Ринок прямих інвестицій та M&A в Україні 2022: в очікуванні закінчення війни

M&A 2022 у цифрах

За оцінками InVenture, обсяг анонсованих та завершених угод злиття та поглинання (M&A) в Україні, включаючи корпоративні угоди та венчурні угоди в технологічному секторі за підсумками 2022 року становив $305 млн. Враховуючи невисоку публічність та прозорість угод, ми припускаємо, що розмір ринку M&A в Україні у 2022 році був дещо вище, проте не перевищує $400 млн.

Порівняно з 2021 роком сукупний обсяг угод M&A скоротився в 9 разів: із $2,7 млрд до $0,3 млрд.

Кількість угод M&A вартістю понад $1 млн також зменшилася більш ніж у 2 рази: зі 120 угод у 2021 році до 54 угод у 2022 році (при цьому 21 угода, близько 50% припала на січень-лютий 2022 року).

Відносну стійкість у воєнний час продемонстрував лише український ІТ сектор та венчурна індустрія. У секторальному розрізі левова частка транзакцій припала на венчурні угоди та поглинання ІТ компаній: $278 млн (понад 90% від загального обсягу угод M&A в Україні) або 38 угод (70% від загальної кількості угод M&A в Україні). Порівняно з 2021 роком кількість угод в ІТ секторі залишилася на колишньому рівні, а ось їх обсяги скоротилися в 3 рази.

ТОП-10 M&A та VC угод в Україні у 2022 році

Джерело: База даних InVenture "M&A in Ukraine 2022"

* До результатів дослідження ми не внесли крупні інвестиційні раунди по таким компаніям як: Near Protocol та Unstoppable Domains, з огляду на те що серед засновників є іноземні громадяни, а штат працівників в Україні не великий порівняно з іншими юрисдикціями. Більш детальну інформацію по найбільшим раундам інвестицій серед українських проектів у 2022 році читайте в окремому рейтингу.

Основні тренди ринку прямих інвестицій та M&A

Повномасштабна війна Росії проти України практично зупинила ринок M&A у 2022 році. Багато угод, за якими велася підготовка у 2021 році, скасувалися або відклалися. Пріоритети інвесторів та власників бізнесу змістилися у бік виведення капіталу з України, збереження активів, адаптації до нових реалій та виживання більшої частини великого, середнього та малого бізнесу.

У 2022 році більшість бенефіціарів найбільшого бізнесу в Україні, які історично виступали основним драйвером ринку M&A, суттєво втратили у капіталізації своїх активів і відповідно у можливостях для здійснення нових угод у коротко та середньостроковій перспективі. Значна частина платоспроможної аудиторії України взагалі залишила країну.

Насамперед свій інвестиційний потенціал для нових угод M&A втратили представники великого бізнесу України в секторі металургії, агросекторі, рітейлі, будівництві, переробній та добувній галузях. У той же час сектор нерухомості, ІТ і в цілому сектор торгівлі та послуг є більш стійкими.

Цілком закономірно, що іноземні інвестори ще більшою мірою порівняно з внутрішніми інвесторами відсторонилися від планів щодо здійснення угод M&A у воєнний час в Україні. Проте багато інвесторів, які мали плани з інвестування в економіку України, зберігають оптимізм і перебувають в очікуванні закінчення війни.

Деякі українські інвестори в умовах війни змістили свій інвестиційний фокус на інші країни. У 2022 році можна виділити такі угоди українського бізнесу за кордоном:

• Фармак інвестує понад €20 млн у новий фармзавод в Іспанії >>>
• Український виробник товарів для дому Біосфера придбає ТМ Alufix та завод у Європі >>>
• Нова пошта виходить до Європи: перші країни - Польща, Словаччина, Румунія >>>
• BZK Grain Alliance AB купила елеватор у Словаччині >>>
• Кернел придбав 40% швейцарського зернотрейдера Avere Commodities SA за $32 млн. >>>

Анонси нових інвестиційних проектів

Незважаючи на відсутність великих угод M&A у 2022 році, деякі компанії анонсували підготовку до реалізації нових масштабних проектів в Україні, серед них слід виділити:

• Ірландська Kingspan збирається освоїти €200 млн у створення кампуса будівельних технологій в Україні >>>
• U PARKS CEO IMC збирається створити кластер з переробки кукурудзи в Івано-Франківській області за $151 млн >>>
• Нова пошта вирішила не заморожувати інвестиції та направить $100 млн в авіакомпанію та інноваційний термінал в Одесі >>>
• Nestlé вкладе $40 млн у виробництво вермішелі у Волинській області >>>
• Alebor Group інвестує $40 млн у зерновий термінал у Чернівецькій області >>>
• Zammler планує побудувати логістичний комплекс класу "А" на 60 000 м2 у Київській області за $34 млн. >>>
• ДТЕК інвестує близько $30 млн у два родовища газу на Полтавщині >>>
• UFuture готова вкласти $20 млн у створення індустріальних парків у Львові, Вінниці та Бучі >>>
• Куліничі збирається інвестувати близько 20 млн євро у будівництво хлібопекарського заводу у Львівській області >>>

Фандрейзинг не лише для ЗСУ, але й для бізнесу

У 2022 році активно відбувався фандрейзинг зі збору коштів в інвестиційні та венчурні фонди на сотні мільйонів доларів з фокусом на реалізацію проектів в Україні.

Одним із небагатьох системних фондів, які підтримують як державні, так і приватні компанії в Україні в період війни, залишається ЄБРР. За підсумками 2022 року інвестиції банку в економіку України мають перевищити понад 1,5 млрд. євро, такий же цільовий обсяг інвестицій передбачений ЄБРР і на 2023 рік >>>

• Horizon Capital залучив половину коштів для свого нового фонду "HCGF IV обсягом $250 млн >>>
• Американський ffVC запустив венчурний фонд на $30 млн для українських стартапів >>>
• Польський Inovo VC створює новий фонд на €100 млн з фокусом на українські стартапи >>>
• Demium Capital запускає новий фонд для інвестицій у стартапи Центральної Європи та України >>>
• Засновники «Нової пошти» та Fedoriv Group запустили інвестиційний фонд Vesna.Capital >>>
• В Україні стоврили новий інвестиційний фонд Burner >>>
• Колишній керуючий партнер Adventures Lab Андрій Криворчук запускає новий фонд >>>
• Денис Довгополий анонсував фонд для українських стартапів обсягом $1,5-2 млн. >>>
• Підприємці з GR Capital та Nextedo запускають фонд Machinа в Україні >>>
• Колишній партнер TA Ventures Ігор Перція запускає фонд на $25 млн >>>
• Міжнародний техінвестор Flashpoint збирає фонд на $75 млн з фокусом в Україну >>>
• Естонський фонд Specialist VC зібрав €50 млн і інвестуватиме в українські стартапи >>>

Арешти та вилучення активів на користь держави

Протягом 2022 року спостерігався масовий арешт активів, які належать російським власникам, підставленим особам та колаборантам. Серед найбільш відомих компаній та осіб, які потрапили під санкції:

• Олександр Бабаков, Євген Гінер, Михайло Воєводін – VS Energy (Перший інвестиційний банк – PIN Bank (88,89%), АТ "Житоміробленерго" (95,54%), АТ "Херсонобленерго" (99,99%), ПрАТ " Кіровоградобленерго" (72,9%), АТ "Чернівціобленерго" (96,78%) та АТ "Рівнеобленерго" (93,24%), ряд інвестиційних фондів з такими активами як: Premier Palace Hotel (Київ); Київ), Premier Hotel Lybid (Київ); Premier Hotel Slavutych (Київ); Premier Hotel Dnister (Львів); Premier Hotel Odessa (Одеса); Premier Compass Hotel Oleksandriya (Олександрія), ТЦ "Метрополіс", "Метроград", ПрАТ " Українська інноваційно-фінансова компанія", ПАТ Готель "Прем'єр Палац", ТОВ "Нова фінансова компанія" та інші активи).
• Володимир Євтушенков, АФК "Система" (ТОВ "Електрозавод-ВІТ" (42,09%), ТОВ "ІТМ-Україна" (59,2%), ТОВ "Смарт Діджитал Солюшнс" (59,2%), ТОВ Науково інженерний центр "ЗТЗ-Сервіс" (42,09%), АТ "Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування (34,21%), 17 об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 000 кв.м.)
• Олег Дерипаска, РУСАЛ (Миколаївський глиноземний завод (ТОВ «Гуардон Україна» та ТОВ «Компанія «Алюміній України»), Глухівський кар'єр кварцитів)
• Михайло Фрідман, Альфа-Банк (IDS Group Ukraine – український виробник мінеральної води "Моршинська" та "Миргородська"), а також Альфа-Банк Україна (Сенс Банк), що готується до націоналізації)
• Лілія Ротенберг та Аркадій Ротенберг, ТПС Нерухомість (ТРЦ Ocean Plaza)
• Ілля Александров (ТОВ "Єрмак Голд" (ТМ "Продукти Єрмоліно")
• Російські холдингові компанії Росатом (Енергомашспецсталь), Татнафта (мережа АЗС Tatneft), Ростех, Роснефть, Газпром, Група ГМС, та підконтрольні їм підприємства в Україні
• Олександр Орлов (розважальні заклади та ресторани - Queen Kyiv, Virgin Izakaya Bar, Eshak, Not Only Fish, Риба Пила, Queen Country Club, Fish Fetish)
• Мережа АЗС Amic Energy (308 об'єктів нерухомості та корпоративні права мережі АЗС)
• Володимир Крупчак (Київський картонно-паперовий комбінат)
• Ігор Наумець (ТОВ «Юнігран»)
• В'ячеслав Богуслаєв (ПАТ «Мотор Січ»)
• Віктор Медведчук та Оксана Марченко (230 АЗС мережі Glusco, 154 об'єкти рухомого та нерухомого майна, яхта Royal Romance, готельні комплекси та інше)
• Дмитро Фірташ, Регіональна газова компанія (частка у 26 регіональних операторах газорозподільних систем).

З цієї ж причини не відбулася і угода з продажу мережі Brocard (кінцевим бенефіціаром якої є власниця російської мережі Летуаль Тетяна Володіна) парфумерному холдингу Philippe Benacin Holding >>>

Також варто згадати передачу деяких активів українських бізнесменів в управління державі на період воєнного часу: ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ" та ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

Також слід додати, що Рінат Ахметов відмовився на користь держави від усіх ефірних та супутникових телевізійних ліцензій каналів та ліцензій друкованих медіа в Україні (телеканали "Україна" та "Україна 24", НЛО TV, Індіго TV, канали гурту "Футбол", платформа OLL.TV, Xtra TV, онлайн-ЗМІ segodnya.ua та Vogue.UA).

Прогнози

За оцінками InVenture, відродження ринку M&A у 2023 році малоймовірне. У будь-якому разі, воно повною мірою буде залежати від ситуації на фронті і матиме як мінімум річний часовий лаг після закінчення війни.

Швидше за все, продовжать відбуватися угоди в ІТ секторі та венчурній індустрії.

Можливі також придбання в агросекторі України. На тлі проблем із логістикою зерна, високим кредитним навантаженням, зростанням вартості добрив, палива, ЗЗР, деякі власники агрокомпаній можуть ініціювати продаж своїх активів, а також піти на зниження ціни на право користування орендованої с/г землі та викликати попит у стратегічних інвесторів.

З зрозумілих причин найбільш реалістичні угоди M&A щодо кампаній, розташованих у Західній та Центральній частині України. Найменш перспективними є угоди M&A на територіях, прилеглих до зони ведення бойових дій, та на підприємствах, які розташовані поблизу кордону РФ і Білорусії. Також у зоні високого ризику залишається бізнес, що має тісні зв'язки з країнами-агресорами (починаючи від доступу до сировини до кінцевих споживачів продукції).

У будь-якому разі поточна ситуація грає проти продавців, оскільки вартість бізнесу суттєво зменшується через наявні ризики, зумовлені відсутністю економічної стабільності та непередбачуваністю подальшого розвитку військових подій.

З іншого боку, продати бізнес в Україні у цей час в багатьох випадках не є чимось неможливим, насамперед, звісно, стоятиме питання ціни.

Більшість власників бізнесу будуть готові продати свої активи, кількість запитів щодо продажу компаній неухильно зростає. Однак багато акціонерів поки що не готові йти на великі дисконти (>30%-50%) через зростання світової інфляції, надії на швидку перемогу у війні і очікуваний потужний приплив капіталу в країну.

Основні учасники ринку M&A України у 2023 році

Незважаючи на те, що війна негативно вплинула на стан більшості власників бізнесу, деякі бізнесмени залишилися відносно стійкими і продовжують займатися своєю справою.

Серед тих, хто може виступити основною рушійною силою з придбання активів та нових інвестицій в Україні, варто виділити наступні категорії:

• Компанії, які розташовані в Центральній та Західній частині України, бізнес яких усупереч війні активно розвивався на тлі міграції платоспроможного попиту.
• Експортоорієнтовані підприємства, які за нинішніх умов перебувають у виграшній позиції.
• Бізнесмени, які тримають свої заощадження переважно у cash, ті хто вдало вийшов із активів до криз та війни.
• Компанії, продукція яких випускається, має високу затребуваність під час війни (наприклад, у сфері оборони та забезпечення ЗСУ або товари високої соціальної значущості).
• Іноземні інвестори, стратегія яких орієнтована на високі ризики та скупку активів за стресовими цінами.
• Цільові фонди та програми з відновлення та підтримки підприємств України під час війни.

Яка мотивація у інвесторів для угод M&A в Україні у 2023 році?

Залежно від профілю інвестора, мотивація покупки бізнесу у 2023 році зводитиметься до наступного:

• Придбати бізнес або активи за стресовою ціною (істотно нижче за собівартість / нижче за ринкову ціну), при цьому дисконти можуть становити і 30%, і 50% і 70% залежно від ситуації та специфіки активів.
• Вирішити питання щодо релокації свого бізнесу.
• Поглинути ослаблених конкурентів.
• Купівля бізнесу з метою розширення або оптимізації свого основного напряму бізнесу.
• Купівля нового бізнесу у зв'язку із зупинкою чи втратою колишнього бізнесу, місця роботи, бажанням змінити сферу діяльності.
• Купівля бізнесу/активів з прицілом на післявоєнне відновлення економіки, зростання внутрішнього попиту.

Підписуйтесь на канал InVenture у Telegram та будьте в курсі всіх подій на ринку інвестицій України та світу.

M&A в Україні 2023. M&A в Україні 2022. Аналітика M&A Україна. База угод M&A. Аналіз ринку M&A 2022. M&A Radar. Аналіз ринку M&A угод в Україні. Ринок злиття та поглинання компаній в Україні. злиття компаній. Поглинання компаній. M&A угоди.