–30 млн.

• Павло Фукс вийшов із ТРЦ Respublika, продавши свою частку 25% структурам Дмитра Фірташа — $20–25 млн.

• Glencore Agriculture Limited (Renaisco B.V.) завершила угоду з купівлі термінала ТОВ «Евері» у компанії Orexim Group — $20–25 млн.

• Regal Petroleum Plc Вадима Новинського викупила у приватних інвесторів компанію з видобутку вуглеводнів ТОВ «Аркона Газ-Енергія» — $8,6 млн.

• Арабський інвестфонд Agartha Fund L.P. має намір придбати агрохолдинг «Каскад-Агро» у Віталія Хомутинника — сума не розкривається.

• Risoil S.A. (Швейцарія) придбала компанію з перевалки та зберігання навалочних вантажів ТОВ «Боконті Україна» — сума не розкривається.

• Sibelco Group (Бельгія) придбала дві українські глинодобувні компанії — ТОВ «Євромінерал» та ПрАТ «Курдюмівський завод кислотоупорних виробів» — сума не розкривається.

• DCH Олександра Ярославського придбала у EastOne Віктора Пінчука банк «Кредит-Дніпро» — сума не розкривається.

• ТОВ «Альянс ЕССЕТ Менеджмент» Миколи Злочевського купило контрольний пакет ТОВ «Промислова компанія “Газвидобування”» — сума не розкривається.

У зв’язку з низькою прозорістю ринку M&A в Україні InVenture не гарантує повної достовірності наданої інформації та, зокрема, допускає неточності щодо окремих угод. Вартість деяких транзакцій базується на експертних і порівняльних методах оцінки активів і може не включати кредиторську заборгованість, що, своєю чергою, може призводити до завищення вартості угоди.

Найбільші M&A-угоди в Україні за участю держави у 2020 році

• Готель «Дніпро» продано ТОВ «Смартленд» (Олександр Кохановський) — $41 млн.

• «Бастіон-групп» придбав АТ «Київпассервіс» — $9,4 млн.

• Allrise Capital Inc придбала стадіон «Чорноморець» — $7,2 млн.

До великих інвестиційних угод за участю держави також можна віднести передачу в концесію Херсонського морського порту та порту «Ольвія», що включали інвестиційні зобов’язання на суму $138 млн.

Найбільші венчурні угоди та M&A в ІТ-секторі України у 2020 році

Україна залишається невід’ємною складовою глобального ринку технологій та інновацій і учасником інвестиційних транзакцій. Обсяг венчурних інвестицій та M&A-угод серед українських ІТ-компаній і стартапів у 2020 році також істотно скоротився та становив $167 млн проти $658 млн у 2019 році. Водночас кількість угод зросла — з 25 транзакцій у 2019 році до 46 у 2020 році.

Активними інвесторами в українські стартапи залишаються локальні гравці, серед них ICU Ventures, Horizon Capital, TA Ventures, Genesis Investments, SMRK VC Fund, Fedoriv Group, Quarter Partners, Pragmatech та низка бізнес-ангелів.

• Restream (створений українцями з Вінниці, інкорпорований у США) у раунді A залучив інвестиції від Sapphire Ventures та Insight Partners — $50 млн.

• Embracer Group (Швеція) придбала українську студію 4A Games (серія Metro) — $35 млн.

• Preply закрив інвестраунд за участю міжнародних фондів і приватних інвесторів (Hoxton Ventures, Point Nine Capital, All Iron Ventures, The Family, EduCapital, Diligent Capital та ін.) — $10 млн.

• Allset залучив інвестиції від ЄБРР, Andreessen Horowitz, Greycroft, SMRK VC Fund та Inovo Venture Partners — $8,25 млн.

• DMarket залучив інвестиції від Almaz Capital та Xsolla — $7,2 млн.

• Reface залучив інвестиції від TQ Ventures, Andreessen Horowitz та групи ангелів — $5,5 млн.

• Сервіс доставки їжі Eda.ua залучив інвестиції від свого акціонера Chernovetskyi Investment Group (CIG) — $5,5 млн.

• Американська Cprime придбала українського ІТ-аутсорсера Archer Software — $5–8 млн.

• AllRight (онлайн-школа англійської для дітей) залучила інвестиції від Genesis Investments, TMT Investments, TerraVC, Flashpoint та ангелів — $5 млн.

• Liki24 залучила кошти від Horizon Capital, Genesis Investments та TA Ventures для масштабування і виходу на європейський ринок — $5 млн.

• Rentberry залучила краудфандингові інвестиції від Angel Investors Marlborough та групи ангелів — $4,5 млн.

• Influ2 залучив інвестиції від One Way Ventures, VentureFriends, а також ангелів Мурата Абдрахманова і Пітера Гаррісона — $3,4 млн.

• Львівська геймдев-студія Hologryph залучила інвестиції від TinyBuild, передавши мажоритарний пакет — $3 млн.

• IntellectoKids залучив інвестиції у Series A від Allrise Capital, Genesis Investments та інших — $3 млн.

Яким запам’ятався ринок M&A в Україні у 2020 році

Думки інвестбанкірів та юристів у сфері корпоративних фінансів і супроводу угод M&A в Україні.

Олексій Олейніков, керуючий партнер InVenture

Оскільки у 2020 році компанії по всьому світу, зокрема й в Україні, були зайняті переформатуванням діяльності та адаптацією до умов пандемії, а також переоцінкою інвестиційних планів, імовірно, що до відкладених планів експансії міжнародні інвестори повернуться у 2021 році. Відповідно, можна очікувати відновлення активності на ринку M&A вже у найближчій перспективі.

Щодо України — у 2021 році активність інвесторів на внутрішньому ринку M&A залишатиметься відносно невисокою, оскільки покупці й продавці ще будуть зосереджені на збереженні бізнесу та мінімізації наслідків пандемії.

Актуальною залишатиметься купівля стресових активів великими промислово-фінансовими групами.
Серед галузевих пріоритетів у 2021 році збережеться попит на активи у сферах сільського господарства, фармацевтики, харчової промисловості, логістики, портової та припортової інфраструктури, а також ІТ-сектору.

Можливі також великі угоди на ринку комерційної нерухомості, але продажі, найімовірніше, відбуватимуться за стресовими цінами.

В агросекторі триватиме консолідація та укрупнення гравців у сегменті рослинництва через поглинання дрібних підприємств. Успішний 2020 рік на тлі сприятливої ринкової кон’юнктури та зростання цін на зернові й олійні додасть аграріям упевненості для нових покупок. Водночас частина аграріїв південних і центральних регіонів через дефіцит опадів може бути змушена продавати бізнес.

Ринок може дещо пожвавити старт етапу створення державно-приватних партнерств і продовження реалізації програми приватизації ФДМУ.

На 2021 рік InVenture вже має кілька buy-side мандатів від українських та іноземних інвесторів щодо інвестування у рослинницькі агрокомпанії із земельним банком, комерційну нерухомість у межах Києва, логістичні комплекси й зернові елеватори, а також низку напрямів у харчовій промисловості (олійноекстракційні заводи, виробництво води, молокозаводи, консервні заводи, виробництво снеків тощо).

У 2021 році для України зберігаються високі макроекономічні ризики, що стримуватиме інвестиційну активність. Найбільшою загрозою для інвестиційного клімату може стати дефолт за державними запозиченнями. Також залишається ризик неспроможності домовитися з МВФ щодо нових траншів для покриття дефіциту бюджету.

Очікуваний повторний локдаун у січні 2021 року також матиме негативний вплив на ділову активність. Водночас багато інвесторів, які вже зайшли на український ринок, ймовірно, не змінять своїх інвестиційних планів.

Ефективна боротьба з корупцією може мати найбільш позитивний вплив на інвестиційний клімат у країні. Серед інших важливих факторів — перезапуск судової системи та призначення на ключові посади реформаторів із високим рівнем репутації.

Юрій Астахов, директор інвестиційно-банківського підрозділу Dragon Capital

Локдаун, у який навесні 2020 року потрапив глобальний ринок, з одного боку змусив низку компаній переглянути інвестиційні бюджети в бік скорочення або уповільнення темпів освоєння інвестицій, а з іншого — дав менеджменту чудовий привід оптимізувати витратну частину. Як і будь-яка криза, ця стала відмінним приводом для компаній, які не втратили самовладання, «почистити організм».

До літа, коли ситуація почала стабілізуватися і стало зрозуміло, що багато ковід-ризиків або перебільшені, або можуть бути частково нівельовані, частина компаній повернулася до переговорів. Зокрема, це стосується агросектору України. З очевидних плюсів переговорів у Zoom — підвищення ефективності та націленість на результат. У нас є приклад кількох угод, які ми супроводжували, — вони стартували в березні та логічно завершилися восени.

Ситуація з погляду залучення зовнішніх інвесторів усе ще залишає бажати кращого: загалом до й так негативного новинного фону, відсутності відчутних реформ і складнощів у переговорах з МВФ додалися логістичні проблеми — складність перельотів і необхідність проходити карантин для західноєвропейських інвесторів після відвідування України.

Також ринок отримав сильний удар внаслідок низки дефолтів за форвардними контрактами сільгоспвиробників. Уже можна констатувати, що правила гри в наступному сезоні зміняться — і далеко не в бік підвищення ефективності ринку та зменшення транзакційних витрат.

Анна Бабич, партнерка, керівниця практики корпоративного права / M&A в Aequo

Ще рік тому важко було уявити, що одна катастрофічна подія зможе раптово зупинити світовий ринок злиттів і поглинань. Прогноз був оптимістичним, адже з 2015 року кількість і обсяг угод в Україні неухильно зростали, досягнувши 80 угод на загальну суму 1,19 млрд євро у 2019 році. Це на 12% більше, ніж у 2018 році, і найвищий показник із 2013 року. Проте вже навесні ми спостерігали, як пандемія коронавірусу майже повністю зупинила ринок M&A. Починаючи з лютого 2020 року в Україні фіксувалося стрімке падіння кількості угод. Під час першого локдауну активність інвесторів була низькою.

Однак, підбиваючи підсумки 2020 року, стає зрозуміло, що це тривало недовго. Починаючи з третього кварталу M&A-активність почала відновлюватися. В окремих галузях вона навіть суттєво перевищила очікування: перехід світу в онлайн запустив масштабні зміни в ІТ-рішеннях для віддаленої роботи й дозвілля — сьогодні це виглядає як новий тип «єдинорогів», народжених зміненим попитом. Висока активність помітна в сегментах CRM, BPM, e-commerce, fintech, classifieds, marketplaces, gamedev. Другою важливою галуззю, що зростатиме, є біотехнології та охорона здоров’я, включно з приватною медициною й діагностикою.

Також слід визнати, що ми вступили в епоху віртуального укладання угод. Після першого шоку бізнес несподівано для себе дійшов висновку, що укладати угоди можна і без особистих зустрічей. Потрібен певний час, аби усвідомити, що угоду можна підписати без «живої» взаємодії людей, презентацій керівництва компанії потенційним покупцям і зустрічей з акціонерами та консультантами. Звісно, усі ці церемонії й кроки зміцнюють довіру між сторонами та додають упевненості в успішності угоди. Відповідь на питання, як зміцнити довіру в онлайн-перемовинах, ще не знайдено, але світ уже шукає нові інструменти-замінники для створення довіри віртуальним способом.

Сергій Чуйкін, керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital

2020 рік насамперед запам’ятається пандемією коронавірусу COVID-19, яка охопила весь світ і, безумовно, суттєво вплинула на ринок M&A. Якщо впродовж останніх кількох років ми спостерігали певну активізацію M&A в Україні, то у 2020 році знову бачимо різке зниження і кількості, і суми угод. За попередніми оцінками ринок просів утричі порівняно з минулим роком. Ми й надалі практично не бачимо нових іноземних інвесторів. Можна згадати угоду з Sibelco щодо купівлі двох українських глинодобувних компаній — ось, мабуть, і все. Водночас з України вийшов черговий великий іноземний гравець — група Rewe International AG продала мережу супермаркетів Billa.

На ринку продовжують домінувати внутрішні M&A-угоди, переважно за участю лише локальних гравців. В умовах невизначеності, пов’язаної з пандемією, я не очікую суттєвої активізації та великої кількості угод і в наступному році.

Олексій Дем’яненко, партнер, співкерівник практики корпоративного права та M&A Asters

Ми не помітили суттєвого зниження M&A-активності у 2020 році. Кількість угод у супроводі була високою, що дозволило перевиконати план практики.

Найбільша активність була зосереджена в секторах ІТ, передових технологій, фінтех, сільського господарства, комерційної нерухомості та енергетики. Середній чек угод, які ми спостерігали, перебував у діапазоні $5–15 млн, що не виключало окремих транзакцій із більшим обсягом інвестицій. Низка проєктів з чеками $50–100 млн перебуває на стадії активного пошуку стратегічного інвестора.

Традиційно, якщо оцінювати кількісно, 70–80% проєктів і придбань здійснювали місцеві інвестори. З боку іноземних інвесторів ми супроводжували високопрофільні угоди зі Сполучених Штатів, включно з проєктами у сфері програмної розробки та промислового виробництва. Один зі значущих проєктів базувався на концепції локалізації виробництва в Україні з подальшою експансією на європейські ринки. Ми побачили в такому проєкті важливість для економіки країни загалом, дозволяючи Україні виконувати роль центрального майданчика між США, Європою та, потенційно, країнами Азії.

Ми також бачимо й очікуємо подальший підвищений інтерес до експортоорієнтованого бізнесу, який генерує валютну виручку та дає можливість управляти ризиками девальвації гривні. У межах цього периметра ключову роль ми відводимо продуктовому виробництву та експорту. З розвитком страхової медицини та виходом на ринок нових глобальних страхових компаній зростатиме активність і M&A-проєктів у приватній медицині.

Ілля Сегеда, лідер напряму консультаційних послуг з питань M&A KPMG в Україні

Невизначеність, пов’язана з COVID-19, уповільнила процес укладання M&A-угод, які мали бути закриті в першому півріччі 2020 року, та призвела до зниження їх кількості й вартості. Частину угод, запланованих або вже розпочатих у 2020 році, було поставлено «на паузу», оскільки покупці й продавці змушені були зосередитися на тому, щоб пережити пандемію та не втратити свій бізнес.

Без сумніву, через пандемію інвестори переглядають плани. Дехто перенаправить ресурси, щоб краще оснащити компанії та підготуватися до «нової реальності» після рецесії. Інші діятимуть обережніше, аналізуючи, як об’єкт інвестицій адаптується до змін операційної моделі в галузі, перш ніж укладати угоду. Частина гравців працюватиме «як зазвичай», виходячи з довгострокового бачення об’єкта/сектора або загальної інвестиційної стратегії. Знайдуться й авантюристи — «мисливці» і ті, кого «підстрелять»: ті, у кого сильний баланс, вища схильність до ризику або відчуття, що саме зараз — найкращий момент виходити на новий ринок.

Імовірність і тривалість M&A-угод сьогодні залежать як від глобальних факторів, так і від суто технічних причин. З одного боку, головний виклик для іноземних інвесторів — обмежені можливості подорожувати. Попри технологічний прогрес і простоту дистанційної комунікації в епоху ZTS (Zoom-Teams-Skype), особисті контакти та можливість «дивитися людині в очі» важливі для швидких переговорів. Зрештою, учасники переговорів не звикли покладатися лише на фінансово-економічні показники.

Візит на об’єкт поглинання є важливим кроком для інвестора і часто допомагає побачити проблеми, які не є очевидними під час дистанційного вивчення документації.

У будь-якому разі обом сторонам M&A-угод сьогодні потрібно більше часу для узгодження та завершення транзакцій.

Водночас ми можемо побачити збільшення кількості положень у договорах купівлі акцій, присвячених суттєвим негативним змінам (MAC), попри низку проблем, спричинених COVID-19. Такі положення MAC не є новими, але, як правило, частіше використовуються в періоди невизначеності. Вони забезпечують для кожної сторони механізм відмови від угоди в разі значного погіршення стану компанії або умов ціноутворення, що може бути пов’язано з певною подією, зокрема й пандемією.

Зокрема, варто очікувати ширшого використання положень щодо додаткових виплат залежно від майбутнього прибутку (earn-out), а також інших механізмів відтермінування оплати за M&A-угодою. Такі вимоги мають допомогти покупцям збалансувати невизначеність і складність прогнозування майбутніх грошових потоків із загальним небажанням продавців, фінансовий стан яких не постраждав, погоджуватися на зниження цін через COVID-19.

Андрій Мартинюк, директор із розвитку бізнесу OMP

Цей рік багато хто запам’ятає. Він вніс корективи в усі аспекти бізнес-відносин… Звісно, це позначилося і на обсягах інвестицій, злиттів і поглинань. На жаль, цього року відбулися не всі потенційні M&A-угоди: деякі «зависли» на етапі погодження, деякі перенеслися на наступний рік або взагалі пішли в «довгу шухляду». Не хотілося б загострювати увагу на причинах, які й так усім відомі, але скаржитися — не наш підхід: ми завжди зберігаємо оптимізм, і цього року супроводжували низку гучних угод, що потрапили до ТОП-рейтингу M&A за 2020 рік.

З іноземними інвестиціями цього року все складно: вони майже перестали «вірити» в прозорість нашої державної системи — за наявності високого рівня недовіри до судової системи, корупції та песимістичних прогнозів політичної нестабільності. В нинішніх умовах «реформатори» поки що не викликають достатньої довіри — не лише в іноземних інвесторів, а й стримують внутрішні інвестиції. Варто зазначити, що бізнес-активність цього року знизилася, адже змінилася сама концепція роботи: багато часу пішло на переформатування роботи співробітників і адаптацію до умов пандемії, а світовий бізнес поніс значні витрати на «перебудову».

Нові тенденції породжують нових гравців, які зуміли адаптуватися швидше за конкурентів.

Варто зазначити, що великі гравці ринку M&A обережно підходили до великих угод, натомість більше часу приділяли невеликим непублічним злиттям — це добре видно з огляду на масові концентрації, які ми супроводжували під час подання в АМКУ.

Дуже сподіваємося, що в наступному році активність зросте за рахунок накопичених планів, які не реалізувалися у 2020 році, зокрема й через спад пандемії COVID-19. Ми, як юристи, які історично супроводжують агросектор, бачимо в наступному році значні перспективи у зв’язку з можливим відкриттям ринку землі. Ми спостерігаємо суттєву активність інвестфондів і приватних інвесторів, які планують рухатися в цьому напрямі через різні моделі акумуляції земельних активів. Це дає нам віру, що наступний рік буде більш оптимістичним.

Сергій Гончаревич, керуючий партнер Capital Times

У 2020 році багато чого сталося і багато чого змінилося. Ми переживаємо першу загальносвітову пандемію — і куди прийдемо, поки що не знаємо. Для компанії Capital Times це вже третя криза, а для мене особисто як для фінансиста — п’ята. Цього року ми закрили три угоди, найзначущіша з них — угода з Glencore.

Перший квартал 2020 року виглядав значно гірше порівняно з аналогічним періодом 2019-го. Однак у наступні квартали ситуація вирівнялася, цифри стали кращими, і вже 3-й та 4-й квартали ми закрили майже на рівні 2019 року.

Статистика за секторами підтверджує тренд минулого року: найактивніший сектор — TMT (ІТ-сектор), у якому угод було майже вдвічі більше, ніж в агро. Також можна виділити нерухомість і харчову промисловість — вони будуть дуже активними й надалі.

Для ринку M&A України 2021 рік буде не менш складним, ніж поточний: ми не розуміємо, куди прийдемо з COVID-19.

Capital Times входить у 2021 рік із шістьма проєктами в ІТ, п’ятьма — в промисловості, трьома — в агро та трьома — в харчовій промисловості.

Ми також прогнозуємо, що високу активність проявлятимуть міжнародні фінансові інститути, активно надаючи фінансування підприємствам для їхнього зростання та розвитку.

Водночас варто зазначити, що перша половина 2021 року буде досить складною. Ринок покупця — це хороший час для придбань.

Тетяна Довгань, партнерка практики корпоративного права / M&A в CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang

Попри беззаперечний вплив пандемії Covid-19 на ринок M&A у світі та в Україні, для нашої команди 2020 рік запам’ятався досить насиченим.

Пандемія спричинила суттєвий спад активності на ринку M&A України в першому кварталі, що відповідало динаміці глобального ринку. Більшість угод у той період були зупинені або відкладені до «кращих часів» через невизначеність і зміну пріоритетів. Водночас період тимчасового затишшя в Україні (порівняно, наприклад, із європейським ринком M&A) тривав відносно недовго, що підтверджують наші спостереження та спостереження колег по ринку. Із середини квітня — початку травня ринок M&A почав відновлюватися, і саме на стику півріч відбулися найзнаковіші угоди 2020 року, серед яких (із публічних угод) — придбання компанією DP World частки в контейнерному терміналі ТІС, над якою працювала наша команда. Також усі наші угоди, поставлені на паузу в першому кварталі, зрештою були підписані та/або завершені. До кінця 2020 року очікуємо підписати ще кілька важливих для України угод за участю іноземних інвесторів.

Попри загальне домінування внутрішніх M&A-угод із локальними гравцями у 2020 році, ми спостерігали здоровий інтерес до M&A в Україні з боку іноземних інвесторів — як тих, хто вже присутній на ринку, так і нових. Найбільш активними залишалися інфраструктура, агросектор, технології, медіа й телекомунікації та промисловість, тоді як кількість угод у відновлюваній енергетиці суттєво знизилася з очевидних причин.

Упродовж найближчого року очікуємо активність у секторах, які проявили найбільшу стійкість до карантинних процесів або є найперспективнішими на наш погляд, зокрема в TMT, фармацевтиці, медицині та біотехнологіях, інфраструктурі, промисловості та фінансових послугах.

Загальна картина на кінець 2020 року, яку ми спостерігаємо, разом із прогнозами та існуючими можливостями для інвесторів дає нам підстави для «обережного оптимізму» щодо ринку M&A в Україні у наступному році.

Аналітика та бази даних щодо угод M&A в Україні

• База даних InVenture «Угоди M&A в Україні: основні угоди злиття та поглинання в Україні за 2018–2025 рр»

• База даних InVenture «Венчурні інвестиції, стартапи, M&A-угоди в ІТ-секторі України за 2018–2025 рр»

Цей звіт є частиною щорічної серії досліджень InVenture про український ринок злиттів та поглинань M&A та інвестицій, яка безперервно публікується з 2020 року.

Інші щорічні дослідження:

• Ринок інвестицій та M&A в Україні 2024: інвестиції заради виживання
• Ринок приватних інвестицій та M&A в Україні 2023: вимушені угоди та відважні інвестори
• Ринок прямих інвестицій та M&A в Україні 2022: в очікуванні закінчення війни
• Ринок M&A України у 2021 році: стриманий оптимізм на тлі зростання